Попок Денис Євгенович

Попок Денис Євгенович

03.07.1987-09.03.2026

Біографія

Денис Євгенович Попок народився 3 липня 1987 року в Харкові. Через складні життєві обставини в дитинстві виховувався у Сумському дитячому будинку імені С. П. Супруна. Саме там він захопився походами, греблею та активним відпочинком, любив проводити час на природі. Навчався у Конотопському ПТУ №20, де здобув професії слюсаря з ремонту автомобілів та електрогазозварника.

Після навчання Денис працював автомеханіком у Києві, добре знався на техніці та із задоволенням займався автомобілями. Однією з його здійснених мрій була власна довгоочікувана машина — Škoda, якою дуже пишався. У 2017 році зустрів свою майбутню дружину Вікторію, а у 2019 році в їхній родині народилася донька Євангеліна. Денис був люблячим чоловіком і турботливим батьком, особливо ніжно ставився до доньки Єви. Денис захоплювався автомобілями, риболовлею, любив походи та активний відпочинок на воді. Мріяв відвести доньку до першого класу, побачити її перший шкільний день і бути поруч із нею в цей важливий момент, облаштувати дачу, побудувати там баню та з часом жити в селі серед природи.

30 липня 2025 року Денис був призваний до лав Збройних Сил України та проходив службу у 433-му окремому батальйоні безпілотних систем. Мав звання солдата та виконував обов’язки водія-електрика у складі підрозділу ударних безпілотних авіаційних комплексів. Брав участь у заходах із забезпечення оборони України у Сумській області - Конотопський район, Путивлівська міська ТГр; Дніпропетровській області - Синельниківський район, Маломихайлівська сільська ТГр.

Денис Євгенович загинув 9 березня 2026 року поблизу населеного пункту Гаврилівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання військового обов’язку.

Похований у місті Києві на Берковецькому кладовищі, Алея почесних поховань, ділянка 146.

Близькі та знайомі згадують його щирою, доброю та турботливою людиною. Він був надійним чоловіком і справжньою опорою для своєї родини. Відзначався мужністю, відповідальністю, силою характеру та почуттям справедливості. Він завжди приходив на допомогу тим, хто її потребував, не залишав у біді та був готовий підтримати й захистити. Був відданим тим, кого любив. Для рідних Денис був людиною, поруч із якою відчувалися тепло, спокій і захищеність.