Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій

1.При здійсненні яких операцій ( не пов’язаних з реалізацією товарів)  СГ має право не застосовувати РРО?

Відповідь:  Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

     Згідно із ст. 2 Закону розрахункова операція – це розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
     Пунктом 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами і доповненнями (далі – Положення) , передбачено, що позареалізаційні надходження – це надходження від операцій, що безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження.
     Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства (п.п. 3.3 Положення).

     Відокремлені підрозділи підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок та веденням книг обліку розрахункових операцій, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також підприємці касової книги не ведуть (п.п. 4.2 п. 4 Положення).
     Враховуючи викладене вище, при здійсненні операцій, безпосередньо не пов’язаних з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна (включаючи основні засоби, нематеріальні активи, продукцію допоміжного та обслуговуючого виробництва), у тому числі погашення дебіторської заборгованості, заборгованості за позиками, безоплатно одержані кошти, відшкодування матеріальних збитків, внески до статутного капіталу, платежі за надане в лізинг (оренду) майно, роялті, дохід (проценти) від володіння корпоративними правами, повернення невикористаних підзвітних сум, інші надходження, реєстратори розрахункових операцій і розрахункові книжки не застосовуються.
     При цьому юридичні особи проводять зазначені операції з оформленням прибуткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою в установленому порядку.

 2. Яким чином здійснюється повернення готівки, яка була перахована СГ в безготівковій формі?

Відповідь:   Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому режимі реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках передбачених Законом та видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
     Згідно із ст.2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (не надану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

     Згідно із п.1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
     Таким чином, якщо передоплата за товар (послуги) здійснювалась у безготівковій формі, то повернення коштів за не отриманий товар (не надану послугу) здійснюється у безготівковій формі через установу банку або у разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки – із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа.

 3. Яким чином СГ, які зобов’язанні проводити розрахункові операції через РРО  здійснюють повернення чи (часткове повернення) готівки у разі невиконання умов договору ?

Відповідь:    Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання (далі - СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

     Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок) реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

     Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

•      дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
•      забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

     Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги) (п.8 глави III Порядку).

     Пунктом 2 ст. 3 Закону передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами і доповненнями.

 4.Який документ повинна видавати особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність при проведенні готівкових розрахунків з клієнтами?

Відповідь:  Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, адвокатів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

     Відповідно до преамбули Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265) Закон №265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання та їх господарські одиниці, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковім формі.

     Закон №265 не визначає порядок здійснення розрахунків особами, що здійснюють незалежну професійну діяльність та відповідно не поширюється на цих осіб.
     Згідно з п.8 ст.10 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» (далі – Закон № 1023) виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов’язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).
     Однак, стаття 23 Закону № 1023, що визначає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів, не передбачає будь-якої відповідальності за ненадання розрахункового документу.

     Статтею 31 Закону України від 2 вересня 1990 року №3425-ХІІ «Про нотаріат» із змінами та доповненнями визначено, що приватні нотаріуси, за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та громадянином або юридичною особою.

     Наказом Міністерства юстиції України від 22.12.10 №3253/5 затверджено Правила ведення нотаріального діловодства (далі - Правила).

     Про всі нотаріальні дії, вчинені нотаріусами, робиться запис у реєстрах для реєстрації нотаріальних дій (далі – Реєстр) (п.7.1 Правил).

     Відповідно до п.7.43 Правил у графі 6 Реєстру зазначається сума стягнутого державного мита (при вчиненні нотаріальної дії державним нотаріусом) чи отриманої плати (при вчиненні нотаріальної дії приватним нотаріусом).

     Ця графа заповнюється нотаріусом після надання особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, квитанції про сплату державного мита або після внесення оплати за вчинення нотаріальної дії і до проставлення цією особою підпису в графі 7.
     Отже, спеціальне законодавство (на прикладі діяльності нотаріусів) не встановлює вимог щодо надання нотаріусом розрахункового документа при наданні клієнту послуги, а також не встановлює форму такого документу.

     Враховуючи наведене, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ, який підтверджує факт наданої послуги або виконаної роботи.

 5.Чи може ФОП на загальній системі оподаткування або юридична особа  проводити розрахункові операції без застосування РРО при здійсненні роздрібної торгівлі у кіосках насінням на території сіл та селищ міського типу?

Відповідь: Відповідно до п.17 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року №1336 (далі – Постанова № 1336) , суб’єкти господарювання, мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі насінням у кіосках на території сіл та селищ міського типу.
     Пунктом 2 Постанови № 1336 установлено, що у разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності, застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.
     Згідно з п.2 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2001 року № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій суб’єкт підприємницької діяльності зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати та проводити розрахунки з застосовуванням РРО.

 6. Чи має право  страховий агент, який діє від імені  страхової компанії проводити розрахунки за послуги страхування за межами каси страховика без застосування КОРО та РК?

Відповідь: Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року №1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Відповідно до п.20 Переліку страхові агенти мають право проводити за межами приміщення страховика страхування майнових та особистих ризиків фізичних осіб, крім обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами («Зелена картка»), без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
При обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності власників транспортних засобів за додатковими договорами (”Зелена Картка”) страхова компанія зобов’язана проводити розрахунки у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою підприємства у встановленому порядку відповідно до вимог розділу 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 із змінами і доповненнями.

 7. Який порядок видачі коштів  у разі скасування помилково  проведеної через РРО  суми розрахунку?

Відповідь:   Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями (далі – Закон) суб’єкти господарювання (далі - СГ), які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

     Згідно з п. 7 глави III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок), реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

     Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

•      дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;
•      забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

     Пунктом 8 глави III Порядку передбачено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги)
     Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
     Пунктом 2 ст. 3 Закону передбачено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції. Вимоги щодо змісту розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614 із змінами і доповненнями.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві