Про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування консультує ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві:
1. Чи сплачується ЄВ якщо рахунки платника заблоковано (арештовано)?
Відповідь: Відповідно до ч. 11 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Частиною 12 ст. 9 Закону № 2464 визначено, що ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати ЄВ зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами зобов’язання із сплати ЄВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).
2. Чи необхідноо під час подання звіту по ЄВ мати при собі документи, що посвідчують особу страхувальника або уповноважену на це особу?
Відповідь: Порядок, строки подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) до органів доходів і зборів, та його форму встановлює Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 (далі – Порядок № 454).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 454 звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за місцем взяття на облік в органах доходів і зборів в один із таких способів:
засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством;
на паперових носіях, завірених підписом керівника страхувальника та скріплених печаткою (за наявності), разом з електронною формою на електронних носіях інформації;
на паперових носіях, якщо у страхувальника кількість застрахованих осіб не більше п’яти.
Таблиці звіту завіряються підписами керівника та головного бухгалтера (за наявності такої посади у страхувальника). Якщо страхувальник є юридичною особою, таблиці звіту засвідчуються печаткою страхувальника. Якщо страхувальник є фізичною особою, таблиці звіту засвідчуються печаткою страхувальника (за наявності) (п. 2.7 Порядку № 454).
Згідно п. 2.8 Порядку № 454 звіт повинен містити обов’язкові реквізити, зокрема, підписи страхувальника – фізичної особи та/або посадових осіб страхувальника, засвідчені печаткою страхувальника (за наявності).
Електронна форма звіту, що подається на електронних носіях, повинна бути ідентичною звіту на паперових носіях (п. 2.9 Порядку № 454).
Під час прийняття звіту, що подається особисто страхувальником або уповноваженою на це особою, відповідальна особа органу доходів і зборів зобов’язана візуально перевірити наявність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пунктом 2.8 цього розділу, на паперових носіях (п. 2.16 Порядку № 454).
Відповідно до п. 19.2 ст. 19 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) представниками платника податків визначаються особи, які можуть здійснювати представництво його закоггих інтересі та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону про довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п. 19.3 ст. 19 ПКУ представник платника податків користується правами, встановленими цим Кодексом.
Таким чином, під час подання звіту щодо сум нарахованого ЄВ до органів доходів і зборів необхідно пред’являти документи, що посвідчують особу, яка представляє інтереси страхувальника.
3. Для яких категорій зареєстрованих осіб нарахування та сплата ЄВ здійснюється за рахунок коштів державного бюджету?
Відповідь: Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) нарахування та сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу, за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини 1 ст. 4 цього Закону, а саме:
батьків - вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства (п. 10 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту (п. 12 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
осіб, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 13 частини 1 ст. 4 Закону № 2464);
одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства (п. 10 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
4. Як обчислюється та утримується ЄВ, із суми заробітної плати найманого працівника, якщо протягом звітного періоду роботодавцем здійснено з ним розірвання та відновлення трудових відносин?
Відповідь: Відповідно до абзацу четвертого частини 4 ст. 5 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) обов’язки платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) виникають у осіб, зазначених у п. 2, 3, 6, 7 та 8 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (найманих працівників), - з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору.
Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 базою нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина 3 ст. 7 Закону № 2464).
Пунктом 4 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 визначено, що максимальною величиною бази нарахування єдиного внеску є максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок.
Базовим звітним періодом є календарний місяць (абз. п’ятий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Враховуючи зазначене вище, обов’язки роботодавця щодо нарахування та утримання єдиного внеску із сум заробітної плати (доходу) найманого працівника виникають з дня укладення трудового договору (контракту) чи цивільно-правового договору з найманим працівником та припиняються в разі його розірвання.
Якщо протягом звітного періоду (календарного місяця) роботодавцем було розірвано та відновлено трудові відносини з найманим працівником, при цьому база нарахування та розміри ставок єдиного внеску в даному періоді не змінювались, то нарахування і утримання єдиного внеску здійснюється на загальну (сумарну) суму нарахованої заробітної плати (доходу) найманого працівника в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
5. Чи необхідно при виплаті суми допомоги по вагітності та пологах подавати в установу банку довідку-розрахунок?
Відповідь: Відповідно до абзацу другого частини 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зокрема, підприємства, установи, організації під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.
Платниками єдиного внеску є, зокрема, особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (п. 11 частини 1 ст. 4 Закону № 2464).
Згідно з абзацом другим п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених в абз. сьомому п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, зокрема, підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю та виплачують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, нараховується на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.
Частиною другою ст. 24 Закону № 2464 визначено, що банки приймають від платників єдиного внеску, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником розрахункових документів про перерахування коштів для сплати відповідних сум єдиного внесу або документів, що підтверджують фактичну сплату таких сум у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Національним банком України та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.
Отже, при виплаті сум допомоги по вагітності та пологах платники повинні подавати в установу банку грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів, на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок. Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений, в такому випадку платники надають довідку – розрахунок разом з розрахунковими документами на виплату коштів, яку погоджує орган доходів і зборів за основним місцем реєстрації платника.
6. Які особливості нарахування ЄВ ФОП у разі використання праці найманих працівників на умовах трудового договору?
Відповідь: Відповідно до частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі Закон № 2464) фізичні особи - підприємці, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту), є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ).
Державна служба зайнятості інформує у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, про реєстрацію (зняття з реєстрації) трудового договору між фізичною особою - підприємцем або іншою фізичною особою та працівником не пізніше наступного робочого дня після її проведення (частина 5 ст. 5 Закону № 2464).
Умови оформлення трудового договору між роботодавцем та його найманим працівником (тривалість робочого часу, сума оплати праці, дотримання законодавства про оплату праці, інше) визначаються самою фізичною особою та центром зайнятості.
При використанні фізичною особою - підприємцем праці інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, ЄВ відповідно до частини 5 ст.8 Закону №2464 встановлюється у відсотках до визначеної бази нарахування ЄВ (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників ЄВ, з урахуванням видів їх економічної діяльності - від 36,76 до 49,7 відсотка.
7. Який термін сплати ЄВ ФОП, які використовують працю найманих працівників?
Відповідь: Відповідно до абз. третього п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – фізичні особи – підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця.
Тобто, фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, сплачують нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄВ не пізніше 20 числа наступного місяця.
При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується ЄВ, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати ЄВ у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абз. другий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
8. Яким чином можна укласти договір про добровільну сплату ЄВ?
Відповідь: Частиною 1 ст. 10 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464) визначено коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Згідно з п. 3 частини 3 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені в частині 1 цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.
З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Особи, зазначені в частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (частина 2 ст.10 Закону № 2464).
Договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання (частина 4 ст. 10 Закону № 2464).
9. Яким чином страхувальнику у звіті щодо сум нарахованого ЄВ , після закінчення терміну її подання виправити помилки, що не стосуються грошових показників?
Відповідь: Виправлення страхувальником помилок у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у разі самостійного виявлення недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку передбачено Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 (далі - Порядок № 454), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160.
Так, підпунктами 5.5 та 5.7 розділу V Порядку № 454 визначено, що у разі, якщо страхувальником було допущено помилку в реквізитах (крім сум), що стосується страхувальника або застрахованої особи, - подаються скасовуючі документи (звіт страхувальника з позначкою «Скасовуюча», який є підставою для повного скасування інформації, що попередньо була подана у формі «Початкова» до органів доходів і зборів). Зміни в сумах нарахованої заробітної плати або доходу та у зв’язку з цим нарахованих сум ЄВ за звітний місяць при формуванні і поданні скасовуючих документів не допускаються.
Страхувальник повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), відповідну таблицю на одну або декількох застрахованих осіб зі статусом «Скасовуюча» з відомостями, які були помилкові та відповідну таблицю на одну або декількох застрахованих осіб зі статусом «Початкова» із зазначеними правильними відомостями. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 454.
Згідно з абзацом першим п. 5.6 розділу V якщо в таблиці 5 «Відомості про трудові відносини осіб» додатка 4 Звітності щодо єдиного внеску до Порядку № 454 страхувальник не зазначив будь-якої дії щодо застрахованих осіб, які передбачені пунктом 4.8 розділу IV Порядку № 454 (укладення або розірвання трудового договору із застрахованою особою, яка працевлаштована на нове робоче місце; надання особі відпустки по догляду за дитиною від трирічного віку до досягнення нею шестирічного віку тощо), він повинен сформувати та подати разом зі звітом за поточний звітний період звіт за попередній період, який містить: титульний аркуш (перелік таблиць звіту), дані на цю застраховану особу із зазначенням статусу таблиці 5 – «Додаткова».
Аналогічно подається таблиця 7 «Наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» додатка 4 звіту щодо нарахованих сум ЄВ до Порядку № 454 (абзац другий п. 5.6 розділу V Порядку № 454).
При необхідності повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454, подаються тільки скасовуючі документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу (п. 5.2 розділу V Порядку № 454).
У разі якщо страхувальник подає за один і той самий звітний період таблиці зі статусами – «Скасовуюча» та «Додаткова», вони подаються з окремими титульними аркушами (як два окремих звіти) (п. 5.8 розділу V Порядку № 454).
Таким чином, помилки в персональних даних, а також в реквізитах таблиць, що не стосуються грошових показників (загальні помилки), виявлені страхувальником самостійно після закінчення звітного періоду, виправляються шляхом подання таблиць, в яких було допущено помилки типу «Скасовуюча» та «Коригуюча» (для таблиць 5 та 7 додатка 4 до Порядку № 454), складених за період, за який виправляють допущену помилку. При такому виправленні помилок дані про суми заробітку застрахованої особи та суми внесків у виправленному документі мають бути ідентичними даним, які було надано раніше. Звіт, сформований для виправлення помилок за попередні звітні періоди, не повинен містити таблиць 1 - 4 додатка 4 до Порядку № 454. Порядок виправлення таких помилок передбачено розділом V до порядку № 454.
10. З яким розширення зберігати звіт щодо сум нарахованого ