Екологічний податок. Питання-відповіді:

 1.Хто є платниками екологічного податку?

Відповідь:   Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

     викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

     скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;

    розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);    

     утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

   тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

   При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
  Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п. 240.2 ст. 240 Кодексу).
  Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами (п. 241.1 ст. 241 Кодексу).
     До податкових агентів згідно із п. 241.2 ст. 241 ПКодексу належать суб’єкти господарювання, які:

    здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;

    здійснюють ввезення палива на митну територію України.

  2. Що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком?

Відповідь: Відповідно до п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:

    обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;

   обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
  обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
     обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім: обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією; мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;

    обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;

     обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

 3. Які СГ та за якою формою повинні повідомляти контролюючи органи  про відсутність у них  в звітному році  об’єктів обчислення екологічного податку?

Відповідь:    Відповідно до пункту 250.9 статті 250 Кодексу якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, то такий платник податку повинен повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації відповідно до цієї статті Кодексу.
   Суб’єкти господарювання, які не мають об’єктів обчислення екологічним податком і не планують їх мати у звітному році не повинні подавати до відповідних контролюючих органів заявку про відсутність у них у звітному році таких об’єктів.
    Суб’єкти господарювання, які є платниками екологічного податку, але з початку звітного року не планують здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, повинні повідомити про це контролюючий орган та скласти заяву довільної форми про відсутність у них у звітному році об’єкта обчислення екологічного податку.

 4. Що відноситься до стаціонарних джерел забруднення  атмосфери?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.230 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) стаціонарне джерело забруднення - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти.
   Згідно з п.1.9 Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.1995 №7 (далі - Інструкція), підприємство несе відповідальність за виконання в установлені терміни інвентаризації викидів, а також за своєчасне представлення необхідної інформації, щодо ведення техпроцесів (техрегламенти, режимні карти, сировини, що використовується і т. д.) та створення необхідних умов по проведенню вимірів.
    Інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві виконують спеціалізовані організації, відповідні підрозділи підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання і знаходяться на обліку в Мінекобезпеки України (п.1.10 Інструкції).

   В умовах ПКУ об’єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (пп.242.1.1 п.242.1 ст.242 ПКУ).

   Контролюючі органи залучають за попереднім погодженням працівників органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, для перевірки правильності визначення платниками податку фактичних обсягів викидів стаціонарними джерелами забруднення, скидів та розміщення відходів (п.250.12 ст.250 ПКУ).

     Отже, до стаціонарних джерел забруднення можна також віднести генератори, міні електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному при спаленні якого утворюються та викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин, що є об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами.
  Для з’ясування питання віднесення іншого виробничого обладнання підприємства до стаціонарних джерел забруднення, платнику слід звертатися до відповідного органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

 5. Чи є платником екологічного податку платник ФСП?

Відповідь: Відповідно до п. 307.1 ст. 307 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів:

      а) податку на прибуток підприємств;

   б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
     в) збору за спеціальне використання води;

     г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).

     Згідно з п. 307.2 ст.307 ПКУ податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

   Таким чином, оскільки екологічний податок не зазначений у п. 307.1 ст. 307 ПКУ, то платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують екологічний податок.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві