Портал в режимі тестування та наповнення
Меню
  • Доступність
  • A-
    A+
  • Стара версія
Печерська районна в місті Києві державна адміністрація
офіційний вебпортал

Про реєстратори розрахункових операцій: питання-відповіді

Опубліковано 19 серпня 2015 року о 17:02

1. Як розпочати роботу з реєстратором розрахункових операцій?

Відповідь: Звертаємо увагу, що платнику податків, який має декілька точок реалізації, необхідно придбавати РРО на кожну точку.

Модель РРО повинна відповідати переліку РРО, включених до Державного реєстру РРО, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України.

Для придбання РРО суб’єкту господарювання необхідно звернутися до будь-якого виробника касової техніки, перелік яких з контактними даними розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України в розділі «Перелік» та в розділі «Податкові новини – 2015» – застосування РРО платниками єдиного податку.

 2. Укладання договору на сервісне обслуговування

Відповідь: Здійснення реєстрації в органах ДФС проводиться після укладання договору на сервісне обслуговування  з Центром сервісного обслуговування (ЦСО) .

Договір про сервісне обслуговування укладається з ЦСО, який має відповідну угоду (договір) з виробником або постачальником саме тієї модифікації РРО, щодо якої укладається даний договір.

 3.  Реєстрація РРО в органах державної фіскальної служби

Відповідь: Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання (або ним уповноважена особа) звертається до органу ДФС за основним місцем обліку платника податків.

Суб’єкт господарювання також може зареєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів (філій, дочірніх підприємств), які розташовані в іншій територіальній одиниці.

Порядок подачі заявок та перелік документів, які необхідно подавати для реєстрації РРО, строки реєстрації, визначені в  Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року  № 417.

Реєстрація РРО в органах ДФС проводиться протягом 3-х робочих днів.

 4. Опломбування РРО та введення в експлуатацію

Відповідь: До початку роботи касовий апарат повинен бути опломбований та сервісним центром видана довідка про опломбування.

Після закінчення процедури реєстрації касовий апарат вводиться в експлуатацію, про що представником платника податків та сервісного центру складається відповідний акт.

 5. Основні реквізити розрахункового документу

Відповідь: Вимоги до форми та змісту розрахункового документа (чеку) визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженим наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296.

6. Чи необхідно СГ при здійсненні діяльності у сфері оптової, роздрібної торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу проводити розрахунки за готівку та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) з використанням роботи РРО?

Відповідь: Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами доповненнями суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

 7. Яким чином підприємство може вважатись підприємством торгівлі або громадського харчування в розумінні п. 1 ст. 9 ЗУ „Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”?

Відповідь:Відповідно до ст. 62 Господарського кодексу України (далі – Кодекс) підприємство - це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно із ст. 58 Кодексу установчими документами суб’єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб’єкта господарювання.

В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

 Статут суб’єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб’єкта господарювання, а також інші відомості, пов’язані з особливостями організаційної форми суб’єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може містити й інші відомості, що не суперечать законодавству.

Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб’єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб’єктами відповідно до закону.
Підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту.
При цьому, відповідно до форми № 6 „Реєстраційна картка про включення відомостей про юридичну особу”, затвердженої наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 20.04.07 № 54, юридична особа зазначає назви видів економічної діяльності. Вид економічної діяльності, який записаний першим вважається основним.

Враховуючи вищевикладене, якщо статутом підприємства визначено основним видом діяльності торгівля або громадське харчування та проведення діяльності відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833 „Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення”, то дане підприємство відноситься до підприємств торгівлі або громадського харчування.

 8. Чи зобов’язані ФОП– платники ЄП другої і третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів застосовувати РРО з 01.07.2015 та 01.01.2016?

Відповідь:Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Разом з тим, абзацом 5 п. 1 розд. II «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» встановлено, що платники єдиного податку третьої групи з 01 липня 2015 року та платники єдиного податку другої групи з 01 січня 2016 року повинні застосовувати РРО.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону), видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2 ст. 3 Закону).

Статтею 2 Закону визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 4 ст. 9 Закону визначено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті з оформленням розрахункових і звітних документів та на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю, а також при продажу білетів державних лотерей через електронну систему прийняття ставок, що контролюється у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів.

Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої та третьої груп, які здійснюють перевезення пасажирів при розрахунках готівкою зобов’язані з 01 липня 2015 року (третя група) та з 01 січня 2016 року (друга група), застосовувати належним чином зареєстровані реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, крім випадків, передбачених п. 4 ст. 9 Закону.

 9. Чи повинна сплачувати єдиний внесок  ФОП на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування?

Відповідь: Фізична особа - підприємець на загальній системі оподаткування, яка не отримує доходу, але при цьому уклала договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, зобов’язана щомісяця сплачувати єдиний внесок у розмірі 36,6 % , 36,21 % або 38,11 %.

При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

10. Чи необхідно застосовувати РРО на кожен об’єкт господарювання, якщо підприємство має декілька об’єктів господарювання на одну адресу, але різні приміщення (торгівля, надання послуг)?

Відповідь: Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Згідно з ст.2 Закону №265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Отже, суб’єкти господарювання зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій на кожному місці проведення розрахунків.

11.Чи застосовуються РРО при наданні ломбардами фінансових послуг?

Відповідь: Згідно з ст. 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що ломбарди належать до фінансових установ і здійснюють свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема, надання коштів у позику.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснює свою діяльність у сфері надання фінансових послуг, зокрема надання коштів у позику ломбардами, повинен проводити розрахункові операції із застосовуванням реєстраторів розрахункових операцій.

 12. РРО вийшов з ладу, які дії платника податків?

Відповідь: Основними причинами, що можуть призвести до виведення з ладу реєстратора розрахункових операцій, є несправність, відсутність зв’язку та електропостачання господарської одиниці, де його розміщено.

У такому разі здійснювати розрахункові операції можна без застосування основного реєстратора. При цьому існує два варіанти проведення розрахункових операцій:

- з використанням резервного РРО за умови, що він був належним чином зареєстрований в органах ДФС (якщо електроенергія є, але робочий РРО вийшов з ладу);

- з використанням розрахункової книжки, зареєстрованої в органах ДФС (у разі, коли електроенергії немає або відсутній резервний РРО).

Також треба мати на увазі, що суб’єкт господарювання може працювати без основного РРО:

- у разі виходу з ладу РРО – у період ремонту;

- у разі відключення електроенергії – не більше 72 годин (7 робочих днів).

Варто зазначити, що у разі поломки РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин. Відповідальність, передбачена договором про технічне обслуговування за недотримання цього строку, покладається на ЦСО.

Тож, основний алгоритм дій при застосуванні резервного РРО такий:

1. Внесіть готівку, що була в місці проведення розрахунків до моменту виходу з ладу РРО, у грошову скриньку резервного РРО. Зробити це треба за допомогою операції «Службове внесення».

2. Проводьте розрахунки через резервний РРО в загальному порядку його експлуатації. Усі ці операції необхідно фіксувати в КОРО, зареєстрованій на цей РРО.

3. Після відновлення роботи основного РРО виведіть готівку, що була в місці проведення розрахунків, зі скриньки резервного РРО операцією «Службова видача» та внесіть її в скриньку основного РРО операцією «Службове внесення».

4. Заповніть графи 6 і 7 розд. 4 КОРО на основний РРО і проконтролюйте представника ЦСО – він має заповнити графи 4 і 5 розд.4 КОРО.

Що треба робити при використанні розрахункової книжки:

Нагадаємо, що використовується тільки зареєстрована в органах ДФС РК. Якщо вона застосовується вперше, на реєстраційній сторінці книжки потрібно зазначити дату початку її використання. Далі необхідно діяти так:

1. Внести готівку, що знаходилася в місці проведення готівкових розрахунків, за допомогою розрахункової квитанції з позначкою «Службове внесення».

2. Проводити розрахунки з покупцями з оформленням РК.

3. Оформити розрахунковою квитанцією з позначкою «Службова видача» гроші, що передаються з місця проведення розрахунків до каси підприємства чи інкасуються в каси банків протягом дня.

13. Яким чином можна  виправити помилково проведені суми через РРО?

Відповідь: Реєстрація видачі коштів у разі скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності в суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

 14. Який порядок застосування РРО платниками єдиного податку, які проводять розрахунки через рахунки в банківських установах?

Відповідь: Згідно з п. 2 ст. 9 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні усіх банківських послуг, крім операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу.

15. Як відображати акцизний податок за підсумками дня у податковій накладній, у книзі доходів, у книзі РРО?

Відповідь: Статтею 201 ПКУ визначено порядок складання податкових накладних, а також зазначені обов’язкові реквізити, які повинні містити податкові накладні. Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Мінфіну від 22.09.2014 року № 957.

У податковій накладній відображається, зокрема, окремо вартість товару, що постачається (без урахування ПДВ), яка є базою оподаткування ПДВ, та сума ПДВ, що нараховується на вартість такого товару. Відображення у податковій накладній, в тому числі тій, яка складається за щоденними підсумками операцій, суми акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів не передбачено.

 16. Чи застосовують ФОП платники ЄП при здійсненні діяльності РРО? 

Відповідь: Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій. Це визначено п.296.10 ст.296 Податкового кодексу України.

В інших випадках платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) групп застосовують РРО.

Вимоги стосовно застосування реєстраторів розрахункових операцій набирають чинності:

- для платників єдиного податку третьої групи - з 01.07.2015;

- для платників єдиного податку другої групи - з 01.01.2016 (абз. 5 п. 1 розд. ІІ «Перехідні положення» Закону України від 28 грудня 2014 року № № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 


Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux