Щодо питань РРО у сфері громадського харчування по телефону
Тема чергового телефонного сеансу «гаряча лінія», що відбулася днями в податковій інспекції Печерського району, - «РРО у сфері громадського харчування».
На зв`язку з платниками податків та зборів району була заступник начальника ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Ольга Корнієвська Вона дала чіткі та повні відповіді на усі питання, що прозвучали по телефону.
До Вашої уваги деякі запитання-відповіді, що порушувались під час телефонного сеансу:
1. З 1 січня 2015 року можна реєструвати лише РРО, які створюють електронну контрольну стрічку?
Відповідно до Закону України від 4 липня 2013 року № 406-VII з 1 січня 2015 року положення пункту 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» діють у наступній редакції:
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням РРО та РК, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Суб’єкти господарювання, які використовують РРО (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти), повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам’яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам’яті модемів, які до них приєднані.
Суб’єкти господарювання, які використовують такі РРО, як електронні таксометри, автомати з продажу товарів (послуг) та РРО, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, повинні подавати до органів доходів і зборів по дротових або бездротових каналах зв’язку інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка міститься в фіскальній пам’яті зазначених РРО.
Порядок передачі інформації до органів доходів і зборів по дротових та бездротових каналах зв’язку встановлюється органом доходів і зборів на базі технології, розробленої Національним банком України та погодженої з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Крім того, відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону № 265 з 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише РРО, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
2. Чи звільняються СГ до 01.07.2015 року від санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій?
Відповідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тимчасово до 1 липня 2015 року суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
3. В яких випадках є обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку III групи?
Відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій суб’єктами господарювання, які здійснюють готівкові розрахунки за товари (послуги), з 01.07.15 року при продажу товарів, наданні послуг (у тому числі в мережі Інтернет), для категорії платників, що сплачують єдиний податок та знаходяться на III групі застосування РРО є обов’язковим. Для платників єдиного податку II групи такі зміни настають з 01.01.16.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.
Слід також відмітити, що згідно п. 296.10 ст.296 Податкового кодексу України платники єдиного податку II і III (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
4. Чи необхідно СГ при здійсненні діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахунки за готівку та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) з використанням роботи РРО?
Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
5. Яким чином підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п. 1 ст. 9 ЗУ „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”?
Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.
Згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.
В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.
Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.
При цьому, відповідно до форми № 6 „Реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу”, затвердженої наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.04.07 № 54, юридична особа зазначає назви видів економічної діяльності. Вид економічної діяльності, який записаний першим вважається основним.
Враховуючи вищевикладене, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.
6. Чи зобов’язані ФОП– платники ЄП другої і третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів застосовувати РРО з 01.07.2015 та 01.01.2016?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Разом з тим, абзацом 5 п. 1 розд. II «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що платники єдиного податку третьої групи з 01 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 01 січня 2016 року повинні застосовувати РРО.
Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).
Статтею 2 Закону визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 4 ст. 9 Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року (третя група) та з 01 січня 2016 року (друга група), застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві