Сади давнього сорту яблук «Сорока» на печерських пагорбах – історичний екскурс

На свято Преображення, Яблучний Спас, в лаврських садах дозрівали багаті та різноманітні плоди. Серед них – давній сорт яблук під назвою «Сорока».

Як зазначав відомий український вчений і садівник Левко Платонович Симиренко, цей сорт майже ніде не траплявся окрім Києва і переважно Києво-Печерської лаври. Саме з лаврських садів Симиренко 1910 р. взяв посадковий матеріал Сороки для свого унікального колекційного саду в Млієві на Черкащині.

Яблуні цього сорту могли з’явитися у Печерському монастирі ще за часів архімандрита Петра Могили, «воєводича молдовського», і бути названими за молдавським містечком Сороки на Дністрі.

Плід Сороки має схожу на яйце форму, що різко звужується до носика. Рум’яне строкате яблучко густо покрито червоними смужками, ніби пір’ям. Духмяні, ніжні, кисло-солодкі на смак яблука Сороки користувалися великим попитом у Києві. Більша частина врожаю йшла на виготовлення знаменитого київського варення – зацукрованих фруктів, що розходилися далеко за межами Києва і України.

З плином часу Сорока, як і багато інших стародавніх сортів, зникла з київських садів. Рідкісний екземпляр яблуні Сорока росте в Ботанічному саду імені академіка Фоміна, на ділянці формово-декоративного саду. Куратор плодових рослин Олександр Чекалін визначив його за описом у фундаментальній праці Л. Симиренка «Помологія».

Інформацію використано зі сторінки Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Матеріал підготовлено Олександром Чекаліним, співробітником Ботанічного саду ім. Фоміна, який досліджує тему Митрополичого саду у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра».