До уваги платників! Питання-відповіді щодо податкового законодавства:

1. Щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності
Постановою КМ України від 26.06.2015 р. №440 затверджено порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця.
Порядком встановлено єдиний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності на весь період такої непрацездатності:
50% для страхового стажу до 3 років;
60% - від 3 до 5 років;
70% - від 5 до 8 років;
100% - стаж роботи понад 8 років;
100% - особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає за хворою дитиною віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»; донорам, які мають право на пільгу, передбачену ст. 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
 
2. З вересня перестануть стягувати військовий збір з учасників АТО
9 липня набув чинності Закон України від 18.06.2015 року № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції». Закон буде введений в дію через 2 місяці з дня набрання чинності.
Тимчасово, на період проведення АТО, не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення співробітників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, співробітників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі у АТО.
Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів.
 
 
3. Про перелік сум, що не включаються до складу доходу юридичної особи – платника єдиного податку
При застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності до складу доходу юридичної особи - платника єдиного податку третьої групи, визначеного статтею 292 Податкового кодексу України, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Такі законодавчі норми передбачено пунктом 292.11 статті 292 Податкового кодексу України.
 
4. Щодо податку на додану вартість
Відповідно до абзацу дев`ятого пункту 45 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.07.2015, змінено деякі норми Кодексу щодо порядку формування податкового кредиту та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
Зокрема, виключено пункт 198.4 статті 198 Кодексу, згідно з яким суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг та необоротних активів, які призначаються для використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, не належать до податкового кредиту.
Крім того, змінено редакцію пункту 198.3 статті 198 Кодексу, відповідно до якої податковий кредит звітного періоду формується незалежно від напряму використання придбаних товарів / послуг  ( в оподатковуваних чи неоподатковуваних операціях).
Одночасно пунктом 198.5 статті 198 Кодексу визначено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі –ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, відповідні податкові накладні за товарами / послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі  товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання та/або починають використовуватися:
А) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1статті 196 Кодексу)
Б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2  розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28пункту 197.1 статті 197 Кодексу України.
В) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
Г) в операціях що не є господарською діяльністю платника податку.
Також внесено змін до статті 199 Кодексу, зокрема пунктом 199.1 зобов`язано платників податку, у разі якщо придбані та / або виготовлені товари / послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, нарахувати податкові зобов’язання виходячі з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідні податкові накладні на частку сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів / послу, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Отже, якщо товари (послуги, необоротні активи) придбаваються для повного або часткового використання в операціях, зазначених у підпунктах «А» - «Г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, платник податку на дату їх придбання включає сплачену /нараховану при придбанні таких товарів / послуг суму ПДВ до складу податкового кредиту ( за умови своєчасної реєстрації постачальником податкової накладної в ЄРПН).При цьому платник податку зобов’язаний нарахувати зобов’язання з ПДВ на відповідний обсяг придбаних товарів (послуг, необоротних активів), що призначені для використання в операціях, визначених у підпунктах «А» - «Г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та не пізніше останнього дня звітного періоду скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Одночасно нагадуємо, що Наказом ДФС України від 09.07.2015 № 485 затверджено Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій. Детальна інформація розміщена на офіційному веб-порталі ГУ ДФС у м.Києві http://kyiv.sfs.gov.ua/.

5. Застосування РРО платниками єдиного податку, які здійснюють діяльність на ринку

Платники єдиного податку другої і третьої груп, які здійснюють діяльність на ринку, звільняються від застосування РРО. Що вва­жається здійсненням діяльності на ринку: продаж товарів з при­лавків у торговельному павільйоні, у кіосках і магазинах на тери­торії ринків чи продаж товарів з прилавків за межами торговель­них павільйонів? Суб'єкти підприємницької діяльності яких видів продажу не повинні використовувати РРО?
Згідно з п.6 ст.9 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуван­ня та послуг» РРО та розрахункові книжки (РК) не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) фізичними особами — підприєм­цями, які відповідно до Податково­го кодексу України належать до груп платників єдиного податку, що не застосо­вують РРО. Крім того, РРО та РК не застосовуються при здійсненні фізичними особами торгівлі про­дуктовими або промисловими то­варами за готівкові кошти на рин­ках (п. 9 зазначеної статті).
Статтею 10 Закону №265 окремим категоріям суб’єктів господарювання залежно від форм та умов проведення діяльності дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік таких окремих категорій, п.3 якого передбачено, що при роздрібній торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) РРО не застосовується.
Відповідно до п. 296.10 ст. 296 По­даткового кодексу платники єдино­го податку другої і третьої (фізич­ні особи — підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороз­дрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи РРО не застосовують.
Враховуючи вищезазначене, фі­зичні особи — підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування і належать до дру­гої і третьої груп платників єди­ного податку, можуть не застосо­вувати РРО у випадку роздрібної торгівлі продуктовими або про­мисловими товарами за готів­кові кошти на ринках, ярмар­ках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).
Однак при здійсненні торгівлі у приміщенні орендованого (влас­ного) магазину будь-якої площі, у тому числі в неспеціалізованому магазині, торговельній точці, розташованій у приміщенні мага­зину, що знаходиться на території ринку, незалежно від кількості найманих осіб і площі господар­ського об’єкта слід використову­вати належним чином зареєстро­ваний РРО.
При цьому фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку першої групи при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, у тому числі в частині орендованого приміщення магазину, можуть не застосовувати РРО за умови дотримання вимог чинного законодавства  України.
У разі виникнення питань платників податків Печерського району чекаємо в Центрі обслуговування платників, за адресою: вул. Лєскова, 4 телефон консультанта модератора:201-89-04.

6. Щодо застосування  РРО

З 1 січня 2015 року підприємствам, які здійснюють діяльність у сфері послуг за готівкові кошти необхідно проводити оплату за надані послуги через реєстратори розрахункових операцій.
Такі РРО повинні забезпечувати надання електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.
Разом з тим, до 1 липня 2015 року для підприємств сфери послуг передбачено перехідний період.
Так, тимчасово до 1 липня 2015 року такі суб'єкти господарювання звільняються від санкцій у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів.
Отже з 1 липня поточного року у разі здійснення підприємствами сфери послуг готівкових розрахунків без застосування касової техніки будуть застосовуватись фінансові санкції.
Суб’єкти господарювання, які здійснюють торгівлю виключно за безготівковим розрахунком через банківські установи, що підтверджено відповідними виписками з банківських рахунків РРО не застосовують.
Вимога щодо застосування РРО в сфері послуг передбачена Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.14 року №71-VIII.
 
7. Щодо обрання спрощеної системи оподаткування іноземцями або особи без громадянства, які зареєстровані як суб’єкт підприємницької діяльності
Відповідно до пункту 177.12 статті 177 Податкового кодексу іноземці та особи без громадянства, які зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами.
Підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі якщо особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні. Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.
У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Згідно із пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV Податкового кодексу України, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному гл.1 р.XIV Податкового кодексу України.
Враховуючи вищезазначене, фізичні особи - іноземці або особи без громадянства, які зареєстровані суб’єктами господарської діяльності, можуть обрати спрощену систему оподаткування, якщо вони відповідають сукупності критеріїв, що передбачені гл.1 р.XIV Податкового кодексу України.
 

8. Сплата ЄСВ у разі зміни місцезнаходження

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зобов’язаний подавати звітність до фіскального органу за основним місцем обліку у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року  № 435, якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пункті 1, 2, 4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, місце реєстрації або місце проживання (поза межами територіального обслуговування фіскального органу, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до фіскального органу за новим місцем взяття на облік.
Таким чином, у разі зміни суб’єктом господарювання протягом бюджетного року місцезнаходження, пов’язаного зі зміною адміністративного району, звітність про суми нарахованого єдиного внеску подається та сплачується за новим місцем взяття на облік.
 
9. Термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ
Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу України  у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
- з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
- з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату ПДВ, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.

10. Щодо уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ

Порядок внесення змін до податкової звітності визначений статтею 50 Податкового кодексу України (ПКУ). Так, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі виявлення помилки, що міститься у раніше поданій платником податків податковій звітності, такий платник податків зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої звітності в один із способів:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
 
 
11. Щодо  підстав для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів нерезидента із джерелом їх походження з України
Застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України, що передбачено пунктом 103.1 статті 103 Податкового кодексу України.
Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 ПКУ).
Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 ПКУ).
У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або контролюючим органом під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.
У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 ПКУ).
Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 ПКУ). Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.
У разі неподання нерезидентом довідки доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 ПКУ).

12. Операції з отримання страхового відшкодування  не є об’єктом оподаткування ПДВ

Згідно з пп.196.1.3 п.196.1 ст.196 р. V Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових брокерів та страхових агентів.
Зазначимо, що відповідно до ст. 9 Закону України від 7 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування», страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Таким чином, оскільки надання послуг із страхування і перестрахування не є об’єктом оподаткування, то виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ та операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика).          
 
