Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій

 1. В які терміни повинні бути здані понадлімітні готівкові кошти до обслуговуючого банку, якщо  банк знаходиться в іншому населеному пункті та строк здавання готівкової виручки встановлено один раз на 5 робочих днів?

 Відповідь: Відповідно до пп.”в” п.5.1 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 із змінами та доповненнями (далі – Положення) строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, зокрема, для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів.
     Підприємства, які встановлюють строк здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до підпункту ”в” пункту 5.1 цієї глави, мають здавати понадлімітну готівку для її зарахування на рахунки підприємства в банку не пізніше наступного робочого дня незалежно від установленого строку здавання готівкової виручки (готівки) (п.5.10 глави 5 Положення).

2. Які документи повинен надати СПД при реєстрації наступного журналу  РРО?

Відповідь:  Згідно із п. 2.12 р.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затвердженого наказом ДПА України від 12.02.2004р. N 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.2004 р. за № 234/8833 реєстрація другого та наступних журналів використання РРО здійснюється за поданням суб’єкта підприємницької діяльності письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію журналу використання РРО.

1. 2.  Як встановити ліміт залишку готівки іноземної валюти в касі підприємства?

Відповідь:  Здійснення операцій з іноземною валютою регламентується Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України із змінами і доповненнями, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 30 травня 2007 року за № 200 із змінами і доповненнями (далі - Правила).

     Пунктом 8.11 Правил встановлено, що уповноважений банк установлює ліміт залишків іноземної валюти в касі суб’єктів підприємницької діяльності, яким дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту як засіб платежу, якщо залишки іноземної валюти залишаються в неробочі часи доби в касі (до розрахунку ліміту каси не включаються кошти, які передбачені для виплати заробітної плати нерезидентам і на відрядження працівників за кордон). Понадлімітні залишки готівкової іноземної валюти підлягають повній інкасації до уповноваженого банку і зарахуванню на поточний рахунок в іноземній валюті суб’єкта підприємницької діяльності (через розподільчий рахунок).      Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють цілодобово, то закінченням робочого дня є початок операційного дня банку, у якому вони обслуговуються.
     Якщо суб’єкти підприємницької діяльності працюють у вихідні та святкові дні, то вони можуть перевищувати встановлені ліміти залишку іноземної валюти в касі з обов’язковою інкасацією понадлімітних залишків до уповноваженого банку не пізніше наступного робочого дня банку.

4. Яка передбачена відповідальність у разі використання РРО, який вичерпав термін дії експлуатації?

Відповідь:  Пунктом 2 Порядку технічного обслуговування та ремонту РРО, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2004 № 601, визначено, що строк служби – це строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог експлуатаційних документів.

     При цьому жоден виробник не передбачає продовження такого строку залежно від того, більше чи менше днів на тиждень працював апарат.

     Фактично після вичерпання строку служби апарата виробник не гарантує подальшу працездатність реєстратора в цілому, його комплектувальних вузлів та складових частин, і, що головне, не гарантує збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата, тобто реалізації фіскальних функцій, які є обов’язковими для РРО відповідно до вимог Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” (далі – Закон № 265).

     У випадку якщо виробником (постачальником) не встановлено строку служби (а це стосується здебільшого старих моделей касових апаратів), слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строку служби апарата, яка встановлена Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.1999 №11 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.03.2000 за №133/4354).

     Отже, у разі використання суб’єктом господарювання РРО, який вичерпав свій строк експлуатації, такий технологічний пристрій не може вважатися РРО відповідно до вимог Закону № 265.      Тобто, подальше використання такого пристрою суб’єктом господарювання є порушенням вимог Закону №265 тягне накладення фінансових санкцій згідно з п.1 ст.17 Закону №265 у таких розмірах: вчинене вперше — 1 гривня;
вчинене вдруге — 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);

за кожне наступне вчинене порушення — у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

     Крім того, відповідно до ст. 155 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х (далі – Кодекс) за порушення порядку проведення розрахунків накладається штраф в розмірі від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на - осіб, які здійснюють розрахункові операції та на посадових осіб - від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
     За дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

     Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 155 прим.1 Кодексу розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до статті 221 Кодексу.

5. Яка передбачена відповідальність  у разі роздрукування  Z- звіту у якому відсутні обов’язкові реквізити?

 Відповідь:     Відповідно до ст.2 Закону України 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон) фіскальний звітний чек – це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконання розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам’яті.

     Згідно із п.14 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199 (далі – Вимоги), чеки всіх звітів повинні містити такі загальні реквізити:

• назву і адресу господарської одиниці;
• індивідуальний номер платника, перед яким друкуються великі літери «ПН». У разі коли суб’єкт підприємницької діяльності не зареєстрований як платник ПДВ, замість індивідуального номера платника повинен бути надрукований ідентифікаційний код згідно з Єдиним державний реєстром підприємств та організацій України (для юридичних осіб) або ідентифікаційний номер згідно з державним реєстром фізичних осіб (для фізичних осіб), а замість літер «ПН» - літери «ІД»;
• фіскальний номер реєстратора, перед яким друкуються великі літери «ФН»;
• заводський номер реєстратора;
• логотип виробника.

     При цьому, у п.17 Вимог зазначено додаткові дані, які повинен містити чек Z-звіту (всі підсумки та суми обчислюються за зміну).

     Відсутність обов’язкового реквізиту у звітному чеку може свідчити про аналогічне порушення вимог змісту розрахункового документа (касового чеку).
     Вимоги до змісту розрахункового документу визначають обов’язкові реквізити. У разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим (пп.2.1 п.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614).
     За порушення цих вимог передбачено відповідальність у вигляді фінансової санкції згідно із п.1 ст.17 Закону у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції:

• вчинене вперше - 1 гривня;
• вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг);
• за кожне наступне вчинене порушення - у п’ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві