Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
  • Доступність
  • A-
    A+
  • Стара версія
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація
офіційний вебпортал

Спрощена система оподаткування для фізичних осіб та юридичних осіб.Питання-відповіді:

Опубліковано 23 грудня 2014 року о 10:14

1. За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої групи?

Відповідь: Згідно з пп.1 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

 2. Які дії ФОП-платника ЄП у разі перевищення  обсягу доходу визначеного для відповідної групи?

Відповідь:Відповідно до п.293.8 ст.293 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) ставки, встановлені п.293.3-293.5 с.293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:
     1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

    2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої або п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

     3) платники єдиного податку третьої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, у наступному податковому (звітному) кварталі за поданою ними заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку п’ятої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
     Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

     Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

     Платники єдиного податку п’ятої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п.291.4 ст.291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому гл.1 р.XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

 

3. Чи має право ФОП –платник ЄП здійснювати види діяльності не зазначені в облікових даних?

Відповдь:  Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
     Згідно з ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

     Пунктом 291.3 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим гл.1 р.XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

     Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених гл.1 р.ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п.291.2 ст.291 ПКУ).
     У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб (п.177.6. ст.177 ПКУ).

     Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах підприємницької діяльності такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

 

4. Які способи подання заяви про обрання спрощеної системи оподаткування?

Відповідь:Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;  

     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
   

     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
    

    4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
 
5.Чи має право ФОП-платник ЄП подати заяву  про внесення змін до реєстру платників ЄП в електронній формі?

Відповідь:  Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

     1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
     2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
     3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;
     4) державному реєстратору як додаток до реєстраційної картки, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».     

     Водночас подання заяви про внесення змін до реєстру платників єдиного податку в електронному вигляді нормами ПКУ не передбачено, тобто така заява подається у паперовому вигляді особисто платником податків (уповноваженою особою) чи надсилається поштою.

 

6.Чи може ЮО перейти на спрощену систему оподаткування  протягом звітного року?

Відповідь: Відповідно до пп.298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
     Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп.298.1.4 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст.291 ПКУ.
     До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених гл.1 р.XIV ПКУ.

 

7. Які критерії передбачені для ЮО, що обирають спрощену систему оподаткуваннґ?

Відповідь: Відповідно до п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) юридичні особи - суб’єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності належать до четвертої або шостої груп платників єдиного податку.
     Четверта група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
     середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

    обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень (пп.4 п.291.4 ст.291 ПКУ).
   Шоста група - юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень (пп.6 п.291.4 ст.291 ПКУ).

 

8.Чи може бути платником ЄП ЮО. Яка здійснює видобуток корисних копалин  для забезпечення власних потреб?

Відповідь:  Відповідно до пп.14.1.91 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) корисні копалини – природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, у тому числі будь-які підземні води, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після первинної переробки.

     Добування корисних копалин - сукупність технологічних операцій з вилучення, у тому числі з покладів дна водойм, та переміщення, у тому числі тимчасове зберігання, на поверхню частини надр (гірничих порід, рудної сировини тощо), що вміщує корисні копалини (пп.14.1.51 п.14.1 ст.14 ПКУ).

     Не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (абз. п’ятий пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПКУ). Зазначена норма ПКУ не передбачає винятку для здійснення видобутку корисних копалин, який не пов’язаний з отриманням доходу (для забезпечення власних потреб: використання для опалення, використання води, інше).

   Отже, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин за відсутності економічної вигоди (для забезпечення власних потреб, тобто без врахування реалізації), не може бути платником єдиного податку.

 

9. Які суми не включаються до складу доходу ЮО-платника ЄП?
Відповідь:
 Відповідно до п. 292.11 ст. 292 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до складу доходу, визначеного цією статтею, не включаються:

1) суми податку на додану вартість;

2) суми коштів, отриманих за внутрішніми розрахунками між структурними підрозділами платника єдиного податку;

3) суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, та суми кредитів;
4) суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм;
5) суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів;
6) суми коштів, що надійшли як оплата товарів (робіт, послуг), реалізованих у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ, вартість яких була включена до доходу юридичної особи при обчисленні податку на прибуток підприємств;
7) суми податку на додану вартість, що надійшли у вартості товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених (поставлених) у період сплати інших податків і зборів, встановлених ПКУ;

8) суми коштів та вартість майна, внесені засновниками або учасниками платника єдиного податку до статутного капіталу такого платника;

9) суми коштів у частині надмірно сплачених податків і зборів, встановлених ПКУ, та суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що повертаються платнику єдиного податку з бюджетів або державних цільових фондів;
10)  дивіденди, отримані платником єдиного податку - юридичною особою від інших платників податків, оподатковані в порядку, визначеному ПКУ.

 

10.Чи включається до доходу ЮО –платника ЄП суми страхового відшкодування за пошкоджені ОЗ?

Відповідь:  Відповідно до пп.2 п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 ПКУ.

   Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв’язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання (пп.140.1.6 п.140.1 ст.140 ПКУ).

     Згідно зі ст.9 Закону України від 07 березня 1996 року №85/96-ВР «Про страхування» зі змінами та доповненнями страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

   Отже, у випадку отримання юридичною особою - платником єдиного податку страхового відшкодування за пошкоджені основні засоби, суми страхового відшкодування включаються до доходу такого платника податку у податковому періоді їх отримання.

 

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux