Питання-відповіді щодо електронних сервісів ДФС та розгляду звернень громадян до органів ДФС:
1. Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- ознайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
2. Яким чином має надаватися відповідь на усний запит
Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова (навіть часткова) у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду запиту до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв'язку з обставинами непереборної сили.
Також письмова відповідь потрібна в разі необхідності оплати копіювання і друку документів при наданні інформації на запит. Адже технічно складно буде точно передати по телефону всі банківські реквізити рахунку для внесення такої плати. Можливо також надіслати повідомлення про необхідність оплати, із зазначенням відповідних реквізитів, електронною поштою.
Щодо інших випадків Закон не вимагає обов'язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації).
Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках: відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні; нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту; нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту; запитувач наполягає на такій формі відповіді.
3. Терміни та порядок розгляду звернень громадян в контролюючих органах
Згідно зі статтею 20 Закону України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обгрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого статтею 20 Закону терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Порядок розгляду звернень визначено розділом ІІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній фіскальній службі України та її територіальних органах, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2015 року № 271, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за № 484/26929.
Звернення громадян підлягають розгляду керівництвом органів ДФС відповідно до розподілу функціональних повноважень (пунктом 1 розділу ІІІ Порядку).
Опрацювання звернень громадян структурними підрозділами органів ДФС відповідно до резолюції спрямовується на об’єктивне вирішення порушених авторами звернень питань, підготовку та супроводження прийняття рішення про усунення причин і умов, які спонукають авторів скаржитись, надання відповідних роз’яснень, у тому числі за результатами вивчення та перевірки на місцях викладених у зверненнях обставин, проведення інших заходів (пунктом 2 розділу ІІІ Порядку).
Забороняється направляти скарги громадян на розгляд тим органам чи посадовим особам, дії або рішення яких оскаржуються (пунктом 4 розділу ІІІ Порядку).
Якщо у зверненні поряд з питаннями, що належать до компетенції органу ДФС, порушуються питання, які підлягають вирішенню в інших органах державної влади чи місцевого самоврядування, то при наданні відповіді на звернення роз’яснюється порядок вирішення таких питань (пунктом 5 розділу ІІІ Порядку).
Строки розгляду звернень громадян обчислюються у календарних днях, починаючи з дня реєстрації таких звернень. Датою виконання звернення громадянина є дата реєстрації відповіді на нього (пунктом 1 розділу ІV Порядку).
Звернення розглядаються та вирішуються у строк не більше одного місяця із дня їх надходження, ураховуючи вихідні, святкові й неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх реєстрації (пунктом 2 розділу ІV Порядку).
Звернення, що підлягає поверненню відповідно до ст. 5 Закону, повертається заявникові з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня надходження (пунктом 7 розділу ІV Порядку).
Якщо питання, порушені у зверненні, не належать до компетенції органів ДФС, відповідно до статті 7 Закону таке звернення в строк не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється заявникові. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом ДФС, воно в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями (пунктом 8 розділу ІV Порядку).
Повідомлення про прийняття рішення про припинення розгляду звернення відповідно до статті 8 Закону надсилається у строк, визначений статтею 20 Закону (пунктом 9 розділу ІV Порядку).
4. Які існують електронні сервіси ДФС України?
Відповідь: На офіційному сайті ДФС України діють наступні сервіси:
«Електронний кабінет платника» – це персональне автоматизоване робоче місце платника, за допомогою якого можна підготувати, заповнити та подати звітність в електронному вигляді;
«Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» – сервіс, в якому у формі питань-відповідей представлена офіційна позиція Державної фіскальної служби України по всіх напрямах чинного податкового та митного законодавства.
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» - надає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, який можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.
«Дані реєстру платника ПДВ» - сервіс, на якому щоденно оприлюднюється дані з реєстру платників ПДВ.
«Реєстр платників єдиного податку» – за допомогою цього сервісу можна впевнитись в тому, що свідоцтво платника єдиного податку є дійсним.
«Декларування on-line» - надає змогу заповнити декларацію про майновий стан і доходи, яку подають до податкових органів фізичні особи – підприємці та громадяни в електронному вигляді.
«Реєстр страхувальників» - інформація про взяття на облік платника ЄСВ, його реєстраційний номер та клас професійного ризику.
«Анулювання реєстрації платників ПДВ» - сервіс, на якому щоденно оприлюднюється інформація про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.
«Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою по телефону: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників податкової та митниць, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Також, на даному веб-порталі ДФС України можна скористатися такими електронними сервісами як: «Акредитований центр сертифікації ключів», «Електронна звітність», «Електронна митниця» та «Митна статистика».
Доступ до вказаних сервісів можливий як із веб-порталу ДФС України (www.sfs.gov.ua), так із суб-сайту ГУ ДФС у м. Києві (www. kyiv.sfs.gov.ua).
5. Яким чином буде працювати новий сервіс по обміну інформацією з контрагентами?
Новий електронний сервіс – це обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами .
Розроблений ДФС України сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМ України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 року №729);
2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.
З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися на веб-поталі ДФС www.sfs.gov.ua.
6. Що дасть державі та платникам запровадження електронного адміністрування ПДВ?
Зміни щодо електронного адміністрування ПДВ набули чинності з 1 січня 2015 року. Відповідно до прийнятих законодавчих актів «Електронне адміністрування ПДВ запроваджено поетапно до 1 липня 2015 року у тестовому режимі. Цей тестовий термін введено з метою надати змогу платникам податку та контролюючим органам адаптуватись до нових правил адміністрування податку на додану вартість.
Запровадження такої системи направлено на зниження ризиків формування фіктивного кредиту та унеможливлення отримання неправомірного відшкодування ПДВ з бюджету, скорочення обсягів тіньової економіки в країні та витрат держави на адміністрування ПДВ. Крім того, система електронного адміністрування ПДВ зменшує вплив людського фактору та сприяє зменшенню рівня корупції. Також зменшується кількість обтяжливих для бізнесу звірок та перевірок, скорочується число критеріїв для автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість та спрощується звітність з ПДВ.
7. Як заповнюється платіжне доручення при перерахуванні коштів з власного поточного рахунка на відкритий електронний?
Відповідно до пункту 2 статті 2001 ПКУ платникам податку рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість відкриваються автоматично.
Казначейство відповідно до вимог статті 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня його відкриття.
Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Заповнення реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється таким чином:
у полі «Отримувач» вказується назва платника;
у полі «Код» проставляється код за ЄДРПОУ платника;
у полі «Банк отримувача» пишеться «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;
у полі «Код банку» заповнюється «899998»;
у полі «№ рахунку» вказується номер рахунку, вказаний в електронному повідомленні, а у разі ненадходження - отриманий в Центрі обслуговування платників територіальних органів ДФС за основним місцем обліку.
Крім того, слід відзначити, що поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004 року.
8. «Електронний кабінет платника»
За допомогою цього сервісу платник податків має змогу:
- підготувати, заповнити та надіслати податкову звітність в електронному вигляді. Для зручності податкова звітність подається одним пакетом: декларація з усіма додатками. На кожен прийнятий пакет документів надсилається одна квитанція про прийняття декларації.
- переглядати дані про стан розрахунків з бюджетом (картки особових рахунків). Компонент «Розрахунки з бюджетом» надає змогу платнику переглянути інформацію щодо стану його розрахунків з бюджетом з усіх відкритих КОР, зокрема, інформацію про податковий борг, у розрізі податків, належних платнику до сплати, на задану дату та прогноз щодо платежів до кінця поточного року, не витрачаючи робочий час на відвідування органів фіскальної служби.
Електронний кабінет є захищеним, персоналізованим та безпечним електронним сервісом, працювати в якому можна без використання спеціально встановленого клієнтського застосування.
9. Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс для платників (ЗІР).
ЗІР містить запитання-відповіді з бази знань та письмові консультації, нормативні документи та інформаційні матеріали, надає можливість ознайомлюватись із законодавчими, нормативно-правовими, розпорядчими документами та іншою довідковою інформацією, розміщеною у розділі «Нормативні та інформаційні документи» ЗІР, а також володіти достовірною і повною довідковою інформацією у сфері оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інформацією стосовно електронного цифрового підпису.
З детальною інформацією щодо мети функціонування ЗІР та можливостей його використання можна ознайомитись у розділах «Посібник користувача» та «Про ресурс» на головній сторінці ЗІР.
10. «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»
Сервіс дає змогу визначити статус перебування окремого платника податків на обліку в органі ДФС України, чи є платник банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою, а також його відповідність критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ.
Для того, щоб перевірити надійність ділового партнера, достатньо знати його код ЄДРПОУ або точну назву. Зазначена інформація вводиться в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, та повідомить про результати пошуку.
З липня 2014 року оновлення інформації щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
11. «Анулювання реєстрації платників ПДВ»
Сервіс надає можливість отримати інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду.
Вхід до даного електронного сервісу здійснюється за адресою: http://sfs.gov.ua/anulir_new
12. Електронний сервіс – обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами
Розроблений сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМ України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».
Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:
1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 року №729);
2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;
3. Електронний документ надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;
4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.
З інструкцією з використання програмного забезпечення можна ознайомитися як на веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua), так і на суб-сайті ГУ ДФС у м. Києві (www. kyiv.sfs.gov.ua) - банер «Електронна звітність».
13. Як скористатися антикорупційним сервісом «Пульс»?
Для забезпечення оперативного реагування на інформацію від громадян та суб’єктів господарювання про неправомірні дії або бездіяльність працівників Державної фіскальної служби створено телефонну лінію «Пульс».
Антикорупційний сервіс «Пульс» це упередження неякісного обслуговування платників, вирішення суперечливих питань, що виникають не тільки у сфері адміністрування податків, а й під час здійснення митного контролю чи митного оформлення.
Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів.
Всі звернення розглядаються якісно та своєчасно, кожному заявнику особисто надається відповідь згідно чинного законодавства.
Звернутися на «Пульс» можна за номером телефону: (044) 284-00-07.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві