Загальна консультація щодо оподаткування та сплати військового збору.

1. Чи обмежено у часі введення необхідності сплати військового збору?
Відповідь: Обов’язкову сплату військового збору встановлено тимчасово на термін з 3 серпня 2014 року до 1 січня 2015 року.
Початок сплати припадає на дату набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів» від 31.07.2014 № 1621, який був опублікований в газеті «Голос України» № 146 від 02 серпня 2014 року.
Кінцевий термін сплати визначено пунктом 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
 
2. На яких осіб розповсюджується вимога щодо сплати військового збору?
Відповідь:  Платниками військового збору є:
- фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
- фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
- податковий агент.
Зазначений перелік осіб наведено в пункті 162.1 статті 162 Податкового кодексу України  відповідно до підпункту 1.1 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України.
 
3. Що є об’єктом оподаткування військовим збором?
Відповідь: Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з:
- трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;
- виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
При цьому оподаткуванню військовим збором підлягають лише ті доходи за цивільно-правовими договорами, які відносяться до фонду оплати праці.
Зазначена норма  міститься в підпункті 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
 
4. Чи всі доходи за цивільно-правовими договорами підлягають оподаткуванню військовим збором?
Відповідь:   Оподаткуванню військовим збором підлягають лише ті доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, які належать до фонду оплати праці.
Так, відповідно до підпункту 1.2 пункту 16.1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Згідно з підпунктом 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Статтею 2 Закону України від 24.03.1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати.
Оплата праці (включаючи гонорари) працівників, які не перебувають у штаті підприємства (за умови, що розрахунки проводяться підприємством безпосередньо з працівниками) за виконання робіт згідно з договорами цивільно-правового характеру, включаючи договір підряду (за винятком фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності), включається до фонду основної заробітної плати (підпункт 2.1.8 пункту 2.1 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5).
 
5. За  якою ставкою необхідно обчислювати суму військового збору?
Відповідь: Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування відповідно до підпункту 1.3 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Військовий збір було впроваджено з 03 серпня 2014 року в зв’язку з набранням чинності Закону України від 31 липня 2014 року № 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів".
 
6. Хто визначений відповідальним за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету?
Відповідь: Згідно з підпунктом 1.5 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 Податкового кодексу України.
При цьому за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати відповідальним є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
А от особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з інших доходів, є податковий агент.
 
7.Як здійснюється нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору?
Відповідь: Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України для податку на доходи фізичних осіб, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту - 1,5% від об’єкта оподаткування.
Тобто, діє механізм, аналогічний обчисленню податку на доходи фізичних осіб. Проте база буде іншою, ніж для обчислення податку на доходи фізичних осіб.
При цьому об'єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри (підпункт 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України).
 
8. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором доходи фізичних осіб, нараховані до 3 серпня 2014 року, а виплачені після цієї дати?
Відповідь: Враховуючи те, що Закон України від 31 липня 2014 року № 1621 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів", яким було введено військовий збір, набрав чинності з 03 серпня 2014 року і податковий агент зобов’язаний при нарахуванні доходів, визначених у підпункті 1.2 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу «Перехідні положення» Податкового кодексу України, утримати військовий збір, то доходи, нараховані до 03 серпня 2014 року, але виплачені після 03 серпня 2014 року, не підлягають оподаткуванню цим збором.
Так, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Тож, оподатковувати військовим збором необхідно доходи, які нараховуються фізичним особам після 03 серпня 2014 року.
 
9. Чи підлягають оподаткуванню військовим збором сума допомоги по вагітності та пологах?
Відповідь: Сума допомоги по вагітності і пологах не відноситься до фонду оплати праці відповідно до підпункту 3.2 Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5. Тому підстав дня утримання військового збору з декретних немає. З декретних необхідно утримувати тільки єдиний внесок.
 
10. З якої суми доходів утримується військовий збір?
Відповідь: Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
 
11. Яка передбачена відповідальність за не нарахування, неутримання або несплату військового збору?
Відповідь: Не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 % суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50%, вчинені втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75%.
Крім того, у день настання строку погашення податкового зобов’язання нараховується пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів.
Також, відповідно до Кодексу про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність у вигляді попередження або накладення штрафу у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
 
12. Чи підлягають оподаткуванням військовим збором страхові відшкодування та пенсійні виплати недержавних пенсійних фондів?
Відповідь: Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Тобто, під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).
За цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) оплачується виконана робота/надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання – передачі).
Таким чином оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання – передачі) на підставі яких провадиться їх оплата.
 
13. Де можна дізнатись про рахунки, на які сплачується військовий збір?
Казначейські рахунки для сплати військового збору відкриті в кожному районі.
Про номер рахунку, на який слід перераховувати військовий збір, можна дізнатись в Центрах обслуговування платників при будь-якій податковій інспекції області, а також на суб-сайті Територіальних органів Державної фіскальної служби у розділі «Бюджетні рахунки».
 
14. На які рахунки перераховується військовий збір у Києві?
Відповідь: Зарахування надходжень військового збору до загального фонду державного бюджету здійснюється по коду класифікації доходів бюджету 11011000 «Військовий збір», а саме:
 

 
15. Чи  оподатковується військовим збором грошове забезпечення військовослужбовців?
Відповідь: Оскільки, військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах і не являються найманими працівниками, а проходять військову службу, таким чином доходи, що отримують військовослужбовці у вигляді грошового забезпечення, не відповідають визначенню заробітної плати, тобто не є об’єктом оподаткування військовим збором.
 
16. Які доходи за цивільно-правовими договорами підлягають оподаткуванню військовим збором?
Відповідь: Згідно з п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України для цілей Розділу IV заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Вступаючи у трудові відносини з підприємствами, працівники укладають трудові договори. Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового договору , так і на інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема, доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Тобто, під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно – правовими договорами. Результатом цивільно – правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).
За цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) оплачується виконана робота/надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання – передачі).
Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина перша ст. 901 Цивільного кодексу України).
Отже, для цілей оподаткування військовий збором факт оплати у межах цивільно-правового договору (договору підряду/договору про надання послуг) кваліфікується як об’єкт оподаткування.
Таким чином оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання – передачі) на підставі яких провадиться їх оплата.
 
17. Чи підлягають лікарняні оподаткуванню  військовим збором?
Відповідь: З 03 серпня 2014 року набрав чинності Закон України від 31 липня 2014 року №1621 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», яким тимчасово до 1 січня 2015 року запроваджено військовий збір.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно з пунктом 1.4 пункту161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата – основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Враховуючи, що оплата перших п'яти днів тимчасової непрацездатності і сума допомоги з тимчасової непрацездатності з метою обкладення податком на доходи фізичних осіб прирівнюються до заробітної плати, то такі виплати є об’єктом оподаткування військовим збором.
 
18. З якої суми доходів утримується військовий збір?
Відповідь: Оподаткуванню військовим збором підлягають доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами (виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри) без вирахування сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, тощо.
 
19. Чи підлягають оподаткуванням військовим збором страхові відшкодування та пенсійні виплати недержавних пенсійних фондів?
Відповідь: Об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Тобто, під об’єктом оподаткування військовим збором розуміється дохід, який нараховується (виплачується, надається) платнику податку у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. Результатом цивільно-правового договору є факт виконання робіт (надання послуг).
За цивільно-правовими договорами (договором підряду/договором про надання послуг) оплачується виконана робота/надана послуга, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами приймання – передачі).
Таким чином оподаткуванню військовим збором підлягають доходи, отримані за цивільно-правовими договорами, зокрема договором підряду/договором про надання послуг, виконання робіт /надання послуг яких підтверджуються актами виконаних робіт (актами приймання – передачі) на підставі яких провадиться їх оплата.
 
20. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума вихідної допомоги при звільненні найманого працівника?
Відповідь: Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).
Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено ст. 36-45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.
Вихідна допомога – це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.
Розміри вихідної допомоги визначеними ст. 44 КЗпП є мінімальними та диференціюється залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги.
Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника обчислюється із середньомісячної заробітної плати.
Так, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку № 100).
Крім того, особливості визначення складу витрат платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені ст. 142 Податкового кодексу, зокрема, п. 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
 
20. Яким чином відбувається перерахування військового збору юридичною особою, яка має відокремлені підрозділи?
Відповідь: Законом України від 31 липня 2014 року № 1621-VII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України” було тимчасово, до 1 січня 2015 року, введено військовий збір у розмірі 1,5 відсотка до доходів у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри. Закон № 1621-VII набрав чинності з 03.08.2014.
Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначено перелік доходів, що включаються до складу доходів Державного бюджету України.
Відповідно до пункту 29.2 статті 29 Бюджетного кодексу України військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з пунктом 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
Одночасно, відповідно до підпункту 1.4 пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Податкового кодексу України.
Разом з тим, статтею 64 Бюджетного кодексу України визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.
Одночасно, абз. 2 підпункту 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податок на доходи, нарахований працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу юридична особа, перераховує до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу.
Однак, вищезазначена норма регламентує порядок перерахування податку до місцевого бюджету, а оскільки військовий збір зараховується до державного бюджету, зазначена в абз. 2 підпункту 168.4.3 пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України норма не може бути виконана для військового збору.
Таким чином юридична особа перераховує військовий збір, як за себе так і за неуповноважений відокремлений підрозділ до бюджету за своїм місцем розташування.
 
21.Чи підлягає оподаткуванню військовим збором оплата додаткових відпусток особам, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи
    Відповідь:  Пунктом 22 ст. 20 та п. 1 ст. 21 Закону України від 20.02.1991р. № 796-XII ”Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закон № 796) надано право особам, віднесеним до категорії 1-2 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, на використання чергової відпустки у зручний для них час, а також отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 робочих (16 календарних) днів на рік.
     Постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005р. № 936 затверджено Порядок використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок), що визначає механізм використання, обліку, звітності і контролю за використанням коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, головним розпорядником яких є Мінпраці.
     Підпунктом 9 п. 4 Порядку передбачена оплата додаткової відпустки громадянам строком 14 робочих днів (16 календарних днів) відповідно до пункту 22 частини першої статті 20, пункту 1 частини першої статті 21, пункту 3 частини третьої статті 30 Закону № 796.
     Разом з тим, згідно із п.5 Порядку соціальні виплати, доплати (види допомоги), передбачені підпунктами 5 - 13 пункту 4 цього Порядку, проводяться за місцем основної роботи (служби) громадян підприємствами, установами, організаціями (далі - підприємства) та фізичними особами - суб’єктами підприємницької діяльності без утворення юридичної особи, установами, організаціями та військовими частинами відповідно до розрахункових даних, поданих до уповноваженого органу за формою, затвердженою Мінпраці.
     Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     Для цілей розд. IV Кодексу заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
     Згідно зі ст. 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
     Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.     
     Враховуючи викладене вище, оплата додаткових відпусток особам, віднесеним до категорії 1-2, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи включаються до складу заробітної плати та підлягає оподаткуванню військовим збором.
 
22. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором грошова допомога, надана пенсіонерам від колишніх працедавців, відповідно до колективного договору?
Відповідь: Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     Підпунктом 1.4 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX ПКУ визначено, що нарахування збору здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 розд. IV ПКУ для податку на доходи фізичних осіб.
     Так, для цілей розд. IV ПКУ заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом (п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
     Враховуючи викладене вище, грошова допомога, надана пенсіонерам від колишніх працедавців, відповідно до колективного договору не підлягає оподаткуванню військовим збором.
 
23.Чи підлягає оподаткуванню військовим збором сума на яку збільшено розмір добових витрат  на відрядження понад встановленні норми на підставі рішення керівництва?
Відповідь: Статтею 121 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлено, що працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку із службовими відрядженнями.
     Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
     Згідно з п. 16 р. I Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.98 р. № 59, добові – це витрати на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи, понесені у зв’язку з відрядженням. Цією ж нормою встановлено, що добові витрати не потребують спеціального документального підтвердження.
     Суми добових витрат затверджені постановою Кабінету міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 02.02.2011 р. № 98. Проте норми визначені цією постановою поширюються виключно на державних службовців і працівників підприємств та організацій, які повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів.
     Разом з тим, пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено розмір добових, що дозволено включати до складу витрат платника податку на прибуток, а саме: для відряджень у межах території України не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу; для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу.
     Водночас, відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу ХХ Перехідних положень Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, зокрема, у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     Отже, суми добових витрат що включаються до складу витрат платника податку на прибуток підприємств у межах норм передбачених пп. 140.1.7 п. 140.1 ст. 140 Кодексу не є доходами працівників небюджетних підприємств, які направляються у відрядження. Суму їх перевищення слід розглядати як інші (компенсаційні) виплати, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, і підлягають оподаткуванню військовим збором.
     Згідно з ст. 13 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIII у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);встановлення гарантій, компенсацій, пільг; умов і охорони праці.
     Тобто, підприємства, установи та організації, які не утримуються за рахунок бюджетних коштів можуть встановлювати розмір добових в колективному договорі.
     Враховуючи викладене вище, сума на яку збільшено розмір добових витрат на відрядження понад встановлені норми на підставі рішення керівництва підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
 
24. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором матеріальна допомога разового характеру, яка надається роботодавцем працівнику у зв’язку із сімейними обставинами
 Відповідь:     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
     Відповідно до ст. 3 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП) до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
     Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
     Визначення поняття «заробітної плати» наводиться в частині першій ст. 94 КЗпП і ст. 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про працю», це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
     Разом з тим частиною першою ст. 9 1 КЗпП передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг виплата працівникам матеріальної допомоги.
     Враховуючи визначення поняття заробітної плати та її структуру слід зазначити, що у разі якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, вона не входить до складу заробітної плати, тому не розглядається як об’єкт оподаткування військовим збором.
 
25. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором вплатим у зв’язку з тимчасовою втратою непрацездатності?
Відповідь:Виплати фізичним особам у вигляді допомоги по тимчасовій непрацездатності здійснюються відповідно до норм Закону України від 18 січня 2011 року № 2240-III «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (далі – Закон № 2240), яким визначено правові підстави для отримання такої допомоги, встановлено умови надання, тривалість та розміри виплат.
     Ст. 1 Закону № 2240 визначено, що загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім’ї), вагітності та пологів за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем.
     Згідно ст. 4 і ст. 6 Закону № 2240 право на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають, зокрема застраховані особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.
     Види матеріального забезпечення наведено у ст. 34 Закон № 2240, до яких відноситься: допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (ст.ст. 35, 37 Закону).
     Відповідно до ст. 35 Закону № 2240 встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, визначених указаною статтею.
     Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
     Абзацом другим ст. 2 КЗпП встановлено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право, зокрема, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності.
     Враховуючи наведене, виплати по листках непрацездатності (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця та допомога по тимчасовій непрацездатності) з метою оподаткування військовим збором прирівнюються до заробітної плати.
 
26. Чи є об’єктом оподаткування військовим збором сума вихідної допомоги виплачена роботодавцем  при звільненні найманого  працівника?
Відповідь:   Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
     Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами (ст. 97 КЗпП).
     Трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (абз. 1 ст. 21 КЗпП).
     Загальні підстави, випадки та порядок припинення трудового договору встановлено ст. 36-45 КЗпП. При припиненні трудового договору працівнику виплачується вихідна допомога.
     Вихідна допомога – це грошова виплата працівнику, звільненому з роботи не з його вини та яка виплачується роботодавцем з підстав та у розмірах, встановлених ст. 44 КЗпП.
     Розміри вихідної допомоги визначеними ст. 44 КЗпП є мінімальними та диференціюється залежно від підстави, з якої провадиться звільнення. Колективним договором у межах повноважень підприємства, установ, організацій можуть встановлюватися вищі розміри вихідної допомоги.
     Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100) сума вихідної допомоги, що виплачується при звільненні працівника обчислюється із середньомісячної заробітної плати.
     Так, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (частина 2 п. 8 Порядку № 100).
     Крім того, особливості визначення складу витрат платника податку на прибуток підприємств на оплату праці встановлені ст. 142 ПКУ, зокрема, п. 142.2 якої встановлено, що до складу витрат платника податку включаються обов’язкові виплати, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством.
     Таким чином, сума вихідної допомоги, яка є обов’язковою виплатою працівнику підприємства у зв’язку з припиненням трудових відносин, підлягає оподаткуванню військовим збором на загальних підставах.
 
27. Який порядок подання звітності та сплати війського збору, у разі зміни СГ протягом року  місцезнаходження, пов’язаного із зміною адміністративного району?
Відповідь:Відповідно до п. 29.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі – БКУ) військовий збір, що сплачується (перераховується) згідно з п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, належить до доходів загального фонду Державного бюджету України.
     У разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів (обов’язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ст. 45 БКУ).
     Згідно з п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.
     До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.
     Враховуючи викладене вище, у разі зміни місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, суб’єкт господарювання до закінчення поточного бюджетного року подає звітність та сплачує військовий збір за попереднім місцезнаходженням.
 
28. Чи підлягає оподаткуванню військовим збором  сума орендної плати, що виплачується за договором оренди нерухомого (рухомого) майна  СГ ФО?
Відповідь: Цивільно-правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ), відповідно до ст. 626 якого договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
     Правові відносини про найм (оренду) визначено главою 58 ЦКУ, згідно ст. 759 якої за договором найму (оренди), наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк, за користування якого з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ст. 762 ЦКУ).
     Разом з тим, нормами ЦКУ передбачено укладання інших цивільно-правових договорів, зокрема, договір підряду (ст. 837 ЦКУ) та договір про надання послуг (ст. 901 ЦКУ), відповідно до умов яких одна сторона (підрядник/виконавець) зобов’язується виконати роботу/надати послугу, а інша сторона (замовник) оплатити виконання зазначеної роботи/послуги, що у межах бухгалтерського обліку підтверджується первинними документами, зокрема, актами виконаних робіт (актами прийому – передачі).
     Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, зокрема у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
     Оскільки під об’єктом оподаткування військовим збором слід розуміти дохід, який нараховується платнику податків у зв’язку з відносинами трудового найму на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та цивільно-правових договорів, сума доходу нарахованого (отриманого, виплаченого) у вигляді орендної плати, що виплачується суб’єктом господарювання за договором оренди нерухомого (рухомого) майна фізичній особі, не є об’єктом оподаткування військовим збором.
 
29. Чи є об’єктом  оподаткування військовим збором  сума страхових внесків, сплачених працедавцем  за добровільне страхування ( у т.ч. медичне страхування) найманих працівників?
Відповідь:Відповідно до п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є, зокрема доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами.
     Статтею 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР „Про працю” визначено структуру заробітної плати: основна і додаткова заробітна плата, інші заохочувальні і компенсаційні виплати.
     До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
     Крім того частиною першою ст. 9 1 Кодексу законів про працю передбачено, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Одна із таких пільг є витрати підприємств у розмірі страхових внесків на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням.
     Отже, у разі якщо роботодавець за свій рахунок здійснює внески за страховим полісом добровільного страхування життя (у т.ч. медичного страхування) працівника, що зумовлено умовами трудового договору (контракту) чи передбаченого нормами колективного договору, сума такого внеску є складовою заробітної плати такого працівника, і такий дохід оподатковується військовим збором на загальних підставах.
 
30.Щодо сплати військового збору до бюджету
Відповідь: Відповідно до п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету є особи, визначені у ст. 171 Податкового кодексу України (п.п. 1.5 п. 16  підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).
Згідно з п. 171.1 ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету військового збору з доходів у вигляді заробітної плати, є: роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; податковий агент з інших доходів, визначених п.п. 1.2 п. 16  підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, які є об’єктом оподаткування військовим збором.
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеною п.п. 1.3 п. 16  підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України (п.п. 1.4 п. 16 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України).

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві