Загальна декларації прав людини
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 року № 611-р «Про затвердження плану заходів з проведення у 2013 році Всеукраїнського тижня права» з 09 по 14 грудня заплановано проведення заходів з загальнодержавного тижня права.
Заходами передбачено проведення лекцій, конференцій, бесід, зустрічей, проведення конкурсів, ігр, брейн - рингів, виховних та тематичних уроків, а також проведення книжкових виставок та тематичних стендів правового змісту. Крім цього, питання стосовно прав людини буде висвітлено в засобах масової інформації.
Згідно з Указом Президента України від 08.12.2008 № 1149/2008, враховуючи важливе значення правової освіти в розбудові України як правової держави, з метою виховання у громадян поваги до закону і прав людини, з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини, започатковано проведення Всеукраїнського тижня права. Він проводиться щороку в тиждень, що включає 10 грудня - День прав людини, який відзначається в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної декларації прав людини.
Отже, щороку, починаючи з 2008 року в тиждень, що включає 10 грудня ми святкуємо День прав людини, на рівні окремої людини, груп, організацій, установ, підприємств, тощо. День прав людини, що відзначався в 2008 році проходив під гаслом «Гідність і справедливість для всіх нас». Зазвичай святкування Тижня права супроводжується проведенням заходів з популяризації знань про людські права та Загальної декларації прав людини.
Слід зазначити, що Загальна декларація прав людини – це рішення Генеральної Асамблеї ООН, яке є найавторитетнішим джерелом міжнародних норм щодо прав людини. Загальна декларація разом з Міжнародними пактами про права людини іноді позначається як Міжнародний Білль про права людини.
Загальна декларація прав людини прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року в паризькому палаці Шайо. Її перекладено принаймні 375 мовами й діалектами мов. Декларація була прямим наслідком досвіду Другої світової війни і вперше сформулювала ті права, які повинна мати кожна людина. Вона мала рекомендаційний характер, містила 30 статей, зміст яких був уточнений і розвинутий через інституції міжнародних угод, регіональних та національних конституцій та законів. «Міжнародний Білль про права людини» прийнято Генеральною Асамблеєю у 1966 році по затвердженні двох Міжнародних пактів: «Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права» та «Міжнародного пакту про громадянські і політичні права».
Україна ратифікувала ці пакти у 1973 році. Те ж саме зробили понад сто інших країн світу, які зобов'язалися привести своє національне законодавство у відповідність до прописаних у пактах вимог. Міжнародно-правові акти отримали верховенство над внутрішнім законодавством. І це надало можливість громадянину, чиї політичні чи громадянські права порушені, звернутися за захистом безпосередньо до Комітету з прав людини при ООН, якщо він вичерпав можливості захисту, надані національним законодавством. Якщо ж певне право людини не отримало конституційного закріплення з боку держави, воно визнається таким на основі міжнародних актів.