Основні правила поведінки, у випадку виникнення небезпечних для життя ситуацій

Шановні мешканці Києва та Київської області!

Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області звертається до мешканців та гостей Київщини із проханням зберігати пильність та дотримуватися заходів безпеки.

Службою безпеки України разом з іншими правоохоронними органами посилено заходи з охорони потенційно вразливих об’єктів та місць масового скупчення людей. Реалізується масштабний комплекс дій, спрямованих на своєчасне виявлення, попередження та припинення можливих терористичних проявів.

Максимальне запобігання небезпечним для життя людей ситуацій, залежить й від кожного з вас. Тож нагадуємо основні правила поведінки, у випадку виникнення небезпечних для життя ситуацій.

Якщо Ви виявили підозрілий (вибухонебезпечний) предмет
 
1. Зберігайте спокій.
2. Не підходьте до предмета, не торкайтеся й не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
3. Негайно зателефонуйте до міліції за номером телефону 102  та повідомте про підозрілий об’єкт офіційній особі, що знаходиться поблизу — співробітнику охорони, водію, провіднику, стюардесі  тощо.
4. Не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільним телефоном (вони можуть спровокувати вибух).
5. Припиніть всі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета, відведіть на максимальну відстань усіх людей (не менше 100 метрів), які знаходилися поблизу, намагаючись рухатися назад своїми слідами.
 
! БАТЬКИ Поясніть дітям, що не можна брати в руки будь-які знайдені  на вулиці предмети (іграшки, електронні пристрої, пакети тощо).
 
Можливі місця знаходження вибухонебезпечних пристроїв
 
1. Підземні переходи (тунелі).
2. Вокзали.                  
3. Базари.
4. Стадіони.                 
5. Дискотеки.
6. Магазини.      
7. Транспорт.
8. Об’єкти життєзабезпечення.
9. Навчальні заклади.
10. Лікарні.
11. Підвали та сходові клітини.
12. Контейнери для сміття, урни.
13. Опори мостів.
 
Ознаки наявності вибухонебезпечних пристроїв
 
1. Припарковані біля будинків автомобілі, невідомі жителям (безхозні).
2. Звук з виявленого предмета (цокання годинника, клацання).
3. Наявність на виявленому предметі джерел живлення (батарейки).
4. Розтяжка з дроту, шпагату, мотузки.
5. Незвичне розміщення виявленого предмета.
6. Специфічний, не властивий навколишньому середовищу, запах.
7. Безхозний портфель, валіза, сумка, згорток, мішок, ящик, коробка.

Пам'ятайте, що зволікання та недбалість при загрозі вчинення вищевказаних злочинів може призвести до людських жертв!

В Головному управлінні Служби безпеки України у м. Києві та Київській області діє цілодобовий телефон довіри. У разі виявлення зброї чи вибухових пристроїв, наявності даних про факти прибуття та перебування в регіоні підозрілих осіб, а також фактів чи інформації про наміри здійснення сепаратистської та терористичної діяльності, просимо звертатися за номером: (044) 226-32-32.

Крім того, в Центральному міжрайонному відділі Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області діє цілодобовий черговий телефон (044) 484-37-79.

Проведення йодної профілактики радіаційного ураження щитовидної залози в разі аварії на обʼєктах ядерної енергетики.

 При аваріях на ядерних обʼєктах з порушенням цілісності реактора у повітря можливе потрапляння радіоактивних речовин (наприклад, Цезій – 137 та Йод – 131) та, як наслідок, потрапляння цих речовин з повітрям до організму людини.

Для захисту органів дихання від потрапляння цих речовин можна використовувати звичайну медичну маску, респіратор або зволожену тканину.

Радіоактивний ізотоп йоду має період напіврозпаду 8,04 доби та повністю розпадається на нерадіоактивні елементи протягом 80,4 діб.

В разі повідомлення відповідних органів влади про викид в повітря радіоактивного йоду та необхідність проведення йодопрофілактики ураження щитовидної залози у населення рекомендується виконати наступні дії:

1. Захистити органи дихання доступними засобами (медична маска, хустка, респіратор);
2. Зачинити вікна, вимкнути вентиляцію та/або кондиціонер;
3. Протягом тижня щодня 1 раз на добу приймати таблетки йодистого калію 0,25 г (по ½ таблетки (125 мг)). Дітям до 5 років прийом таблеток йодистого калію не рекомендується.
4. В разі відсутності таблеток йодистого калію слід вживати 5% розчин йоду (1 раз на добу у дозуванні 5 крапель розчину на склянку молока або води).

Дітям, в тому числі молодшого віку, розчин йоду 5% застосовують шляхом нанесення на шкіру ватним тампоном (кілька полосок на шкіру гомілки або передпліччя).

ВАЖЛИВО. Заходи щодо профілактики ураження щитовидної залози радіоактивним ізотопом йоду слід здійснювати лише в разі повідомлення відповідних органів влади про необхідність такої профілактики.