Визначення цін у контрольованих операціях

Які методи використовуються для визначення цін у контрольованих операціях?

   Відповідь:    Методи визначення ціни у контрольованих операціях встановлені п.39.3 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Відповідно до пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПКУ визначення ціни з метою оподаткування доходів (прибутку, виручки) платників податків, що є сторонами контрольованої операції, здійснюється за одним із зазначених методів:

•      порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);
•      ціни перепродажу;
•      «витрати плюс»;
•      чистого прибутку;
•      розподілення прибутку.

     Під час вибору методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, повинні враховуватися повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригування, що здійснюється з метою забезпечення зіставності умов проведення контрольованої та зіставних операцій.

     Допускається використання комбінації двох і більше методів, передбачених пп.39.3.1 п.39.3 ст.39 ПКУ.

     Платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

     Методику визначення ціни страхового тарифу затверджує Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, виходячи з положень ст.39 ПКУ.

     Методику визначення ціни банківських послуг затверджує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень ст.39 ПКУ.

Які джерела інформації використовуються для визначення цін у контрольованих операціях?

   Відповідь:    Джерела інформації, що використовуються для визначення ціни в контрольованих операціях встановлено пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

     Під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, використовує офіційно визнані джерела інформації про ринкові ціни, перелік яких установлюється Кабінетом Міністрів України (пп.39.5.3.1 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ).

     Відповідно до пп.39.5.3.2 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ у разі відсутності або недостатності відповідної інформації у зазначених джерелах може бути використана така інформація:
     а) ціни, що склалися за результатами публічних торгів (аукціонів), тендерів з торгівлі окремими видами продукції, біржові котирування;

     б) статистичні дані державних органів і установ;

     в) довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань (у тому числі інтернет-видань) і публікацій (у тому числі електронних) та інших банків даних, звіти і довідки відділів з економічних питань у складі дипломатичних представництв України за кордоном, інформаційні програми, що використовуються з метою трансфертного ціноутворення, інші публічні інформаційні джерела, що є загальнодоступними;

     г) відомості про ціни, діапазон цін та котирування, оприлюднені в засобах масової інформації;
     ґ) відомості, отримані з бухгалтерської та статистичної звітності платників податків, оприлюднені в засобах масової інформації, у тому числі на офіційних веб-сайтах в інтернеті;
     д) результати незалежної оцінки майна та майнових прав, проведеної відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;
     е) інформація про інші контрольовані операції, здійснені платником податків.

     Згідно з пп.39.5.3.3 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ якщо платник податків з метою визначення ціни контрольованої операції за методами, визначеними п.39.3 ст.39 ПКУ, використав джерела інформації, встановлені пп.39.5.3.1 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, зобов’язаний використовувати ті самі джерела інформації, якщо не доведено, що платник податків мав використати інші офіційні джерела інформації.
     Для зіставлення з метою оподаткування умов контрольованих операцій з умовами операцій, що не є контрольованими, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не має права використовувати інформацію, доступ до якої обмежено відповідно до законодавства (пп.39.5.3.4 пп.39.5.3 п.39.5 ПКУ).

     У разі якщо в період проведення перевірки платника податків щодо повноти нарахування ним податкових зобов’язань за результатами здійснення контрольованих операцій до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надійшла інформація про зіставні операції, здійснені таким платником з особами, які не є пов’язаними, така інформація використовується виключно для визначення ринкового діапазону звичайних цін (пп.39.5.3.5 пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ).

ДПІ у Печерському  районі ГУ Міндоходів у м. Києві