Щодо плати за землю

1.Чи сплачує платник ФСП  орендну плату за земельні ділянки державної та  комунальної власності?

Відповідь:      Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов’язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.288.1 ст.288 ПКУ).

     Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПКУ).

     Платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками, зокрема, земельного податку (крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва) (п.307.1 ст.307 ПКУ).
     Отже, платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками земельного податку за земельні ділянки, які використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва, але орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності сплачують відповідно до укладеного договору оренди землі.

2. Що є підставою для нарахування плати за землю  (земельного податку та орендної плати)?

Відповідь:Згідно з пп. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

     Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пп. 288.1 ст. 288 ПКУ).

3. Як оподатковуються земельні ділянки  сільськогосподарських угідь?

Відповідь:Ставки податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (незалежно від місцезнаходження) встановлені ст. 272 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 (далі – ПКУ).

     Зокрема, відповідно до п.272.1 ст.272 ПКУ ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

     - для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

     - для багаторічних насаджень - 0,03.

     За сільськогосподарські угіддя, що надані в установленому порядку і використовуються за цільовим призначенням, у тому числі військовими сільськогосподарськими підприємствами, незалежно від того, до якої категорії земель вони віднесені, податок справляється за ставками, визначеними пунктом 272.1 цієї статті (п.272.2 ст.272 ПКУ).

4. Чи передбачені пільги щодо сплати земельного податку для релігійних та благодійних організацій?

Відповідь:  Відповідно до п. 282.1.5 п. 282.1 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI від сплати земельного податку звільняються: релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків.

5.Які пільги щодо сплати земельного податку встановлені для ФО?

Відповідь: Відповідно до п. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) від сплати земельного податку звільняються:

•      інваліди першої і другої групи;
•      фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
•      пенсіонери (за віком);
•      ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України ”Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;
•      фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно з п. 281. 2 ст. 281 ПКУ звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

•      для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари;
•      для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара;
•      для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10 гектара;
•      для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 гектара;
•     для ведення садівництва - не більш як 0,12 гектара.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві