Проблема жорстокості та насильства серед дітей у навчальних закладах
Агресія і залякування однокласників є серйозною проблемою. Дослідження показують, що таке явище зустрічається серед українських підлітків удвічі частіше, ніж у європейських країнах. Найчастіше це трапляється, коли мова йде про якісь яскраво-виражені особливості учня. Просто дорослі можуть справлятися зі своїми емоціями, у них більш розвинута саморегуляція, а в дітей – у меншій мірі. Тому це частіше доходить до асоціальних явищ найчастіше саме в дитячих колективах.
Коли кілька дітей нападають на одного з однолітків і намагаються всіляко його "зацькувати", досить поширене в Україні. І в першу чергу агресію в підлітків викликає засилля жорсткості на телебаченні. Батьки мають відслідковувати, які телевізійні програми дивиться дитина і яким фільмам віддає перевагу. І одна із причин – сучасний медіа-простір, тобто інформаційний простір, який нас оточує – це те, що діти бачать по телевізору.
На тих фільмах і матеріалах, вони вчаться цькувати своїх однокласників.
Обов’язок батьків–навчити дитину співпрацювати з іншими дітьми. Крім того, лише батьки можуть відслідкувати , що дитина дивиться і які моделі поведінки вона із телебачення, із фільмів бере собі. Досить часто дитина в школі незахищена. І багато дітей констатують, що вони зазнають образ, штовхання. По відношенню до себе більше половини дітей говорять про це. У нас система ще з радянських часів побудована таким чином, що школа намагається приховати цю інформацію, виправити ці всі речі саме в школі. Тому дуже рідко ця інформація виходить за межі школи.
Хіба що вже батьки звертаються в органи внутрішніх справ тощо. Бо школа «не хоче виносити те сміття, яке в них є, тому що потім буде покарана".
За українським законодавством, до кримінальної відповідальності притягують осіб, яким виповнилося 16 років. Проте за тяжкі злочини: вбивство, умисне нанесення тілесних ушкоджень, зґвалтування, крадіжки, грабежі, розбої, злісне та особливо злісне хуліганство – з 14 років. Педагог повинен не тільки навчити, а й виховати, але для цього до нього має бути повага вихованців. Він повинен для них бути авторитетний. Якщо цього немає, то процес виховання стає досить складним. І тут необхідно, напевно, бути дуже харизматичним педагогом, для того щоб впливати на тих, кого ти вчиш. Точно так само погіршилася, на жаль, організація навчального процесу в самих школах.
Третя сторона проблеми - це батьки. Від того, що діти отримують в сім'ї, як їхні батьки навчать дивитися на навколишній світ, залежатиме те, якими людьми вони виростуть. Є сім'ї, в яких дітям не приділяється жодної уваги. І це не стосується неблагополучних сімей, зустрічається таке і в цілком благополучних.
Просто тато і мама зайняті зароблянням на життя, боротьбою за місце під сонцем,а на дитину не вистачає часу.
На сьогодні існують три способи попередити знущання, всі три потрібно застосовувати. Перший спосіб: загальні застереження до всіх учнів, емоційне та соціальне виховання. Друге застереження стосується учнів у групі ризику, і третє – до кривдників та їхніх жертв, їхній відсоток невеликий, однак ми стали свідками суттєвих проявів насильства.