У Києві проходить міжнародна конференція щодо збереження і пристосування пам’яток

Сьогодні, 19 жовтня, у Києві проходить Міжнародна науково-практична конференція «Культурна спадщина і сучасні методи її реновації та ревалоризації».

«Ми зустрілися на території Київського арсеналу не випадково. Київський арсенал є частиною історико-архітектурного комплексу Київської фортеці. Це єдине в Європі фортифікаційне укріплення, яке залишилося збереженим у досить повному вигляді. Київська фортеця є одним із прикладів наукової реставрації. Нові сенси, які диктує час, змінили функціональне використання Арсенальних виробничих майстерень як головного корпусу фортеці з виробництва та ремонту зброї на освітні хаби, коворкінги, фуд-зони та готель», – наголосив на відкритті конференції заступник голови КМДА Володимир Прокопів.

За його словами, для столиці України тематика конференції є надзвичайно актуальною. Виклики часу диктують пошук нових шляхів вирішення низки проблем, накопичених у місті щодо консервації, реставрації та музеєфікації об’єктів культурної спадщини, пристосування до сучасних вимог функціонування будівель із застосуванням новітніх технологій.

«Кожна столична пам’ятка архітектури – наша історія, до збереження якої ми маємо поставитися максимально відповідально! Звісно, тут потрібен комплексний підхід. Вважаю, що такими пам’ятками, наприклад як Гостиний двір, має опікуватись виключно місцева влада, аби мати можливість формувати єдину, продуману інфраструктуру для проведення якісної реновації. У місті завжди знаходили й будуть знаходити можливості для реалізації таких знакових для містян проєктів. Гостиний – справжня перлина Києва, він не може жити окремо», – зазначив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.

Він підкреслив, що кількість виявлених пам’яток архітектури в Києві є рекордною. А майже півтори тисячі об’єктів досі очікують надання охоронного статусу від Мінкульту.

У свою чергу, директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк наголосив, що проблематика сьогоднішньої міжнародної конференції стосується питань реставрації нерухомих об’єктів культурної спадщини в умовах пристосування до сучасних вимог, зокрема – функціонування житлових та громадських приміщень.

«Ми всі розуміємо, що історичні будівлі є важливою частиною спадковості в розвитку культури і значною мірою визначають духовний потенціал нашого суспільства. Надзвичайно актуальним і, на жаль, проблемним є питання збереження пам’яток: проведення необхідних протиаварійних та реставраційно-відновлювальних робіт, адже не всі розуміють важливість і цінність історичних будівель, що у них у власності», – сказав Олександр Никоряк.

Він додав, що в процесі ревалоризації важливо не лише надавати нову функцію спорудам, а й відновлювати їх художні якості шляхом виконання робіт з реставрації їх екстер’єрів і реконструкції інтер’єрів, зберігаючи необхідну масу автентичної функціональної структури об’єкту і його архітектурно-художнього образу в історичному контексті. Мета ревалоризації – підвищення архітектурно-художньої цінності історичного середовища.

«Сподіваюсь, у рамках спілкування з нашими міжнародними колегами, ми з вами знайдемо варіанти вирішення цих нагальних для столиці і України в цілому питань щодо збереження нашої спадщини в умовах реалій, аби в результаті історичні будівлі слугували ще й отриманню економічного ефекту від їх експлуатації в майбутньому, в умовах створення сучасної інфраструктури з метою розвитку індустрії туризму», – резюмував Олександр Никоряк.

Варто зауважити, що це вже друга тематична міжнародна конференція, яку проводить Департамент охорони культурної спадщини у столиці України. Перша –«Культурна спадщина: шляхи збереження» відбулась перед пандемією у 2019 році. Тоді ключовою темою було збереження об’єктів археологічної спадщини.

Нагадаємо, серед спікерів Міжнародної науково-практичної конференції «Культурна спадщина і сучасні методи її реновації та ревалоризації» як вітчизняні, так і міжнародні експерти, які обговорять наявні практики реставрації, реновації, ревалоризації та пристосування історичних будівель. Зокрема, від міжнародної експертної спільноти серед спікерів:

1) засновники дизайнерського бюро APA Wojciechowski (Варшава) Войцеховські Шимон, Остап Іванів;

2) директор Музею сучасного мистецтва Kanal (Брюссель) Ів Гольдштейн;

3) засновниця KAOS Architects (Таллінн) Маргіт Ауле;

4) директор з міської архітектури та спадщини (Барселона) Марк Аурелі Сантос;

5) магістр наук з архітектури, охорони спадщини, старший радник (Будапешт) Акос Капдебо;

6) представник Департаменту культури (Гуанчжоу);

7) директор фонду розвитку Тбілісі (Тбілісі) Леван Джаркава;

8) директорка Всесвітньої спадщини Единбурга (Единбург) Христина Сінклер;

9) заступниця директора Департаменту культури та національної спадщини (Краків) Магдалена Докса-Тверберг;

10) доцентка, керівниця Археологічного заповідника Genius Loci (Познань) Агнєшка Стемпін.

Джерело: КМДА