Митне законодавство (частина 1)

1. Які товари не можуть бути пропущені через митний кордон україни?

Відповідь:Згідно ч.1 ст.196 Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. №4495 – VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) не можуть бути пропущені через митний кордон України:
     1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;

     2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених ст.376 та ч.2 ст.378 МКУ);

     3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог МКУ та інших законів України, крім випадків, передбачених МКУ.

     Перевізник зобов’язаний здійснити зворотне вивезення товарів, ввезення і транзит яких на митну територію України заборонений (ч.2 ст.196 МКУ).

2. Які права та обов’язки перевізників товарів?

Відповідь: Згідно із ч.1 ст.191 Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. №4495 – VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) перевізники мають право:
     1) не приймати для перевезення між органами доходів і зборів товари у разі оформлення митних та/або транспортних документів з порушенням порядку, встановленого законодавством України;

     2) замінювати моторний транспортний засіб, попередньо повідомивши орган доходів і зборів призначення про причини такої заміни (технічний стан, екологічні вимоги, економічна доцільність);

     3) замінювати уповноважену перевізником особу (водія), відповідальну за доставку товарів до органу доходів і зборів призначення, попередньо повідомивши цей орган про причини такої заміни (стан здоров’я, візові питання, вимоги Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення);
     4) з дозволу органу доходів і зборів призначення вивантажувати товар на склад цього органу, якщо доставлені перевізником товари, що перебувають під митним контролем, протягом трьох діб не будуть заявлені відповідальною за це особою до жодного митного режиму. У такому разі витрати на вивантаження та зберігання товару відшкодовуються його власником;

     5) отримувати роз’яснення причин відмови у митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та перелік заходів, яких необхідно вжити для їх усунення.

     Перевізники зобов’язані:

     1) під час прийняття товарів до перевезення перевіряти точність відомостей щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номери, зовнішній стан товарів та їх пакування. У разі неможливості такої перевірки вносити відповідний запис до міжнародної автомобільної накладної (CMR);

     2) у строк, встановлений ст.95 МКУ, доставляти товари до органу доходів і зборів призначення, а також подавати передбачені законодавством документи на них;
     3) не розпочинати вивантаження чи перевантаження товарів без дозволу органу доходів і зборів;

     4) у разі прибуття до органу доходів і зборів призначення у неробочий час забезпечувати схоронність товарів і вживати визначених органом доходів і зборів заходів для недопущення їх несанкціонованого вилучення з-під митного контролю (ч.2 ст.191 МКУ).

3.Які товари вважаються помилково ввезеними на митну територію України?

Відповідь:Згідно ч. 1 ст. 190 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 – VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товари можуть вважатися помилково ввезеними на митну територію України, якщо орган доходів і зборів переконається в тому, що ввезення цих товарів не є результатом умисних дій.Помилкове ввезення товарів не може вважатися порушенням митних правил.

Помилково ввезені на митну територію України товари вивозяться за межі цієї території на підставі товаросупровідних документів, якщо такі товари не пропущені на митну територію України (ч. 3 ст. 190 МКУ).

Помилково ввезені на митну територію України товари, які були пропущені на митну територію України і які зберігають статус іноземних товарів, вивозяться за межі цієї території у митному режимі реекспорту на підставі товаросупровідних документів, згідно з якими ці товари були ввезені (ч.4 ст.190 МКУ).

Помилково ввезеними на митну територію України не можуть вважатися товари, умови та підстави ввезення яких були змінені після перетинання ними митного кордону України (ч. 2 ст. 190 МКУ).

4.Які особи мають право виступати декларантами?

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 265 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) декларантами мають право виступати:
     1) при переміщенні товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України або при зміні митного режиму щодо товарів на підставі зовнішньоекономічного договору, укладеного резидентом, - резидент, яким або від імені якого укладено цей договір;

     2) в інших випадках - особа, яка відповідно до законодавства України має право вчиняти щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення юридично значущі дії від свого імені.

     Згідно з ч.2 ст. 265 МКУ декларантами можуть бути тільки резиденти, крім випадків переміщення через митний кордон України:

1).громадянами - особистих речей, транспортних засобів особистого користування та інших товарів для особистих, сімейних чи інших потреб, не пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності;

2) особами, які мають пільги згідно із статтями 383 - 386, 388, 389, 391, 392 МКУ, - товарів, у зв’язку із ввезенням яких на митну територію України та вивезенням їх за межі цієї території такі пільги надаються;

     3) представництвами іноземних фірм - товарів, що не підлягають відчуженню та призначені для службового користування цих представництв при декларуванні у митні режими тимчасового ввезення, реекспорту, транзиту, а також імпорту щодо товарів, ввезених для власних потреб таких представництв;

     4) іноземними перевізниками - товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються територією України прохідним транзитом;
     5) інших випадків, коли відповідно до законодавства України нерезидент має право розпоряджатися товарами на митній території України.

     Підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і зборів України (ч. 3 ст. 265 МКУ).

     Громадяни можуть бути декларантами після досягнення ними 16-річного віку (ч. 4 ст. 265 МКУ).

     Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені (ч. 5 ст. 265 МКУ).

     Декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями (ч. 6 ст. 265 МКУ).

5.Чи допускається виправлення помилок в митній декларації?

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 268 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями ( далі – МКУ) допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених МКУ та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 268 МКУ.

     У випадках, передбачених ч. 1 ст. 268 МКУ, посадові особи органів доходів і зборів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації (ч. 2 ст. 268 МКУ).

     Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в ч. 1 ст. 268 МКУ (крім орфографічних помилок), орган доходів і зборів застосовує до такої особи санкції, передбачені МКУ та іншими законодавчими актами України.

6. За яких умов митна декларація вважається електронною?

Відповідь: Відповідно до п. 5 ст. 255 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених МКУ відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно абз. 2 п. 16 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, електронна митна декларація вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою органу доходів і зборів, яка завершила митне оформлення, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка завершила митне оформлення. Оформлена електронна митна декларація за допомогою автоматизованої системи митного оформлення перетворюється у візуальну форму, придатну для сприйняття її змісту людиною, у форматі, що унеможливлює у подальшому внесення змін до неї, засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка завершила митне оформлення, та надсилається декларанту або уповноваженій ним особі.

7. Коли виникає обов’язок зі сплати митних платежів?

Відповідь: Відповідно до п. 1 ст. 289 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) обов’язок із сплати митних платежів виникає:
     1) у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України;

     2) при незаконному переміщенні товарів, що перебувають на території вільної митної зони або на митному складі, - з моменту такого переміщення товарів;

     3) у разі вивезення товарів з митної території України:

     а) при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації;

     б) при вивезенні товарів за межі митної території України без оформлення митної декларації та при незаконному вивезенні товарів за межі митної території України - з моменту фактичного вивезення товарів за межі митної території України;
     в) при невиконанні умов, установлених щодо товарів, які вивозилися за межі митної території України із звільненням від оподаткування вивізним митом, - з моменту, коли ці товари прибули до іншого місця призначення, ніж те, у зв’язку з яким надавалося таке звільнення;
     4) після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки орган доходів і зборів самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов’язання.

8. Які строки сплати (виконання обов’язку) зі сплати митних платежів?

Відповідь: Відповідно до ч. 1 ст. 297 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495 – VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) у разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, крім випадків, якщо відповідно до МКУ товари ввозяться на митну територію України із звільненням від оподаткування митними платежами.

     У разі розміщення товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму (ч. 2 ст. 297 МКУ).

     У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення, якщо інше не встановлено МКУ (ч. 3 ст. 297 МКУ).

     У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі (ч. 4 ст. 297 МКУ).

     Згідно з ч. 5 ст. 297 МКУ для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:
     1) у разі використання товарів, ввезених на митну територію України з умовним звільненням від оподаткування митними платежами, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано таке звільнення, - перший день, коли особа порушила обмеження щодо користування та/або розпорядження зазначеними товарами. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день прийняття органом доходів і зборів митної декларації на такі товари для митного оформлення;

     2) у разі порушення вимог і умов митних режимів, що відповідно до МКУ тягне за собою виникнення обов’язку із сплати митних платежів, - день вчинення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів вважається день початку дії відповідного митного режиму;

     3) в інших випадках - день виникнення обов’язку із сплати митних платежів.
     Відповідно до ч. 6 ст. 297 МКУ строки сплати митних платежів при переміщенні (пересиланні) товарів через митний кордон України громадянами, при переміщенні товарів через митний кордон України трубопровідним транспортом та лініями електропередачі, при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами, а також при незаконному переміщенні товарів через митний кордон України визначаються МКУ та Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.

9. Чи може платник податків здійснювати  сплату митних платежів із застосуванням авансових платежів?

Відповідь: Відповідно до п. 1 ст. 299 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) сплата митних платежів може здійснюватися із застосуванням авансових платежів (передоплати).

     Згідно із п. 2 ст. 299 МКУ авансовими платежами (передоплатою) є грошові кошти, внесені платником податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім’я органів доходів і зборів в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних платежів.
     Авансові платежі вносяться у валюті України (п. 3 ст. 299 МКУ).

     При цьому, кошти авансових платежів не вважаються митними платежами, доки особа, яка внесла такі платежі, не зробить розпорядження про це органу доходів і зборів та не будуть виконані відповідні митні формальності. З моменту початку виконання таких митних формальностей кошти авансових платежів у сумі, на яку зроблено розпорядження, не підлягають використанню на будь-які інші цілі. Після завершення митних формальностей кошти у сумі, на яку зроблено розпорядження, перераховуються органом доходів і зборів до державного бюджету. У разі відмови від завершення митних формальностей сумі авансових платежів, на яку зроблено розпорядження, повертається статус авансових платежів (п. 4 ст. 299 МКУ).

     Кошти авансових платежів, що перебувають на рахунку органу доходів і зборів без розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення, підлягають перерахуванню до державного бюджету (п.6 ст.299 МКУ)

      На вимогу платника податків орган доходів і зборів зобов’язаний надати йому письмову інформацію про використання коштів, унесених ним як авансові платежі, не пізніше 30 днів з дня отримання такої вимоги. У разі незгоди платника податків з інформацією органу доходів і зборів здійснюється спільна звірка використання зазначених коштів. Результати такої звірки оформлюються актом за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник такого акта після його підписання надається платнику податків (п.7 ст. 299 МКУ).

     Форма акту про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім’я територіальних органів Міндоходів, затверджена додатком 3 до наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 за № 217/24994.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві