Про податковий облік платників по телефону із заступником начальника ДПІ Печерського району

На черговому телефонному сеансі «гаряча лінія», що днями відбувся в податковій інспекції Печерського району, платники податків уточнювали всі питання щодо податкового обліку платників.

Того дня в телефонному режимі розмовляла та відповідала на всі питання додзвонювачів Юлія Шадевська, заступник начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

Пропонуємо Вашій увазі запитання та відповіді, що звучали під час «гарячої лінії»:

1.Чи включається до витрат платника податку  виплата допомоги найманому працівнику  в зв’язку з його призовом на військову службу?

Відповідь: Відповідно до п. 11 ст. 29 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за призваними на збори військовозобов’язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 року № 1644 «Про порядок і розміри грошового забезпечення та заохочення військовозобов’язаних та резервістів» передбачено, що виплата середнього заробітку військовозобов’язаним, у тому числі резервістам, призваним на збори, проводиться підприємствами, установами та організаціями, в яких працюють призвані на збори громадяни, з подальшим відшкодуванням цих витрат за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на утримання Міністерства оборони та інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Згідно з п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 до складу витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші оплати у грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розд. IV Кодексу).
До складу фонду додаткової заробітної плати входить, зокрема, оплата за невідпрацьований час, а саме оплата працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків, якщо вони виконуються в робочий час (п.п. 2.2.12 п. 2.2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5).

Згідно зі змінами, внесеними Законом України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», які набирають чинності з 8 червня 2014 року, не нараховується єдиний внесок на виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (ст. 9 цього Закону).

Отже, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати у розмірах і порядку, встановлених законом.

Водночас відповідно до п.п. 137.2.3 п. 137.2 ст. 137 Кодексу у разі відшкодування витрат на оплату працівникам, які залучаються до виконання державних або громадських обов’язків за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті, доходом визнається цільове фінансування протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування.

2. Які документи у разі відрядження працівника є  підтверджуючими для включення до складу витрат сум добових?

Відповідь:  Відповідно до пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України до складу витрат на відрядження відносяться, зокрема, витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження.

     Сума добових визначається в разі відрядження:

     у межах України та країн, в’їзд громадян України на територію яких не потребує наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами;

     до країн, в’їзд громадян України на територію яких здійснюється за наявності візи (дозволу на в’їзд), - згідно з наказом про відрядження та відмітками уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює.

     За відсутності зазначених відповідних підтвердних документів, наказу або відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в паспорті або документі, що його замінює сума добових не включається до складу витрат платника податку.

     Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до складу витрат платника податку за наявності документів, що підтверджують зв’язок такого відрядження з діяльністю такого платника податку, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю платника податку.
     Отже, до складу витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування, включаються суми добових у розмірі, не більше встановленої пп.140.1.7 п.140.1 ст.140 Кодексу норми, за наявності наказу про відрядження, відповідних первинних документів, відміток уповноваженої службової особи Державної прикордонної служби України в закордонному паспорті або документі, що його замінює, а також документів, що підтверджують зв’язок відрядження з господарською діяльністю платника податку.

3. У яких випадках вартість безоплатно отриманих основних засобів  не враховується у складі платника податку?

Відповідь: Згідно з пп.136.1.16 п.136.1 ст.136 Податкового кодексу України для визначення об’єкта оподаткування не враховується вартість основних засобів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації у таких випадках:

     якщо такі основні засоби отримані за рішенням центральних органів виконавчої влади або рішень місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, прийнятих у межах їх повноважень;

     у разі отримання спеціалізованими експлуатуючими підприємствами об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж відповідно до рішень місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, прийнятих у межах їх повноважень;

     у разі отримання підприємствами комунальної власності об’єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств та утримувалися за їх рахунок;

     у разі отримання підприємствами залізничного транспорту загального користування основних засобів транспортної інфраструктури, що перебували на балансі інших підприємств, утримувалися за їх рахунок та передані для експлуатації підприємствам залізничного транспорту за рішенням таких підприємств.

     Порядок безоплатної передачі таких основних засобів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

4.Який порядок оподаткування страхових платежів  та виплат на користь нерезидента?

   Відповідь:   Відповідно до п.160.6 ст.160 Податкового кодексу України страховики або інші резиденти, які здійснюють страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів, зобов’язані оподатковувати суми, що перераховуються, таким чином:

     у межах договорів із обов’язкових видів страхування, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь фізичних осіб - нерезидентів, а також за договорами страхування у межах системи міжнародних договорів «Зелена карта» - за ставкою 0 відсотків;

     у межах договорів страхування ризиків за межами України, за якими страхові виплати (страхові відшкодування) здійснюються на користь нерезидентів, крім ризиків, зазначених в абзаці другому цього пункту, - за ставкою 4 відсотки суми, що перераховується, за власний рахунок страховика у момент здійснення перерахування такої суми;

     під час укладання договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному такою національною комісією, підтверджують, що перестрахування здійснено в перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеною національною комісією), а також під час укладання договорів перестрахування з обов’язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;
     в інших випадках, ніж зазначені в абзацах другому - четвертому цього пункту, - за ставкою 12 відсотків суми таких платежів (виплат) за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

5. Який перший звітний податковий період  встановлено для новостворених платників?

Відповідь: Відповідно до пп. 152.9.2 п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України у разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку в середині податкового періоду, перший звітний податковий період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем наступного податкового періоду.

ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві