До уваги платників Печерського району. Основні питання-відповіді:
1. Чи може відокремлений підрозділ ЮО, яка є платником ЄП, бути платником інших податків та зборів?
Відповідь: Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.
Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;
обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу).
Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу).
Не можуть бути платниками єдиного податку представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (пп.291.5.6 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу).
Доходом платника єдиного податку є для юридичної особи - будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу (пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу).
Таким чином, платник єдиного податку четвертої групи у податковій декларації платника єдиного податку – юридичної особи відображає обсяг доходу та середньооблікову кількість працівників в цілому по юридичній особі з урахуванням відокремлених підрозділів.
Отже, відокремлений підрозділ юридичної особи, яка є платником єдиного податку, не може бути платником інших податків та зборів.
2. Чи оподатковується ПДВ операція із внесення платником податку ОЗ до статутного фонду іншої ЮО?
Відповідь: Відповідно до пп. «а» п.185.1 ст.185 р. V Податкового кодексу України об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.
Згідно із пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 р.І ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі, зокрема, обмін.
Таким чином, операція із внесення платником податку основних засобів до статутного фонду інших юридичних осіб є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за основною ставкою.
3. Який термін сплати штрафної санкції по єдиному соціальному внеску?
Відповідь: Відповідно до абз. другого п. 14 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення.
4. Які терміни подання заяви за ф. №1-ПДВ при добровільній реєстрації платником ПДВ?
Відповідь: Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Електронна копія реєстраційної заяви,виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.
При цьому згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ реєстраційна заява подається згідно з п. 183.7 ст. 183 ПКУ не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.
5. Як здійснити перерахунок ЄСВ в разі зміни класу професійного ризику виробництва в середині року?
Відповідь: Відповідно до ст. 47 Розділу ІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначення класу професійного ризику виробництва за видами економічної діяльності здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі зміни виду економічної діяльності підприємства Фонд соціального страхування від нещасних випадків відповідно змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва. Зміна класу професійного ризику здійснюється один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.
Згідно з п. 4.8 розділу IV наказу Міністерства доходів і зборів України № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» у разі зміни у встановленому законодавством порядку класу професійного ризику виробництва платник за період з дати встановлення нового класу професійного ризику та розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування самостійно здійснює перерахунок єдиного внеску.
Самостійно обчислену суму в результаті перерахунку (різниця між нарахованою сумою ЄСВ по розміру, встановленому раніше, та нарахованою сумою ЄСВ по встановленому розміру за зазначений період) платник відображає у звіті про нараховані суми єдиного внеску, який подається ним за звітний період.
Таким чином, у разі зміни класу професійного ризику виробництва в середині року платник здійснює перерахунок ЄСВ за період з 01 січня поточного року до дати встановлення нового класу професійного ризику.
6. Які ЮО не можуть бути платниками ЄП?
Відповідь: Відповідно до пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:
1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;
2) обмін іноземної валюти;
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);
4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними р.III Податкового кодексу;
7) діяльність з управління підприємствами;
8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.
Також, не можуть бути платниками єдиного податку:
страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (пп.291.5.4 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу);
суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (пп.291.5.5 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу);
представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (пп.291.5.6 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу);
юридичні особи – нерезиденти (пп.291.5.7 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу);
суб’єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (пп.291.5.8 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу).
7. Які суми не включаються до складу доходу ЮО - платника ЄП?
Відповідь: Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:
1) суми податку на додану вартість;
2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;
3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податкового кодексу, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених Податкового кодексу;
8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;
9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених Податкового кодексу, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10) дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному Податковим кодексом.
8. Хто надає ФОП довідку про суму сплаченого ЄСВ для отримання допомоги по вагітності та пологах?
Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування має право безоплатно отримувати від органів доходів і зборів та Пенсійного фонду в межах їх компетенції інформацію, необхідну для виконання обов’язків, покладених на платника згідно з Законом № 2464, а також для підтвердження надходження до Пенсійного фонду сплачених платником сум єдиного внеску.
Таким чином, платник може звернутися до органу доходів і зборів за основним місцем обліку з заявою в довільній формі щодо отримання довідки про відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску.
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 121 Закону № 2464 Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини 3 ст. 20 Закону № 2464 на кожну застраховану особу заводиться персональна облікова картка.
При цьому, пунктом 4 частини 1 ст. 141 Закону № 2464 визначено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов’язані надавати безоплатно на вимогу застрахованих осіб інформацію, що міститься на їх персональних облікових картках у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру.
Враховуючи зазначене вище, фізична особа – підприємець може безоплатно отримати довідку про наявність / відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску в органах доходів і зборів, а в органах Пенсійного фонду України – довідку про інформацію, що міститься у її персональній обліковій картці в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру. Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви платника.
9. Чи має право турагент проводити розрахунки без застосування РРО?
Відповідь: Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Відповідно до статті 1 Закону України від 15.09.95 року №324 «Про туризм» туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Статтею 5 вказаного Закону №324 учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.
Суб’єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність є:
туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
туристичні агенти - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб’єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на турагентську діяльність.
Враховуючи викладене вище, норма пункту 1 статті 9 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” поширюється на суб’єктів господарювання (юридичних осіб), які здійснюють операції з розрахунків за туристичні послуги.
10. Як обчислюється акцизний податок з товарів на які встановлені ставки в іноземній валюті?
Відповідь: Відповідно до п.217.3 ст.217 Податкового кодексу України податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
11. Чи зобов’язані СГ при продажу у кіосках газет, журналів листівок, конвертів, знаків поштової оплати застосовувати РРО?
Відповідь: Відповідно до п.10 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання мають право не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки при продажу у кіосках, з лотків та розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообігу за відсутності продажу алкогольних напоїв та підакцизних непродовольчих товарів.
12. Як здійснюється реєстрація СГ як платників акцизного податку?
Відповідь: Відповідно до п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України реєстрація в контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, що здійснює діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії.
Органи ліцензування, що уповноважені видавати ліцензії на зазначені види діяльності, зобов’язані надати контролюючому органу за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців інформацію про видані, переоформлені, призупинені або анульовані ліцензії у п’ятиденний строк з дня здійснення таких дій.
Інші платники підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців, не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому розпочато господарську діяльність.
13. Яка дата вважається датою погашення податкового боргу?
Відповідь: Згідно з п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Тобто, датою погашення податкового боргу є день зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
При цьому, оскільки нарахування пені закінчується у день погашення податкового боргу, то датою погашення податкового боргу є:
день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань;
день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
день прийняття рішення про скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі погашення суми податкового боргу (його частини) іншим шляхом, зокрема, розстрочення (відстрочення) сум платежів, подання платником податків декларацій (у тому числі уточнюючих) з від’ємним значенням суми податкових зобов’язань тощо, нарахування пені закінчується датою фактичного здійснення такого погашення, зафіксованою у відповідних документах, тобто датою погашення податкового боргу у цьому випадку є дата фактичного здійснення такого погашення, зафіксована у відповідних документах.
14. Як отримати послуги електронного цифрового підпису в АЦСК ІДД митним брокерам та суб’єктам ЗЕД ?
Відповідь: Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності та митні брокери отримують послуги електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД у порядку, визначеному для юридичних осіб.
Якщо митні брокери здійснюють господарську діяльність як фізичні особи – підприємці, то вони отримують послуги електронного цифрового підпису від АЦСК ІДД у порядку, визначеному для фізичних осіб – підприємців.
Отримати послуги електронного цифрового підпису клієнти можуть у будь-якому представництві АЦСК ІДД.
15. Чи надається бюджетне відшкодування у разі анулювання реєстрації платника податку?
Відповідь: Відповідно до пп.184.8 ст.184 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування , а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.
У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених р.V ПКУ, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (п.184.9 ст.184 ПКУ).
16. Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених Податковим кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених Податковим кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу).
Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 Податкового кодексу).
17. Яке майно ФОП не може бути використане як джерело погашення податкового боргу?
Відповідь: Відповідно до п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг (оренду), схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім’я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів;
майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи (фізичної особи – підприємця), що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
18. Як здійснюється розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску?
Відповідь: Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.
Відповідно до частини 12 статті 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок (ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄСВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом №2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄСВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 статті 9 Закону № 2464).
19. Як здійснюється перереєстрація платника ПДВ у разі зміни будь-яких даних про такого платника ПДВ?
Відповідь: У разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.
У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.
Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.
У разі перереєстрації дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою перереєстрації є останній день строку у 5 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою «Перереєстрація».
До дати перереєстрації платник ПДВ використовує попередні реквізити податкової реєстрації.
20. Які строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.п. 265.10.1 п. 265.10 ст. 265 Податкового кодексу України податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
21. В яких випадках майно платника податків звільняється з податкової застави?
Відповідь: Згідно з п.93.1 ст.93 Податкового кодексу України майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
визнання податкового боргу безнадійним;
набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов’язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп.93.1.1 - 93.1.5 п.93.1 ст.93 Податкового кодексу (п.93.2 ст.93 Податкового кодексу).
22. Чи можливо здійснити процедуру реєстрації в АЦСК ІДД через мережу Інтернет без особистої присутності в центрі сертифікації?
Відповідь: Процедура отримання послуг електронного цифрового підпису через мережу Інтернет не можлива. Регламентом Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби, затвердженого Головою Державної податкової служби України 07.05.2012, передбачена особиста присутність заявника (чи його довіреної особи) під час процедури реєстрації. Детальну інформацію щодо процедури реєстрації можна переглянути на офіційному інформаційному ресурсі Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту http://www.acskidd.gov.ua/ у рубриці Реєстрація користувачів.
23. Чи може чоловік без нотаріально посвідченої довіреності отримати копію довідки реєстраційного номера облікової картки платника податків його дружини згідно з нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації»?
Відповідь: Враховуючи положення згаданого Вами Закону публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Чинним законодавством передбачено забезпечення унеможливлення несанкціонованого доступу інших осіб до наявної інформації про фізичну чи юридичну особу. А саме, надання інформації за запитами на інформацію про фізичну чи юридичну особу здійснюється тільки на вимогу особи, якої вона стосується.
Тому, дружина, для отримання копії довідки про присвоєння їй реєстраційного номера облікової картки платника податків, повинна звернутись до органів Міндоходів особисто (зі своїм паспортом). Отримати копію такої довідки чоловік не може.
24. В які терміни розглядаються звернення громадян?
Відповідь: Згідно з положеннями Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушенні у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею строку.
Звернення громадян, які мають встановленні законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
25. Хто є податковим агентом при продажу фізичною особою об’єкта рухомого майна юридичній особі?
Відповідь: У разі якщо стороною договору купівлі – продажу об’єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа – підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов’язана виконати всі визначені функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до норм Податкового кодексу України з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.
У разі якщо об'єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи - підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов'язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об'єктів рухомого майна.
26. Які документи свідчать про взяття на облік платника єдиного внеску в органі доходів і зборів?
Відповідь: Платникам на яких не поширюється дія Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV ”Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” органом доходів і зборів наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття на облік за формою № 2-ЄСВ, а взяття на облік, як платників єдиного внеску, юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб – підприємців, на яких поширюється дія Закону № 755, підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам – підприємцям у порядку встановленому Законом № 755.
27. Чи є базою для нарахування єдиного внеску дохід, який отриманий фізичною особою за межами території України?
Відповідь: Дохід отриманий фізичною особою за межами України не є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому, громадяни України, які працюють за її межами мають право на добровільну сплату єдиного внеску, у разі укладання договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
28. Хто несе відповідальність за сплату податку на доходи фізичних осіб при отриманні спадщини?
Відповідь: Особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об'єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями - резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві