День медичного працівника

День медичного працівника встановлений згідно з Указом Президента України від 3 червня 1994 року і відзначається щорічно, в третю неділю червня.

Цей день – професійне свято усіх, хто пов’язав своє життя з медициною. А це не лише лікарі, а й фельдшери, медсестри, санітари.

Україні є ким і чим пишатися. Внесок України в галузь медицини надзвичайно великий. Без наукових відкриттів зроблених нашими земляками у вивченні людини, збереження її життя і здоров’я, світова наука була б неповною.

Сьогодні українські медики так само, як і українське суспільство, переживають непрості часи: пандемія коронавірусної інфекції, війна на сході нашої країни, реформування медичної галузі.

Печерська районна в місті Києві державна адміністрація вітає українських медиків з професійним святом та дякує за їх щоденний самовідданий подвиг та цілодобову боротьбу за життя та здоров’я українців.

Водночас, слід звернути увагу керівників та посадових осіб медичних закладів на стан охорони праці, рівень виробничого травматизму та професійних захворювань медичних працівників, що є серйозною соціально-економічною проблемою галузі, яка безпосередньо впливає на надання медичної допомоги. Працю медичних працівників складно порівнювати з іншою працею. Медики мають надзвичайно велике емоційне навантаження, несуть відповідальність за життя і здоров'я інших людей, ця професія вимагає швидкого прийняття рішень, самодисципліни, уміння зберігати високу працездатність в екстремальних умовах. Часто лікувально-діагностичні, реанімаційні заходи, оперативні втручання проводяться в нічний час, що робить працю медичного персоналу надзвичайно важкою.

Праця багатьох медичних працівників пов'язана з напруженням зору, тому дотримання вимог до освітлення робочих приміщень і робочих місць персоналу є важливим елементом раціональної організації праці. Співвідношення загального та місцевого освітлення відіграє велику роль у попередженні втоми і виключення розладів зору, пов'язаних з надмірно яскравим світлом. Робота з потенційно небезпечними хімічними речовинами, які використовуються в установах охорони здоров'я, також становить небезпеку для здоров'я.

До шкідливих факторів медичної професії можна віднести і можливість нещасних випадків при нападі психічно хворих пацієнтів. Однією з особливостей професійної діяльності медичних працівників багатьох спеціальностей є контакт з інфікованими пацієнтами. Так, туберкульоз як захворювання, характерне для медичних працівників протитуберкульозних закладів, діагностується досить часто.

Також для медперсоналу достатньо високий ризик інфікування вірусними гепатитами, ВІЛ інфекцією,, а сьогодні ще й COVID 19.

Питання здоров'я медичного персоналу та його безпеку на робочому місці на даний час набули особливого значення. Звичне поняття про техніку безпеки на робочому місці не відбиває всього різноманіття шкідливих факторів, що впливають на медичних працівників.

З урахуванням вищезазначеного можна надати мінімальні, але необхідні рекомендації щодо створення безпечного лікарняного середовища:

Дотримуватись вимог визначених в наказах і нормативних документах з охорони праці та забезпечення професійної безпеки в установах охорони здоров'я.

Забезпечувати ефективний контроль за впливом шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочих місцях.

Проводити вивчення причин професійної захворюваності медичного персоналу.

Запровадити нові форми організації праці сестринського персоналу, що дозволяють ефективно використовувати їх творчий потенціал, раціонально використовувати робочий час, зменшити частку некваліфікованої праці, чітко розподілити відповідальність між усіма членами колективу та інші.

Проводити заходи, спрямовані на оздоровлення медичного персоналу: створення кімнат відпочинку, психологічного розвантаження.

Створення психологічного комфорту в колективі, тобто коли взаємовідносини з колегами визначаються загальною метою, довірою і взаємодопомогою, є умови для професійного зростання, правильно налагоджена система матеріального і морального заохочення.

Медичний працівник, у першу чергу, повинен бути для пацієнта прикладом щодо належного ставлення до власного здоров'я.