Екологічний податок. Питання-відповіді:
1. Порядок обчислення, подання декларації та сплати екологічного податку податковими агентами за викиди пересувними джерелами забруднення
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомляє, що відповідно до п. 241.1 ст. 241 р. VIIІ „Екологічний податок” Податкового кодексу України податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами.
До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника (пп.241.2.1 п.241.2 ст.241 Кодексу);
здійснюють ввезення палива на митну територію України (пп.241.2.2 п.241.2 ст.241 Кодексу).
Відповідно до пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 Кодексу об’єктом та базою оподаткування податку є обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:
обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;
мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії.
Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення, обчислюються податковими агентами, які визначені пп.241.2.1 п.241.2 статті 241 Кодексу, самостійно щокварталу виходячи з кількості фактично реалізованого, а для податкових агентів, які визначені пп.241.2.2 п. 241.2 ст.241 Кодексу, - виходячи із кількості фактично ввезеного на митну територію України палива та ставок податку за наведеною формулою (п.249.4 ст.249 Кодексу).
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі здійснення торгівлі на митній території України паливом власного виробництва наведені у п.244.1 ст.244 Кодексу.
Ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі ввезення палива на митну територію України (в залежності від виду палива та кода товару згідно з УКТ ЗЕД) наведені у п.244.2 ст.244 Кодексу.
Крім цього, відповідно до пункту 2 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, за податковими зобов’язаннями з екологічного податку, що виникли:
з 1 січня 2014 року ставки податку становлять 100 % від ставок, передбачених ст. 244 Кодексу.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п.250.1 ст.250 Кодексу).
Податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених пп. 241.2.2 п. 241.2 ст. 241 Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації, - за місцем перебування такого податкового агента на податковому обліку у контролюючих органах (пп.250.2.2 п.250.2 ст.250 Кодексу).
2. Чи є платником екологічного податку платник ФСП
Відповідно до п. 307.1 ст. 307 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками таких податків і зборів:
а) податку на прибуток підприємств;
б) земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва);
в) збору за спеціальне використання води;
г) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (у частині провадження торговельної діяльності).
Згідно з п. 307.2 ст.307 ПКУ податки і збори, не зазначені у пункті 307.1 цієї статті, сплачуються платником податку в порядку і розмірах, установлених цим Кодексом, а єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування - в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Таким чином, оскільки екологічний податок не зазначений у п. 307.1 ст. 307 ПКУ, то платники фіксованого сільськогосподарського податку сплачують екологічний податок.
3. Які СГ є платниками екологічного податку за утворення та тимчасове зберігання радіоактивних відходів
Відповідно до п.240.1 ст.240 розділу VIIІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.
Згідно із п.240.3 ст.240 ПКУ не є платниками податку за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) суб’єкти діяльності у сфері використання ядерної енергії, які:
до останнього календарного дня (включно) звітного кварталу, у якому придбано джерело іонізуючого випромінювання, уклали договір щодо повернення відпрацьованого закритого джерела іонізуючого випромінювання за межі України до підприємства - виробника такого джерела;
здійснюють поводження з радіоактивними відходами, що утворилися внаслідок Чорнобильської катастрофи, в частині діяльності, пов’язаної з такими відходами.
Не є платниками податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, державні спеціалізовані підприємства з поводження з радіоактивними відходами, основною діяльністю яких є зберігання, переробка та захоронення тих радіоактивних відходів, що знаходяться у власності держави, а також дезактивація радіаційно-забруднених об’єктів (п.240.4. ст.240. ПКУ).
4. Хто є платником екологічного податку
Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками екологічного податку (далі – податок) є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:
викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;
скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;
розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
При цьому розміщення відходів - постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ);
утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);
тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
ввезення, виробництво, придбавання транспортних засобів та кузовів до них, що в подальшому підлягають утилізації.
Під термінами «транспортний засіб» та «кузови до них» розуміються транспортні засоби, що класифікуються за кодами товарних позицій 8702, 8703, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, та кузови до них, що класифікуються за кодами товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД.
Платниками податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива (п. 240.2 ст. 240 ПКУ).
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами (п. 241.1 ст. 241 ПКУ).
До податкових агентів згідно із п. 241.2 ст. 241 ПКУ належать суб’єкти господарювання, які:
здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;
здійснюють ввезення палива на митну територію України.
Платниками податку за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів відповідно до п. 240.2 прим. 1 ст. 240 ПКУ є особи, які:
ввозять на митну територію України транспортні засоби та/або кузови до них (за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10 згідно з УКТ ЗЕД) в митному режимі імпорту;
здійснюють виробництво (виготовлення) транспортних засобів на митній території України для їх продажу на внутрішньому ринку України;
придбавають транспортні засоби в осіб, які не є платниками цього податку згідно з пп. 240.6.1 п. 240.6 ст. 240 ПКУ.
5. Що є об’єктом та базою оподаткування екологічного податку
Відповідно до п. 242.1 ст.242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом та базою оподаткування екологічним податком є:
обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об’єкти;
обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання;
обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім: обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією; мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії;
обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб’єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк;
обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).
Крім того, згідно з п. 242.2 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування екологічним податком за утилізацію знятих з експлуатації транспортних засобів є:
транспортний засіб, що ввозиться на митну територію України в митному режимі імпорту;
транспортний засіб, вироблений (виготовлений) в Україні для продажу на
внутрішньому ринку України;
транспортний засіб, придбаний в особи, яка не є платником цього податку згідно з пп. 240.6.1 п. 240.6 ст. 240 ПКУ;
транспортний засіб, придбаний в осіб, зазначених у пп. 242.3.1 п. 242.3 ст. 242 ПКУ;
кузов для транспортного засобу товарної підпозиції 8707 10 згідно з УКТ ЗЕД, що ввозиться на митну територію України в митному режимі імпорту, за винятком кузовів товарної категорії 8707 10 10, ввезених на митну територію України «для промислового складання» транспортних засобів відповідно до Митного тарифу України.
6. Що не є об’єктом та базою оподаткування екологічного податку
Відповідно до п 242.3. ст.242 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не є об’єктом та базою оподаткування транспортні засоби, що:
реалізуються для інвалідів, у тому числі дітей-інвалідів, а також транспортні засоби спеціального призначення (швидка медична допомога, транспортні засоби пожежної і техногенної безпеки та для потреб підрозділів центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту та рятувальної справи), оплата вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, коштів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування (пп. 242.3.1 п.242.3 ст.243 ПКУ);
придбаваються на території України і в установленому порядку були вперше зареєстровані та/або перереєстровані, до 01.09.2013, у власників транспортних засобів або в осіб, які не є платниками цього податку згідно з пп. 240.6.5 п.240.6 ст. 240 ПКУ, а також якщо такі транспортні засоби реалізовані після 01.09.2013 (пп. 242.3.2 п.242.3 ст.243 ПКУ).
7 Хто є податковим агентом, що утримує та сплачує екологічний податок до бюджету у разі передачі замовником давальницької сировини іншому СГ для виробництва палива
Відповідно до п. 240.2 ст. 240 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами (п. 241.1 ст. 241 ПКУ).
Згідно із п. 241.2 ст.241 ПКУ до податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:
здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва та/або передають замовнику або за його дорученням іншій особі паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;
здійснюють ввезення палива на митну територію України.
Відповідно до пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 ПКУ об’єктом та базою оподаткування податку є обсяги та види палива, у тому числі виробленого з давальницької сировини, реалізованого або ввезеного на митну територію України податковими агентами, крім:
обсягів палива вивезених з митної території України в митних режимах експорту або реекспорту та/або переробки на митній території України засвідчених належно оформленою митною декларацією;
мазуту та пічного палива, що використовуються в процесі виробництва тепло- та електроенергії.
Таким чином, у разі виробництва суб’єктом господарювання (виробником) із давальницької сировини замовника палива, яке передається виробником замовнику або за його дорученням іншій особі, податковим агентом є виробник палива із давальницької сировини, який утримує і сплачує до бюджету екологічний податок до бюджету.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві