ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ
Яким чином покупець може звірити дані отриманої податкової накладної на відповідність з даними Єдиного реєстру?
Відповідь: Згідно з п. 201.10 ст. 201 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зокрема, вказаний порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі - Порядок №1246).
Зазначеним Порядком №1246 передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Єдиному Реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв’язку Державній податковій службі.
На запит покупця стосовно надання інформації, що міститься у Реєстрі, видається:
про податкову накладну та/або розрахунок коригування - витяг з Реєстру;
про податкову накладну, до якої на дату надходження такого запиту зареєстровано розрахунок коригування, - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування;
про розрахунок коригування до податкової накладної - витяг, що містить відомості про податкову накладну та відповідний розрахунок коригування.
Запит щодо надання відомостей про податкові накладні та/або розрахунки коригування з Реєстру складається у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
На запит накладаються електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.
За відсутності у покупця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.
Покупець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис платника податку, другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки покупця.
Запит покупця в електронній формі підлягає шифруванню та надсилається Державній податковій службі засобами телекомунікаційного зв’язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» та «Про електронні документи та електронний документообіг». Примірник запиту в електронній формі зберігається у покупця.
Державна податкова служба після надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою.
Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту.
На зазначений витяг накладається електронний підпис Державної податкової служби, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті покупця.
Як виправити помилку у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?
Відповідь: Відповідно до п. 1 р. І Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.12.2013 за № 2118/24650 (далі – Порядок), виправлення помилки в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр) здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки.
Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.
Пунктом 2 р. V Порядку визначено, що при виправленні помилки методом «сторно» до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком «–» та правильний запис із знаком «+».
Метод «сторно» здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів I та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2 - 6 розділу I та/або колонках 2 - 7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7 - 12 розділу I та/або колонках 8 - 16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком «+» чи «-». При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера «У» (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку «З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період» Реєстру.
Які послуги відображаються у графі 13 Розділу І Реєстру отриманих та виданих податкових накладних?
Відповідь: Згідно із формою Реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі – Реєстр), затвердженою наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2013 р. за № 2118/24650, (далі – Наказ № 708), у графі 13 розділу І Реєстру зазначаються операції з постачання послуг за межами митної території України та послуг, місце постачання яких визначено за межами митної території України.
Статтею 186 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) передбачено порядок визначення місця постачання послуг з метою визначення об’єкта оподаткування податком на додану вартість.
Зокрема, відповідно до ст. 186 ПКУ
місце постачання послуг може бути визначено:
- за місцем фактичного постачання послуг;
- за фактичним місцезнаходженням майна, з яким пов’язані послуги;
- за місцем, в якому отримувач послуг зареєстрований суб’єктом господарювання;
- за місцем реєстрації постачальника.
Таким чином у графі 13 розділу І Реєстру має відображатися вартість послуг, місце постачання яких згідно зі статтею 186 ПКУ визначено за межами митної території України.
Які строки встановлені для подання податкової декларації з ПДВ та сплати ПДВ до бюджету?
Відповідь: Згідно із п. 202.1 ст. 202 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) для платників ПДВ звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.
Відповідно до п. 49.18 ст. 49 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Пунктом 57.1 ст. 57 р. ІІ та ст. 203 р. V ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Які платники ПДВ мають право обрати квартальний податковий період подання звітності з ПДВ?
Відповідь: Відповідно до п.202.2 ст.202 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, які відповідно до пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, на період з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року, а також платники податку, які сплачують єдиний податок, можуть вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.
У разі якщо протягом будь-якого періоду з початку застосування квартального податкового періоду платник податку втрачає право на застосування нульової ставки податку на прибуток, передбачений пп. «б» п.154.6 ст.154 ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з місяця, на який припадає таке перевищення, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
У разі якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, такий платник податку зобов’язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками такого місяця.
Чи оподатковують ПДВ кошти , що надходять платникам податків від банків як плата за середньоденними залишками на поточних рахунках та чи відображаються зазначені суми в декларації з ПДВ?
Відповідь: Відповідно до пп. «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ, та операції з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Поняття «постачання послуг» та «постачання товарів» визначені відповідно у пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 р. І ПКУ.
Виходячи із зазначених понять, кошти, що надходять платникам податку від банків як плата за середньоденними залишками на поточних рахунках, не підпадають під операції з постачання товарів/послуг.
Тобто, у разі надходження таких коштів у платника податку об’єкта оподаткування ПДВ не виникає та такі кошти не підлягають відображенню у податковій декларації з ПДВ.
В яких випадках платнику ПДВ необхідно подавати до контролюючого органу оригінали ВМД при поданні податкової звітності?
Відповідь: Згідно з п.200.7ст.200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону (п.200.8 ст.200 ПКУ).
Враховуючи зазначене, якщо в сумах податку, задекларованих до бюджетного відшкодування, частково або повністю містяться суми податку, сплачені платником при здійсненні експортних/імпортних операцій, то такий платник податку при поданні до контролюючого органу податкової звітності з ПДВ повинен додати оригінали митних декларацій. При цьому, якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, то така така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків.
Чи необхідно у складі декларації подавати додатки, якщо в декларації з ПДВ відсутні дані – проставлені лише прочерки?
Відповідь: Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Згідно з п. 49.2 ст. 49 ПКУ платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до ПКУ незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Відповідно до п. 13 р. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 № 678, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.12.2013 за № 2094/24626, у складі декларації подаються передбачені цим Порядком додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).
Тобто, у випадку відсутності даних у декларації з ПДВ (проставлено лише прочерки) додатки не подаються.
З якого моменту та в які терміни сільськогосподарське підприємство – суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право використовувати кошти. Акумульовані на спеціальному рахунку?
Відповідь: Пунктом 209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України від 12 січня 2011 року №11 «Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів» (далі – Порядок №11).
Сума ПДВ, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до п.209.2 ст.209 ПКУ, а починаючи з 1 січня 2018 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства (п.4 Порядку №11).
Тобто, суб’єкт спеціального режиму оподаткування має право до 31.12.2017 року використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їх перерахування на такий рахунок до повного використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Яка передбачена відповідальність за несвоєчасне відкриття відкриття спеціального рахунку та або несвоєчасне перерахування коштів на такий рахунок сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування?
Відповідь: Відповідно до п.209.2 ст.209 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.
Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо сільськогосподарським підприємством, що обрало спеціальний режим оподаткування, несвоєчасно відкритий спеціальний рахунок та/або несвоєчасно перераховані кошти на такий рахунок вважається, що платник податку використовує кошти не за цільовим призначенням.
Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених п.123.1 ст.123 ПКУ, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п.123.2 ст.123 ПКУ).
При цьому, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу (п.126.1 ст.126 ПКУ).
Крім того, притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності (п.112.1 ст.112 ПКУ).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві