Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Питання-відповіді:

1. В який термін ЮО подає декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року?

Відповідь: Відповідно до п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності (п. 265.8.1 п. 265.8 ст. 265 ПКУ).

Таким чином, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року платник податку – юридична особа подає декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.

2. Яким чином виконуються обов’язки по сплаті податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у власності неповнолітньої особи?

Відповідь: Згідно із ст.6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Відповідно до п.99.2 cт.99 Податкового кодексу України грошові зобов’язання неповнолітніх осіб виконуються їх батьками (усиновителями), опікунами (піклувальниками) до набуття неповнолітніми особами цивільної дієздатності в повному обсязі. 

Батьки (усиновителі) неповнолітніх і неповнолітні у разі невиконання грошових зобов’язань неповнолітніх несуть солідарну майнову відповідальність за погашення грошових зобов’язань та/або податкового боргу.

3. Який базовий звітний період встановлений для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь: Згідно з пп. 265.6.1 п. 265.6 ст. 265 Податкова кодексу України базовий звітний період дорівнює календарному року.

4. Які ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на 2014 рік.

Відповідь: Відповідно до пп.265.5.1 п.265.5 ст.265 Податкового кодексу України, ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно пп.265.5.2 п.265.5 ст.265 Податкового кодексу ставки податку для ФО встановлюються в таких розмірах:

а) не більше 1% - для квартири/квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7% - для квартири/квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, або житлового будинку/будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів;

в) 1% - для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких не перевищує 740 кв. метрів;

г) 2,7% - для різних видів об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності одного платника податку, сумарна житлова площа яких перевищує 740 кв. метрів.

Підпунктом 265.5.3 п.265.5 ст.265 Податкового кодексу визначено ставки податку для ЮО:

а) 1% - для квартир, житлова площа яких не перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 кв. метрів;

б) 2,7% - для квартир, житлова площа яких перевищує 240 кв. метрів, та житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 кв. метрів.

5.Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно готель, мотель, база відпочинку, санаторій, пансіонат, спортивний, дитячий табір, інше приміщення, призначене для тимчасового проживання?

Відповідь: Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.

Підпунктом 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу визначено, що об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості.

Згідно п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової нерухомості, які перебувають у власності держави або територіальних громад (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) садовий або дачний будинок, але не більше одного такого об’єкта на одного платника податку;

ґ) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;

д) гуртожитки;

е) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину.

Отже, об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будуть виступати готелі, мотелі, бази відпочинку, санаторії, пансіонати, спортивні та дитячі табори тощо у випадку віднесення їх правовстановлюючими документами (документи, що підтверджують право власності, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо) до житлового фонду, та які не підпадають під перелік об’єктів, зазначених у п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу.

6. Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь: Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

7. Який порядок обчислення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі отримання об’єкта житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника?

Відповідь: Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкування - перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно та зареєструвати право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відповідно ст. 265 Податкового кодексу, органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані до 15 квітня року, в якому набрала чинності ця стаття, а в наступні роки щоквартально, у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з п.п. 265.7.1 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру житлової площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

Таким чином виходить, що, для фізичної особи, яка отримала об’єкт житлової нерухомості у спадщину після смерті його власника, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки обчислюється контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації), починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

8.Хто нараховує суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для фізичних осіб?

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб-власників житлової нерухомості здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси такого власника (за пропискою в паспорті) та до 1 липня 2014 року їм направляються податкові повідомлення-рішення про нараховані суми податку.

Податок необхідно сплатити протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, здійснюється на підставі даних про об’єкти нерухомості, отриманих від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Проте фізичним особам-власникам житлової нерухомості Податковим кодексом України надається право провести звірку даних, наявних в територіальних органах Міндоходів, з метою уникнення непорозумінь стосовно суми нарахованого податку. Платники податків Святошинського району можуть зробити звірку безпосередньо в ДПІ за адресою: м. Київ, вул. Верховинна, 9, довідка за тел. 591-62-28.

9. Чи потрібно сплачувати цей податок багатодітній сім’ї у власності якої перебуває будинок, частина якого здається в оренду?

 Статтею 1 розділу I Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що багатодітна сім’я – це сім’я, в якій подружжя (чоловік і жінка) перебуває у зареєстрованому шлюбі, разом проживає та виховує трьох і більше дітей, у тому числі кожного з подружжя, або один батько (одна мати), який (яка) проживає разом з трьома і більше дітьми та самостійно їх виховує. До складу багатодітної сім’ї включаються також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах, – до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

Відповідно до п.п. 265.2.2 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних або прийомних, або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей, але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника.

 Водночас, згідно абзацу шостого п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 Податкового кодексу пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

Підставою для отримання пільг, передбачених законодавством для багатодітних сімей, є підтверджуючі документи.

Статус багатодітної сім’ї і дітей з такої сім’ї та їх право на отримання пільг підтверджує посвідчення.

Таким чином, житловий будинок, який належить багатодітній сім’ї, не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, але не більше одного такого об’єкта.

10. Кому потрібно сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

 Відповідно до ст.265 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.

Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України,   визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

 ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві