Єдиний соціальний внесок
1.Чи є базою нарахування ЄВ доходи, отримані ФО від продажу власного рухомого(нерухомого) майна?
Відповідь: Відповідно до п. 3 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичної особи - підприємця або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичні особи - підприємця, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Базою нарахування ЄВ для платників, зазначених, зокрема, у п. 3 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України ”Про оплату праці”, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат визначених Інструкцією № 5.
Враховуючи зазначене вище, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування ЄВ.
2. Чи є базою нарахування ЄВ сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника?
Відповідь: Відповідно до абз. 2 п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Базою нарахування ЄВ для зазначених платників відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до ЗУ ”Про оплату праці”, та сума винагороди фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 (далі – Інструкція № 5).
Згідно абз.шостого п. 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 5 допомога на поховання відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці.
Враховуючи зазначене, сума допомоги на поховання, яка виплачується родичам померлого працівника, не є базою нарахування ЄВ.
3.Чи є базою нарахування ЄВ сума списаної заборгованості ЮО на користь ФО, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством?
Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».
Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які враховуються при нарахуванні ЄВ передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).
Сума списаної заборгованості на користь фізичної особи не визначена переліком основної та додаткової заробітної плати, а відноситься до інших виплат, що не належать до фонду оплати праці, а саме є сумою благодійної допомоги, виплаченої особам, які не перебувають у трудових відносинах з підприємством (п.3.32 розділу 3 Інструкції № 5).
Отже, сума списаної заборгованості фізичної особи на користь фізичної особи, яка не перебуває у трудових відносинах з підприємством, не є базою нарахування ЄВ.
4. Чи є базою нарахування ЄВ дохід. Отриманий ФОП, за період на який припадає дата його смерті?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частиною першою ст. 46 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 755) державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі:
– смерті фізичної особи – підприємця;
– постановлення судового рішення про оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою.
Частиною першою ст. 48 Закону № 755 визначено, що у разі смерті фізичної особи - підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або довідку органу реєстрації актів цивільного стану про смерть фізичної особи.
Державний реєстратор зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у разі її смерті або оголошення її померлою, або визнання фізичної особи - підприємця безвісно відсутньою заповнити реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою та внести до Єдиного державного реєстру запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою, або визнанням її безвісно відсутньою (частина 7 ст. 48 Закону № 755).
Таким чином, дохід, отриманий фізичною особою – підприємцем, за період на який припадає дата його смерті не є базою нарахування єдиного внеску.
5. Чи є базою нарахування та утримання ЄВ дохід у вигляді винагороди , отриманий фізичною особою від іншої фізичної особи за надані роботи, послуги?
Відповідь: Відповідно до абзацу четвертого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).
Базою нарахування ЄВ у для платників, зазначених у п.1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 цього Закону, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).
Згідно ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ зі змінами та доповненнями трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Цивільно-правовий договір (договір підряду, доручення тощо) – це любий інший договір (угода), що укладається відповідно до вимог цивільного законодавства.
Так, згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Що стосується договору підряду, то одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦКУ).
Тобто, за договорами підряду чи доручення оплачується не процес праці, а його конкретний (кінцевий) результат, який визначається після закінчення роботи і оформляється актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких і здійснюється виплата винагороди.
Враховуючи зазначене вище, сума заробітної плати за трудовим договором та дохід у вигляді винагороди за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, отримані фізичною особою від іншої фізичної особи, є базою нарахування та утримання ЄВ.
6. З яким розширенням зберігати звіт щодо сум нарахованого ЄВ на електроннних носяіх?
Відповідь: Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 406) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Абзацом третім п. 3 Прикінцевих положень Закону № 406 визначено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у частині завершення процедур такого адміністрування.
Тобто, реєстри страхувальників формуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, а органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати реєстри застрахованих осіб.
Тому, для зручності звіти по єдиному внеску формуються платниками у файлі з розширенням «pfz», яке використовувалось для обробки відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам в Пенсійному фонді України.
7. Як у платіжному дорученні під час сплати ЄВ заповнюється реквізит «Отримувач»?
Відповідь: Відповідно до п. 15 додатка 8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, при заповненні реквізита «Отримувач» зазначаються найменування отримувача, що відповідає найменуванню отримувача, яке заявлене в банку отримувача в картці із зразками підписів та відбитка печатки, або його скорочене найменування, яке відповідає зареєстрованому в установчих документах. Під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації.
Зазначений порядок розповсюджується і на платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ). При цьому, у разі оформлення платіжних доручень щодо сплати ЄВ код бюджетної класифікації в полі «Отримувач» не вказується.
8. Яка процедура застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 7.1 розділу VІI наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 (далі – Інструкція № 455) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) до платників ЄВ, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 2.1 розділу II Інструкції № 455 накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9 до Інструкції № 455.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується ЄВ, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п.п. 5 п. 7.2 розділу VІІ Інструкції № 455).
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 455.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.
На суму недоїмки платнику ЄВ нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу(п. 7.5 розділу VІІ Інструкції № 455).
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема, пунктами 7.2 та 7.5 розділу VІІ Інструкції № 455, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках (п. 7.7 розділу VІІ Інструкції № 455).
Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику ЄВ.
Другий примірник залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов’язки з організації контролю за надходженням сум єдиного внеску та інших платежів до органів доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 15 Порядку № 455. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника ЄВ під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місце перебування з повідомленням про вручення.
Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.
У разі коли неможливо вручити платнику ЄВ рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника ЄВ за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄВ прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику ЄВ у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом (п. 7.10 Інструкції № 455).
У разі якщо платник ЄВ отримав рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатив зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний орган доходів і зборів про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України (п. 7.11 Інструкції № 455).
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ (п. 7.12 Інструкції № 455).
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (п. 7.13 Інструкції № 455).
9. Який орган погоджує платнику ЄВ довідку – розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату заробітної плати
Відповідь: Відповідно до частини 7 ст.14 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) органи доходів і зборів зобов’язані проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) за вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, а саме: роботодавців, фізичних осіб – підприємців та осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Згідно з абзацом другим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зокрема, підприємства, установи, організації під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВ у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Частиною 2 ст. 24 Закону № 2464 визначено, що банки приймають від платників ЄВ, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується ЄВ, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум ЄВ або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Отже, довідку – розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату заробітної плати погоджує орган доходів і зборів за основним місцем реєстрації платника.
При цьому, слід зазначити, що до 30.09.2013 процедура адміністрування щодо прийняття та оброблення звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та обліку сплати страхових коштів в картках особових рахунків платників здійснюється органами Пенсійного фонду України (лист Міндоходів України від 30.08.2013 № 11149/99-99-17-03-01-16).
Тобто, до 30.09.2013 довідку – розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату заробітної плати погоджує орган Пенсійного фонду України за основним місцем реєстрації платника.
10. Яким чином помилково сплачені суми ЄВ можливо повернути або зарахувати в рахунок майбутніх платежів ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 4 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 450 (далі – Порядок № 450), повернення коштів здійснюється у випадках:
надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), безпідставно стягнених сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій або інших коштів (далі – кошти) на відповідний рахунок органу доходів і зборів, відкритий в органі Казначейства за балансовим рахунком 3719;
помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів.
До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів нараховані та сплачені під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ.
Пунктом 5 Порядку № 450 визначено, що повернення коштів у випадках, передбачених п. 4 Порядку № 450 (окрім випадку надходження до органу доходів і зборів рішення суду про визнання безпідставним стягнення ним з юридичних і фізичних осіб сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій), здійснюється виключно на підставі заяви платника про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі - заява), яка подається в довільній формі до органу доходів і зборів.
У заяві обов’язково зазначаються: найменування платника (суб’єкта господарювання); код ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер), або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті); місцезнаходження та номер контактного телефону; причини повернення коштів; сума коштів, що підлягає поверненню; напрям перерахування коштів із зазначенням реквізитів рахунка одержувача коштів.
До заяви платник обов’язково додає оригінал або завірену ним копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує сплату коштів на рахунок відповідного органу доходів і зборів.
Структурний підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, одержавши від платника заяву, у строк не більше п’яти робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних та, у разі необхідності, вимагає від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень (п. 6
Порядку № 450).
У разі наявності у платника ЄВ заборгованості зі сплати ЄВ або фінансових санкцій за іншими рахунками, повернення надміру або помилково сплачених коштів здійснюється після погашення платником такої заборгованості.
У разі відмови в задоволенні заяви, платнику ЄВ структурним підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, надається (надсилається) повідомлення за підписом посадової особи органу доходів і зборів із зазначенням причин відмови.
У разі задоволення заяви, заява з відміткою про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, передається до координаційно-моніторингового підрозділу для підготовки висновку.
Координаційно-моніторинговий підрозділ органу доходів і зборів у строк не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви з відміткою структурного підрозділу органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування ЄВ, про підтвердження повернення надміру або помилково сплачених коштів, на підставі даних інтегрованих карток платників готує висновки за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку № 450, та два примірники Реєстру висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів (далі – Реєстр висновків) за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку № 450. Висновки реєструються в журналі обліку висновків про повернення надміру або помилково сплачених коштів ЄВ за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку № 450, та протягом одного робочого дня від дати реєстрації передаються до підрозділів фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів згідно з Реєстром висновків для підготовки розрахункових документів (п. 7 Порядку № 450).
Підрозділ фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів на підставі висновку у строк не пізніше ніж три робочі дні з дня отримання Реєстру, до якого включено такий висновок, здійснює повернення надміру або помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Казначейства (п. 8 Порядку № 450).
Органи Казначейства на підставі розрахункових документів органу доходів і зборів перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день з відповідних рахунків органу доходів і зборів.
Повернення коштів здійснюється на рахунки платників ЄВ, відкриті в банках або органах Казначейства, зазначені в заяві платника. Платникам, які сплатили кошти готівкою, повернення коштів здійснюється на рахунки, вказані у заяві платника.
Згідно із абзацом першим п. 9 Порядку № 450 помилково сплачені суми ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок органу доходів і зборів перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у п. 7 Порядку № 450.
У разі помилкової сплати сум ЄВ та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок органу доходів і зборів, в якому платник не перебуває на обліку, такі кошти перераховуються шляхом оформлення підрозділом фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку органу доходів і зборів розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу доходів і зборів, у якому платник перебуває на обліку, за заявою платника не пізніше двох робочих днів з дня надходження висновку, зазначеного у п. 7 Порядку № 450 (абзац другий п. 9 Порядку № 450).
У разі неможливості здійснення повернення одноразово загальної суми, підрозділ фінансово-економічної роботи та бухгалтерського обліку здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів (абзац другий п. 10 Порядку № 450).
Згідно з п. 3 Порядку № 450 у випадку помилкової сплати сум ЄВ на відповідні не бюджетні рахунки за балансовим рахунком «3719» органами доходів і зборів здійснюється зарахування помилково сплачених сум ЄВ у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру ЄВ в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
ДПІ у Печерському районі ГУ міндоходів у м. Києві