13. Щодо податку на прибуток
Відповідно до Закону України від 28.12.2014 № 71-VII «Про внесення змін До Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» змінено положення Податкового кодексу України у частині справляння податку на прибуток. Згідно змін платник податку, який за підсумками минулого звітного ( податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, податкові зобов’язання не нарахував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя , три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов’язань.
 
14. Про податок на додану вартість
Відповідно п.34 підрозділу 2 розділу XX Кодексу суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань з ПДВ станом на 1 липня 2015р. автоматично збільшують суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначену пунктом 200 прим. 1.3. ст.200 Кодексу. На суму такого збільшення:
зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету звітного періоду або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному періоді;
помилково та/або надміру сплачені грошові  зобов’язання з ПДВ вважаються погашеними.
Таким чином, платникам податку на додану вартість, зареєстрованим станом на 01.07.2015 автоматично одноразово буде збільшено реєстраційну суму на суму переплат, наявних у таких платників. Збільшення реєстраційної суми відбудеться до 10.07.2015.
При цьому, сума задекларованого рядка 25.1 декларації 0110 за червень 2015р/ II квартал 2015 р. при наявності переплати вважається погашеною, а сума переплати автоматично списується з інтегрованої картки платника податку.
Якщо у платника податку станом на 01.07.2015р.наявні суми переплати та за результатами звітного періоду червень 2015/ II квартал 2015 р. платник декларує суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 23.2 декларації 0110) або суму від`ємного значення, що зараховується  до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 24 декларації 0110)чи платник податку декларує відсутність показників, що відображаються у розділі III декларації, то суми переплати станом на 01.07 переносяться платником до рядка 20.2 декларації 0110 наступного звітного (податкового) періоду (липень 2015 /  III квартал 2015р)
З метою повноти сплати податку до бюджету та коректного заповнення податкової звітності з ПДВ за липень 2015р/ III квартал 2015р платники податку можуть після завантаження уточненої інформації до центральної бази даних ДФС (починаючи з 10.07.2015р.)за запитом отримати повідомлення (витяг) про суми переплат, що обліковуються в ІКПП станом на 01.07.2015року.
 
15. Чи обов’язкове проведення звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску
Відповідно до частини сьомої ст. 14 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» контролюючі органи зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
При цьому, Інструкція про порядок формування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, та Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, не передбачають обов’язкового проведення платниками звірення сум нарахування та сплати єдиного внеску.
 
16. В який термін роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий єдиний внесок з нарахованої, але не виплаченої допомоги по вагітності та пологах, якщо Фонд соціального страхування затримує виплату даних коштів?
Роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий єдиний внесок (2 відсотки) з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги з тимчасової непрацездатності не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.
У разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
 
17. Що є підставою для нарахування роботодавцем єдиного внеску у розмірі 8,41 відсотка суми нарахованої заробітної плати працюючим інвалідам?
Нарахування роботодавцем єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 8,41 відсотка на заробітну плату працюючим інвалідам здійснюється з моменту встановлення групи інвалідності, але не раніше одержання підприємством завіреної копії довідки з акту огляду в медико-соціальній експертній комісії про встановлення групи інвалідності.
 
18. Яким чином ФОП, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачує єдиний внесок у разі припинення підприємницької діяльності?
Фізична особа - підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, нараховує та сплачує єдиний внесок за кожний повний або неповний відпрацьований місяць.
За місяць, в якому подано заяву про припинення підприємницької діяльності, фізична особа - підприємець, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування, сплачує єдиний  внесок в розмірі, який визначає самостійно, але не менше мінімального страхового внеску.
 
19. Чи враховується кількість працівників – інвалідів та їх заробітна плата при визначенні умов з метою застосування понижуючого коефіцієнта 0,4?
Понижуючий коефіцієнт не застосовується до ставки єдиного внеску для підприємств, установ, організацій за працюючих інвалідів (8,41 відсотка) та до всіх ставок єдиного внеску у вигляді утримання (3,6 %, 6,1 %, 2,6 %, 2 %, 2,85 %), відповідно: база нарахування – це сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року, зменшена на суму нарахованої заробітної плати працюючих інвалідів (за наявності) / кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати, зменшену на кількість працюючих інвалідів (за наявності), яким у звітному місяці нараховані виплати.
 
20. Який термін сплати єдиного внеску ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці?
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування без використання найманої праці, сплачують єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок та не можуть бути менше мінімального страхового внеску на місяць, незалежно від отримання доходу (прибутку).
 
21. Чи підлягають поверненню сплачені суми єдиного внеску  у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь?
Відповідно до п. 8 р.V Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 року № 449, сплачені суми єдиного внеску у разі дострокового розірвання договору про добровільну участь поверненню не підлягають, при цьому, період, за який сплачено єдиний внесок, враховується до страхового стажу тільки за умови подання звіту.
 
22. Чи повинна сплачувати єдиний внесок  ФОП на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?
Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана щомісяця сплачувати єдиний внесок у розмірі 36,6 % , 36,21 % або 38,11 %.
При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
 
23. Чи буде застосовуватись до платників єдиного внеску фінансова та адміністративна відповідальність у разі несвоєчасного нарахування єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата?
Страхувальник, який своєчасно не нарахував єдиний внесок до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата і зробив донарахування за попередній період несе фінансову та адміністративну відповідальність згідно чинного законодавства.
 
24. Який розмір єдиного внеску застосовують роботодавці – юридичні особи при нарахуванні суми допомоги по вагітності та пологах працюючим інвалідам?
Роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи нараховують єдиний внесок працюючим інвалідам на суми нарахованої допомоги по вагітності та пологах у розмірі 8,41 відсотка та утримують із зазначених сум єдиний внесок у розмірі 2 відсотка.
 
25. Чи є базою нарахування єдиного внеску (ЄВ) заробітна плата фізичних осіб (ФО) – нерезидентів, які працюють в представництвах іноземних держав, розташованих на території України?
Відповідь: Дія Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної зі збором та веденням обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄВ).
Платники ЄВ визначені у частині 1 ст. 4 Закону № 2464.
Відповідно до п. 1 та п. 6 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України, громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), розташованих на території України.
Іноземні громадяни, які працюють в представництвах іноземних підприємств, розташованих на території України, не віднесені Законом № 2464 до платників ЄВ та не підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Враховуючи зазначене, ЄВ на заробітну плату ФО – нерезидентів представництвами іноземних держав, розташованих на території України, не нараховується та не утримується.
 
26. Як в податковому обліку по ПДВ відображати операції з передоплати за товар, який знаходиться на стадії виготовлення?
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата отримання коштів від покупця на банківський рахунок (чи у касу) платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню;
б) дата відвантаження товарів.
Отже, якщо "першою подією" є попередня оплата за товар, який ще не виготовлено, то на дату отримання такого авансу постачальник - платник ПДВ повинен визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості такого товару, скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). В подальшому, якщо при оприбуткуванні виготовленого товару  на баланс платника ПДВ його виробнича собівартість перевищить договірну вартість, з якої були визначені податкові зобов'язання на дату отримання передоплати, то на дату його оприбуткування на баланс платник податку повинен скласти другу податкову накладну, виходячи з різниці між виробничою собівартістю та договірною вартістю такого товару. У податковій накладній, яка складена на різницю між виробничою собівартістю та договірною вартістю, у верхній лівій частині робиться відповідна помітка "Х" та зазначається тип причини: 17 - складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна також підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.
 
27. Які штрафи передбачені за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних?
Штрафи за порушення платниками податку термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН застосовуватимуться у таких розмірах:
– 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
– 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
– 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
– 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, – у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Якщо податкова накладна/розрахунок коригування зареєстровані протягом 30 календарних днів з дати їх складання, то з 1 лютого по 1 липня 2015 року штраф, у розмірі 10%, передбачений ПКУ не застосовується.
Слід зауважити, що вказані штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в ЄРПН визначені в ст.120¹ ПКУ.
 
28. В які терміни проводиться реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних?
З 1 лютого 2015 року всі податкові накладні, сформовані за операціями, датованими починаючи з вказаної дати підлягають обов’язковій реєстрації в ЄРПН. Вказана норма стосується  в тому числі і тих податкових накладних, які складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, а також податкових накладних, що не надаються покупцю, а також незалежно від суми ПДВ, вказаної в такій податковій накладній. Розрахунок коригування до таких податкових накладних також обов’язково реєструється в ЄРПН.
Термін реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН складає 15 календарних днів з дати оформлення податкової накладної/розрахунку коригування.
Податкові накладні, складені за операціями, здійсненими після 1 лютого поточного року можуть бути зареєстровані в ЄРПН після спливання 15-денного терміну реєстрації лише із одночасним застосуванням штрафів, але не пізніше 180 днів з дати їх складання
Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві