Плата за землю

   1.Чи є платником земельного податку  ЮО- платник ЄП, що є власником земельної ділянки  у разі передачі її в оренду?

Відповідь:Статтями 269 та 270 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

     Підпунктом 4 пункту 297.1 статті 297 ПКУ визначено, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

     Господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПКУ)

     Таким чином, юридична особа – власник земельної ділянки, що є платником єдиного податку, у разі передачі в оренду цієї земельної ділянки іншому суб’єкту господарювання не є платником земельного податку, оскільки земельна ділянка використовується платником єдиного податку в господарській діяльності з метою отримання доходу.

2.З якого часу ФОП, що викуповує орендовану ним земельну ділянку  державної або комунальної власності на підставі договору купівлі –продажу при цьому договір на оренду землі у встановленому законодавством порядку не розірваний. Буде сплачувати земельний податок?

Відповідь:   Відповідно до пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) плата за землю – це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

     Платниками податку є, зокрема, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності (ст.269, ст.270 ПКУ).

     Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п.288.2 ст.288 ПКУ).
     Згідно з ст.125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року №2768-III зі змінами та доповненнями (далі – ЗКУ) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

     Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (ст.126 ЗКУ).

     Статтею 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №161) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
     Орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону (ст.9 Закону №161).

     Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ст.31 Закону №161).

     Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п.286.1 ст.286 ПКУ).

     Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами (ст.193 ЗКУ).

     Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України від 07 липня 2011 року №3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями (ст.204 ЗКУ).

     Отже, якщо фізична особа – підприємець викуповує орендовану ним земельну ділянку державної або комунальної власності на підставі договору купівлі-продажу, при цьому договір оренди землі у встановленому законодавством порядку не розірваний, то така фізична особа сплачує земельний податок з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку, за умови, що договір купівлі - продажу земельної ділянки не передбачає інше.

3. На які категорії земельних ділянок поширюється норма ст.. 282 ПКУ щодо звільнення  від сплати земельного податку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів, установ та організацій які повністю утримуються за рахунок коштів державного  або місцевих бюджетів?

Відповідь:   Статтею 282 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) визначено категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку. Зокрема, згідно з пп. 282.1.3 цієї статті ПКУ від сплати податку звільняються органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; заклади освіти, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
     Відповідно до пп. 14.1.42 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дані державного земельного кадастру – це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону;

     Зазначена пільга щодо сплати земельного податку поширюється на всі категорії земель, що відповідно до даних державного земельного кадастру обліковуються за органами державної влади, органами місцевого самоврядування, закладами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

4. Чи передбачені пільги щодо сплати земельного податку для ФО на земельні ділянки що утворилися за рахунок переданих за рішенням  відповідної ради земельних часток (паїв)7

Відповідь: Статтею 281 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами.

     Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв).
     З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах.

     Разом з цим, згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку.

5. Чи повинні ЮО – платники ЄП , які використовують для провадження підприємницької діяльності належних їм на правах власності  або постійного користування земельні ділянки подавати податкові декларації з плати за землю та звіти  про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку?

Відповідь: Згідно з п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

     Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов’язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 ПКУ).

     Водночас, особливості справляння податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються гл.1 р.XIV ПКУ (п.269.2 ст.269 ПКУ).

     Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності (п.297.1 ст.297 ПКУ).

     Пунктом 1 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233, визначено, що зазначений Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до ПКУ не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.

     З урахуванням викладеного, суб’єктам господарської діяльності – платникам єдиного податку за земельні ділянки, належні їм на правах власності або постійного користування, що використовуються ними для провадження господарської діяльності, не потрібно подавати до контролюючих органів податкову декларацію з плати за землю та звіт про суми податкових пільг щодо сплати земельного податку.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві