«Гаряча лінія» щодоадміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

В Державній податковій інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія».

Платники податків мали можливість отримати фахові відповіді на питання щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальнестрахування.

В телефонному режимі із громадянами розмовляла заступник начальника ДПІ Ольга Корнієвська.

До Вашої уваги основні запитання та відповіді до них:

 1. Який строк давності щодо нарахування ЄСВ?

Відповідь: Згідно з ч. 16 ст. 25 Закону про ЄСВ, строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Це означає, що орган ДФСУ може донарахувати суми ЄСВ, застосовувати штрафні санкції за порушення порядку нарахування та сплати ЄСВ, стягувати недоїмки та штрафні санкції за весь період існування СГД, починаючи з дати його взяття на облік як платника ЄСВ.

Це також означає, що платник ЄСВ зобов'язаний і має можливість виправити помилки щодо ЄСВ за звітний період будь-якої давності, і за такі допущені і навіть самостійно виправлені помилки він буде нести фінансову відповідальність, передбачену ст. 25 Закону про ЄСВ.

 2. Яка відповідальність передбачена за порушення норм Закону про ЄСВ?

Відповідь:  Закон про ЄСВ встановлює, як мінімум, два види відповідальності за його порушення: адміністративну (за ст. 26 Закону про ЄСВ) і фінансову (за ст. 25 Закону про ЄСВ).

Адміністративна відповідальність встановлена ст. 165-1 КУпАП і передбачає:

за порушення порядку нарахування ЄСВ, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄСВ або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених Законом про ЄСВ, — накладення штрафу на посадових осіб від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — н. м. д. г.). Оскільки н. м. д. г. становить 17 грн, то розмір штрафу становитиме 340 — 510 грн. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне із зазначених правопорушень, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 40 н. м. д. г. (510 — 680 грн);

за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує 300 н. м. д. г. (тобто 5100 грн), — накладення штрафу на посадових осіб від 25 до 50 н. м. д. г. (425 — 850 грн); за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ у сумі більше 300 н. м. д. г. — накладення штрафу на посадових осіб від 50 до 100 н. м. д. г. (850 — 1700 грн). Якщо ж зазначені дії вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, це тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 300 н. м. д. г. (1700 — 5100 грн).

Фінансова відповідальність, встановлена ч. 10 та ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ, з 01.01.2015 р. передбачає:

на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (зверніть увагу, що строки давності та розмір самої пені сумою такої недоплати не обмежено);

у разі ухилення від взяття на облік або несвоєчасного подання заяви про взяття на облік платниками ЄСВ, на яких не поширюється дія Закону про держреєстрацію, накладається штраф у розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн);

за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум;

за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого ЄСВ накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого ЄСВ;

за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується ЄСВ, накладається штраф у розмірі від 8 до 15 н. м. д. г. (136 — 255 грн);

за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄСВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄСВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 н. м. д. г. (170 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником ЄСВ, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 60 н. м. д. г. (1020 грн) за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом. Підприємство змінило місцезнаходження.

 3. Чи має право на понижуючий коефіцієнт з ЄСВ новостворене підприємство?

Відповідь: Для розрахунку понижуючого коефіцієнта з ЄСВ у 2015 році потрібні показники за 2014 рік, які визначаються на підставі відповідних звітів з ЄСВ за цей період. Також платникам ЄСВ для розрахунку понижуючого коефіцієнта необхідно здійснювати порівняння із середньомісячними показниками за 2014 рік.

Отже, застосовувати понижуючий коефіцієнт з ЄСВ можуть лише ті платники, які вели фінансово-господарську діяльність і нараховували заробітну плату у 2014 році (незалежно від кількості місяців).

Оскільки у платників ЄСВ, що почали вести фінансово-господарську діяльність з 2015 року, відсутні необхідні показники 2014 року для розрахунку коефіцієнта, то до розміру ЄСВ такими платниками не може застосовуватися понижуючий коефіцієнт.

4. Який порядок розрахунку лікарняних та декретних виплат працівникам з липня 2015 року?

Відповідь: з 04.07.2015 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 439, згідно з якою оновлено порядок розрахунку лікарняних та декретних виплат працівникам.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований ЄСВ / або обов'язкові страхові внески, на кількість календарних днів зайнятості (вважається період перебування працівника у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, здійснення підприємницької або іншої діяльності, пов'язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) в такому розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин (в даному випадку слід розуміти тимчасову непрацездатність (перебування працівника "на лікарняному"), відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати).

Сума страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

 При цьому сума денної виплати встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством.

5. Як відобразити у звіті з ЄСВ виплати мобілізованому працівнику у разі отримання компенсації з бюджету?

Відповідь: з 17 березня 2015 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 2015 року №105, яка регулює порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Так, з березня 2015 року, за умови подання органам соціального захисту населення Звітів про фактичні витрати на виплату середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, підприємствам надаються компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку мобілізованих працівників, які звільняються від сплати єдиного внеску.

Такий дохід відображається у таблиці 1 до Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів тільки у рядку 1.1 з перенесенням у рядок 1.

У таблиці 6 до Звіту з єдиного внеску інформація про таких осіб відображається з обов’язковим зазначенням реквізитів:

- 11 «Місяць та рік, за який проведено нарахування»;

- 15 «Кількість календарних днів перебування у трудових/ цивільно - правових відносинах протягом звітного місяця»;

- 17 «Загальна сума нарахованої заробітної плати/ доходу (усього с початку звітного місяця)»;

Реквізити 18 та 19 у таблиці 6 до звіту не заповнюються.

Детальне роз‘яснення щодо відображення у Звіті з єдиного внеску виплат мобілізованим працівникам надано листом ДФС України від 13 травня 2015 року № 16781/7/99-99-17-03-07-17.

6. Як нараховується єдиний внесок у разі тимчасової непрацездатності працівника?

Відповідь: обов'язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати за основним місцем роботи передбачено у разі, коли працівник працював неповний місяць (перебував на лікарняному, у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами). Такий порядок нарахування ЄСВ передбачає Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування".

Також повідомляємо, що для працівника, який перебував на лікарняному повний місяць, у якому сума нарахованого лікарняного менше за мінімальний розмір заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), єдиний внесок розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до статті 8 Закону № 2464.

Для працівника, який відпрацював частину місяця, а іншу частину перебував на лікарняному, де загальна сума нарахованого доходу (сукупна сума заробітної плати за відпрацьований час та лікарняного) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), виникає необхідність донарахування до мінімальної заробітної плати сума єдиного внеску розраховується таким чином:

- єдиний внесок на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності розраховується як добуток суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та ставки єдиного внеску, встановленої відповідно до ст. 8 Закону № 2464;

- єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), зменшеної на суму допомоги по тимчасовій непрацездатності за цей місяць, та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Варто зауважити, що у випадку, коли у працівника, в якого початок та закінчення лікарняного припадають на різні місяці, єдиний внесок у місяці початку лікарняного нараховується за фактично відпрацьований час, оскільки загальна сума доходу ще не є відомою (сума лікарняних буде визначена після надання листка непрацездатності).

Якщо після розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносяться до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць становить менше мінімального розміру, виникає потреба за минулий місяць (місяці) донарахувати єдиний внесок виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

7. Як сплатити ЄСВ у разі зміни місцезнаходження?

Відповідь: відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року  № 435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пункті 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, місце реєстрації або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.

Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві