Годзенко Дмитро Олександрович

Годзенко Дмитро

17.111966-31.03.2016

Місце народження: м. Львів

Місце загибелі: смт Зайцеве, Донецька область

Позивний: «Годзила»

Звання: старший сержант

Посада: заступник командира взводу

Підрозділ: 17-й окремий мотопіхотний батальйон 57-ї окремої мотопіхотної бригади Збройних сил України

Нагороди: орден «За мужність» II ступеня (посмертно); орден «За мужність» III ступеня; орден «Народний Герой України» (посмертно); відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

Біографія:

Дмитро Олександрович Годзенко народився 17 листопада 1966 року у Львові. У 1983 році закінчив львівську загальноосвітню школу № 6. У 1985–1987 роках проходив строкову військову службу у 26-му топогеодезичному загоні Прикарпатського військового округу в Чернівцях. У 1990 році закінчив Львівський політехнічний інститут за фахом інженера електровакуумних приладів.

Після служби працював на різних посадах у цивільному секторі на підприємствах Львова та Києва, зокрема головним інженером підрозділу НАК «Нафтогаз України». Брав активну участь у громадсько-політичному житті столиці та був учасником Революції Гідності.

На початку 2015 року Дмитро добровільно звернувся до Печерсько-Голосіївського військового комісаріату, а 12 лютого 2015 року був мобілізований до лав Збройних сил України. У складі 17-го окремого мотопіхотного батальйону брав участь у численних бойових зіткненнях на Горлівському напрямку, під Майорськом і Зайцевим. Був одним з ініціаторів звільнення частини селища Зайцеве від незаконних збройних формувань.

У вересні 2015 року Дмитро дістав тяжкі осколкові поранення. Після нетривалої реабілітації, не чекаючи повного одужання, повернувся до побратимів у район проведення антитерористичної операції. Завдяки його зусиллям було припинено контрабандні потоки через блокпост у Майорську, а місцевим мешканцям допомогли відновити електро- та водопостачання.

31 березня 2016 року старший сержант Дмитро Годзенко загинув під час мінометного обстрілу бойових позицій поблизу Зайцевого, прикривши собою побратимів.

Похований Дмитро Годзенко на Лук’янівському військовому кладовищі в Києві. У нього залишилися мати, дружина та двоє синів.

За мужність Дмитра Годзенка було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня — Указ Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року. Посмертно його відзначено орденом «За мужність» II ступеня — Указ Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, а також недержавною нагородою «Народний Герой України». Він мав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції».

У Боярці вулицю Лінія 17 перейменовано на вулицю Дмитра Годзенка.

У 2023 році у Печерському районі міста Києва вулицю Глазунова перейменовано на честь Дмитра Годзенка.