ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА

Пріоритетом для будь-якої держави має бути  дотримання прав і свобод людини.   У 1991 році Україна, ставши незалежною державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права.

Україною ратифіковано більшість найважливіших міжнародних актів в сфері прав людини – Загальну декларацію прав людини1948 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Факультативний протокол до нього 1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 р., Конвенцію про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок 1979 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Конвенцію ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р. та інші

 Найважливіші суб’єктивні права і свободи закріплюються у конституції держави і називаються основними або конституційними правами і свободами людини і громадянина.

В Конституції України вони розглядаються у Розділі ІІ “Права, свободи та обов’язки людини і громадянина”.

Основні права і свободи поділяються на:

особисті (ст.ст. 27–35, 51–52 Конституції України);

політичні (ст.ст. 36–40 Конституції України);

економічні (ст.ст. 41–45 Конституції України);

соціальні (ст.ст. 46–49 Конституції України);

екологічні (ст. 50 Конституції України);

культурні (ст.ст. 53–54 Конституції України).

Ця класифікація здійснюється на основі ознак тих сфер суспільних відносин, у яких основні права і свободи реалізуються з найбільшою повнотою та ефективністю.

Особисті (або природні) права й свободи становлять першооснову правового статусу людини і громадянина. Більшість із них мають абсолютний характер, тобто є не тільки невідчужуваними, а й не підлягають обмеженню. Ця група прав і свобод громадян забезпечує недопустимість посягання державних органів, громадських організацій, службових осіб на життя, здоров’я, свободу, честь і гідність людини та недопустимість свавільного позбавлення її життя.

Можна навести такий перелік особистих прав і свобод людини і громадянина, закріплених у відповідних статтях Конституції України:

рівність перед законом (ст. 24 Конституції України);

право на життя (ст. 27 Конституції України);

повага до честі та гідності (ст. 28 Конституції України);

вільний розвиток особистості (ст. 23 Конституції Ук р а ї н и );

достатній життєвий рівень (ст. 48 Конституції України);

недоторканність особистості (ст. 29 Конституції України);

свобода (ст. 29 Конституції України);

недоторканність житла (ст. 30 Конституції України);

безпека (ст. 32 Конституції України);

вільне пересування та вибір місця проживання (ст. 33 Конституції України);

свобода світогляду (ст.ст. 11, 35 Конституції України);

право на правову допомогу (ст.ст. 29, 59 Конституції України);

захист своїх та чужих трудових прав та свобод (ст. 44 Конституції України);

право на захист свого та інших людей життя і здоров’я від протиправних посягань (ст. 27 Конституції України);

охорона законом особистого та сімейного життя (ст. 32 Конституції України);

вільний вступ до шлюбу (ст. 51 Конституції України);

таємниця листування, телефонних розмов та телеграфних повідомлень (ст. 31 Конституції України);

право на розвиток національної самобутності (ст.ст. 53, 11 Конституції України);

право на судовий захист та оскарження свого затримання (ст.ст. 29, 32 Конституції України).