Шаповал Андрій Анатолійович

Шаповал Андрій Анатолійович

29.06.1980-23.10.2025

Місце народження: с. Юрівка, Конотопський район, Сумська область

Місце загибелі: с. Печеніги, Харківська область

Позивний: Агат

Звання: Старший сержант

Посада: Старший сержант, кулеметник, стрілець, водій БМП

Підрозділ: 5-а окрема штурмова бригада та 93-я окрема механізована бригада «Холодний Яр».

Біографія

Андрій Анатолійович Шаповал народився 29 червня 1980 року в селі Юрівка Конотопського району. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Згодом вступив до Сумського будівельного коледжу, де здобув спеціальність «Промислове та цивільне будівництво» (кваліфікація: будівництво та експлуатація будівель і споруд).

У 2004 році Андрій одружився. Разом із дружиною вони виховували двох синів. Проживала родина у місті Києві.

У цивільному житті Андрій реалізував себе як фізична особа-підприємець (ФОП). Він був майстром своєї справи — працював лицювальником-мармурником та гранітником, займався обробкою природного каменю та якісними облицювальними роботами.

Мав багато різнобічних захоплень. Андрій дуже любив читати книги, захоплювався кулінарією, а також власноруч виготовляв меблі.

Із перших днів повномасштабного вторгнення РФ Андрій не зміг залишатися осторонь. Уже 28 лютого 2022 року він добровільно став до лав Збройних Сил України.

За час служби у званні старшого сержанта пройшов запеклі бої у складі 5-ї окремої штурмової бригади та 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Був універсальним і досвідченим бійцем: виконував обов'язки стрільця, кулеметника та водія БМП.

Брав участь в обороні Київщини, а згодом воював на найгарячіших ділянках Донецького напрямку, зокрема в районах Вугледара та Бахмута.

Близькі, друзі та побратими згадують Андрія як мужнього, рішучого, сміливого та надзвичайно відповідального чоловіка. Він був чесним, безвідмовним, надійним і вірним товаришем, який завжди першим приходив на допомогу. Для своєї родини він був люблячим, турботливим чоловіком і батьком, а для держави — відданим патріотом.

Його незламними життєвими орієнтирами були гасла: «Хто, як не я?» та «Завжди залишайся людиною в будь-яких обставинах».

Андрій понад усе мріяв про перемогу України, мирне небо та життя у вільній країні. Він палко бажав повернутися до своєї родини, виростити й дати освіту синам, побачити їхнє майбутнє. Чоловік мріяв збудувати власний будинок, подорожувати з сім'єю після війни, повернутися до цивільного життя та знову розвивати власну улюблену справу.

Старший сержант Андрій Анатолійович Шаповал загинув у жовтні 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині, до останнього подиху залишаючись вірним присязі та українському народові.

(Примітка: точна дата та конкретне місце загибелі потребують додаткового уточнення за офіційними документами).

Анатолій Шаповал похований у місті Києві на Берковецькому кладовищі