Джерело Олег Володимирович

Джерело Олег Володимирович

02.07.1969-13.08.2015

Місце народження: Київська область Обуховській район село Халеп’я

Місце загибелі: Місто Бахмут Донецька область

Звання: Солдат

Посада: Солдат відділення такелажного взводу 1 гаубичної самохідно-артилерійської бригади

Підрозділ: 54 Окрема механізована бригада військова частина А0693

Біографія

Джерело Олег Володимирович народився 2 липня 1969 року в селі Халеп’я Обухівського району Київської області. Навчався в школі №88. Після закінчення школи здобув професію плиточника-штукатура у СПТУ.

Усе своє життя він був надзвичайно працьовитою та відповідальною людиною. Працював на різних роботах, не боявся труднощів і завжди прагнув забезпечити свою родину. Працював навіть на трьох роботах одночасно. Завдяки власній праці та наполегливості самостійно заробив на квартиру, створив затишний дім і дбав про свою сім’ю.

Був люблячим чоловіком і турботливим батьком. Разом із дружиною виховував доньку, яку дуже любив. Для нього родина завжди була найважливішою. Він допомагав по господарству, любив порядок і чистоту, був охайним та дуже хазяйновитим.

У 2015 році, не залишившись осторонь боротьби за Україну, став на захист Батьківщини. Проходив військову службу у 54-й окремій механізованій бригаді. Брав участь у бойових діях на Донецькому напрямку, зокрема в районі Бахмута.

Військове звання — солдат.

Посада — солдат відділення такелажного взводу 1-го гаубичного самохідного артилерійського батальйону.

На війні він залишався таким самим, яким його знали рідні та близькі у мирному житті — чесним, справедливим, добрим і надійним. Він дуже любив Україну та вірив у її майбутнє. Мріяв жити у вільній і незалежній Україні, виховувати доньку, бути поруч із рідними та бачити, як його дитина росте щасливою.

За словами матері, усі, хто знав його — рідні, друзі, сусіди та знайомі,— згадують його як добру, щиру, сердечну та чуйну людину. Він ніколи не залишався байдужим до чужої біди. Допомагав старшим людям, міг донести важкі сумки, підтримати словом чи справою. Особливо любив дітей, залюбки грався з ними та завжди знаходив для них час і добре слово.

Він був людиною, на яку можна було покластися. Працьовитий, турботливий, справедливий, добрий до людей і відданий своїй родині.

Олег Володимирович Загинув 13 серпня 2015 року в місті Бахмут Донецької області, захищаючи Україну.

Похований у Київській області, Обухівському районі, селі Халеп’я.

Його життя стало прикладом мужності, любові до родини та безмежної відданості Україні. Він віддав найдорожче — своє життя — за право нашої держави бути вільною.