Бойченко Олександр Миколайович

Бойченко  Олександр Миколайович

26.02.1980-13.03.2022

Місце народження: м. Буринь, Сумська область

Місце загибелі: с. Скоринець, Чернігівська область

Позивний: Іспанець

Звання: Капітан

Посада: Командир, військовий розвідник.

Підрозділ: 58 окрема мотопіхотна бригада імені Івана Виговського, 15 батальйон

Нагороди: Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).

Біографія

Олександр Миколайович Бойченко, 42 роки, капітан, випускник кафедри міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Олександр Миколайович Бойченко народився 26 лютого 1980 року в місті Бурині Сумської області. У Київський національний університет імені Тараса Шевченка Олександр Бойченко вступив у 1998 році, закінчивши Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою. Він навчався за освітньою програмою «Міжнародні відносини», був головою Студентської ради та у 2003 році отримав диплом магістра.

Крім того, Олександр отримав ще економічну освіту в Національному аграрному університеті (зараз НУБіП) та юридичну освіту в Університеті економіки та права «КРОК». Олександр працював у Міністерстві оборони України, Державному комітеті фінансового моніторінгу та Національному агентстві з питань запобігання корупції.

У мирному житті обіймав посади економіста та юриста в Міністерстві оборони України, Державному комітеті фінансового моніторингу та Національному агентстві з питань запобігання корупції. Мав великий досвід участі у міжнародних заходах під егідою Міноборони. Неодноразово залучався до закордонних зустрічей як представник офіцерського резерву ЗСУ. Вільно володів кількома іноземними мовами.

Після окупації Криму та агресії рф на Донбасі у 2014 році, Олександр Бойченко пішов добровольцем на фронт і проходив службу в батальйоні «Київ-12», що діяв на Луганщині, а потім на Донбасі. Саме там Олександр став військовим розвідником, саме у цій галузі його аналітичний ум та практичні знання знайшли гідне застосування.

Після демобілізації Олександр залишався в резерві 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. За цей період у його житті відбулося багато подій: він створив сім’ю, став батьком, почав працювати в НАЗК, здобув юридичну освіту. В цей час Олександра, який вільно володів англійською та іспанською, запрошували за кордон на збори військових резервістів з різних країн світу під егідою НАТО - в Іспанію, Естонію тощо.

24 лютого 2022 року Олександр відразу з’явився у Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та приєднався до 15 батальйону 58-ї окремої мотопіхотної бригади Івана Виговського (58 ОМПБр), де знову став військовим розвідником.

Зранку 13 березня 2022 року група розвідників здійснювала розвідувальні заходи у селі Скорінець, Чернігівський області. Група розвідників потрапила у ворожу засідку, машина розвідки була розстріляна в упор російським БМП та згоріла. Капітан Бойченко загинув у бою з російськими загарбниками 13 березня 2022 року під селом Скорінець Чернігівської області.

Похований м. Київ, Лук’янівське кладовище, Алея Героїв.

Бойченко О.М. посмертно нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

Олександр був людиною честі, доброти, щирості та любові до Батьківщини. Він любив читати, любив грати у футбол, подорожувати та проводити час із родиною. Особливо цінував спільні поїздки з близькими до лісу та на річку. Мріяв виростити сина, багато подорожувати, бути щасливим та чесним громадянином квітучої України.