Про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій. Питання-відповіді:
1. Чи необхідно СГ ( ЮО або ФО на загальній системі оподаткування) при проведенні розрахунків за приймання від начелення вторинної сировини, застосовувати РРО?
Відповідь: Згідно з пунктом 19 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 із змінами і доповненнями, розрахункові операції за прийняту від населення вторинної сировини (крім металобрухту) дозволено проводити без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Для форм і умов проведення діяльності, визначених п.19 Переліку, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій не встановлюється.
2.Чи має право страховий агет, який діє від імені страхової компанії , проводити розрахунки за послуги страхування за межами каси страховика без використання КОРО та РРО?
Відповідь: Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року №1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п.20 Переліку страхові агенти мають право проводити за межами приміщення страховика страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»), без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
При обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами (”Зелена Картка”) страхова компанія зобов’язана проводити розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою підприємства у встановленому порядку відповідно до вимог розділу 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями.
3. Чи зобов’язані СГ друкувати контрольні стрічки та який термін зберігання контрольних стрічок?
Відповідь: Відповідно до ст. 2 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями (далі - Закон), контрольна стрічка - документ, надрукований або створений в електронній формі реєстратором розрахункових операцій, який містить копії надрукованих цим реєстратором розрахункових документів, а для документів в електронній формі додатково фіскальні звітні чеки.
Відповідно до п.10 ст.3 Закону суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані друкувати або створювати в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.
4. Чи мають право СГ застосовувати РРО, які відсутні у Державному реєстрі РРО?
Відповідь: Відповідно до п. 3 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання (далі – СГ) які здійснюють розрахункові операції в готівковій або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО), що включені до Державного реєстру РРО, з додержанням встановленого порядку їх застосування.
Враховуючи викладене вище, СГ при здійсненні розрахунків із споживачами не мають право застосовувати РРО, які не внесені до Державного реєстру РРО.
При цьому, наказом Міністерства доходів і зборів України від 01.10.2013 № 522 «Про затвердження Державного реєстру РРО» вилучено з Державного реєстру РРО моделі РРО, які не забезпечують виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 08.10.2012 № 1057. Враховуючи те, що зазначені РРО зареєстровані в органах доходів і зборів у встановленому законодавством порядку, органам доходів і зборів необхідно до 01.11.2013 провести попередження суб’єктів господарювання про необхідність скасування реєстрації РРО та до 01.12.2013 забезпечити скасування реєстрації РРО.
Таким чином, суб’єкти господарювання до отримання відповідного попередження від органу доходів і зборів та протягом місяця після його отримання мають можливість використовувати при проведенні розрахункових операцій наявну касову техніку та здійснити заходи щодо її доопрацювання з метою виконання норм чинного законодавства.
5. Який порядок та підстави відмови у реєстрації РРО?
Відповідь: Відповідно до п. 8 глави 2 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) протягом двох робочих днів після отримання документів, визначених у пункті 4 цієї глави, орган доходів і зборів відмовляє в реєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО), якщо:
РРО вже зареєстрований;
модель (модифікацію) РРО не включено або виключено з Державного реєстру РРО;
РРО не відповідає сфері застосування, зазначеній в реєстраційній заяві;
ЦСО не має права на технічне обслуговування та ремонт РРО у зв’язку з відсутністю договору з виробником (постачальником) такого РРО;
документи подано не в повному обсязі;
в органі доходів і зборів наявні відомості про анулювання ліцензії на право здійснення відповідної господарської діяльності;
відсутній документ на право власності або інший документ, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;
суб’єкта господарювання не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
суб’єкт господарювання не перебуває на обліку в органі доходів і зборів, до якого подано документи на реєстрацію РРО;
суб’єкт господарювання або його відокремлені підрозділи не перебувають на обліку в органі доходів і зборів за адресою господарської одиниці, де буде використовуватися РРО.
За наявності підстав для відмови в проведенні реєстрації РРО орган доходів і зборів не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення реєстрації РРО надає або надсилає (поштовим відправленням або на електронну пошту) суб’єкту господарювання повідомлення про відмову у проведенні реєстрації РРО із зазначенням підстав для такої відмови.(п. 9 глави 2 розділу II Порядку).
6.Які дії субєкта господарювання у разі втрати КОРО або РК?
Відповідь: Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО), зареєстрованої на господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає, зокрема, наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків.
Пунктом 10 глави 2 розділу III Порядку встановлено, що у разі втрати розрахункової книжки суб’єкт господарювання зобов’язаний повідомити орган доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня втрати.
Згідно із нормами глави 3 розділу II Порядку скасування книги ОРО на РРО здійснюється, зокрема, за заявою суб’єкта господарювання у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо.
Заяву про скасування книги ОРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів за місцем реєстрації книги ОРО не пізніше двох робочих днів з дня виникнення підстави для скасування.
Посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня отримання заяви про скасування книги ОРО проводить скасування реєстрації книги ОРО шляхом внесення даних до інформаційної системи Міндоходів.
У разі викрадення книги ОРО суб’єкт господарювання разом із заявою про скасування книги ОРО надає до органу доходів і зборів копію відповідного документа органу внутрішніх справ.
У разі скасування реєстрації книги ОРО на господарську одиницю посадова особа органу доходів і зборів здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів.
Скасування реєстрації розрахункової книжки здійснюється за такою самою процедурою, що й скасування реєстрації книги ОРО.
7. Яким чином здійснюється скасування рестрації РК?
Відповідь: Відповідно до п. 9 глави 1 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок), скасування розрахункової книжки здійснюється одночасно зі скасуванням реєстрації книги обліку розрахункової квитанції (далі – книга ОРО) на окрему господарську одиницю або на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО).
Скасування книги ОРО на РРО здійснюється одночасно із скасуванням реєстрації РРО або за заявою суб’єкта господарювання (у разі викрадення, втрати, непридатності для користування тощо).
Рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО може бути прийнято керівником органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО, якщо порушено цілісність засобу контролю, встановленого на книгу ОРО на РРО, та/або виявлено факт опломбування книги ОРО на РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, зазначеним у реєстраційній заяві.
У разі прийняття рішення про скасування реєстрації книги ОРО на РРО посадова особа органу доходів і зборів не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення підстав вносить відповідні дані до інформаційної системи Міндоходів та здійснює запис на титульній сторінці книги ОРО на РРО (у разі її наявності) щодо скасування реєстрації книги ОРО, який засвідчує підписом та печаткою органу доходів і зборів (п. 1 глави 1 розділу II Порядку).
8. Яким чином використовується РК та заповнюється відривна частина розрахункової квитанції (корінець)?
Відповідь: Відповідно до глави 2 розділу IIІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 зі змінами та доповненнями, перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
У корінці та у відривній частині розрахункової квитанції повинна вказуватись повна сума розрахунку вручну або друкарським способом.
Якщо суб’єкт господарювання є платником податку на додану вартість, то в корінці розрахункової квитанції (крім спрощеної розрахункової квитанції) також зазначається сума, що оподатковується податком на додану вартість.
Якщо сума за ставкою податку на додану вартість дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці зазначається тільки одна з цих сум. Записи у розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору.
Якщо при продажу товару (послуги) встановлюється знижка чи надбавка щодо вартості одиниці виміру товару (послуги), то за бажанням суб’єкта господарювання загальна сума знижки (надбавки) вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції в дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою (”зн” або ”нд”).
При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується в корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком ”-” (мінус).
На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка податку на додану вартість у відсотках (для суб’єктів господарювання - платників податку на додану вартість), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, яка провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. При продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів найменування товарів і їх вартість обов’язково записуються у відривній частині та в корінці розрахункової квитанції.
9. Які вимоги, у разі використання КОРО, передбачені до СГ?
Відповідь: Відповідно до глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) використання книги обліку розрахункових операцій (далі – книги ОРО), зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків;
здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.
Використання книги ОРО, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), передбачає:
наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;
підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;
щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;
у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;
ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.
10. Які обовязкові реквізити повинен містити фіскальний звітний чек « Z- звіт»?
Відповідь: Відповідно до п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.02 № 199 ”Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування” чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:
- назву і адресу господарської одиниці;
- індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери ”ПН”. У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з ДРФО (для фізичних осіб), а замість літер ”ПН” - літери ”ІД”;
- фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери ”ФН”;
- заводський номер реєстратора;
- логотип виробника.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві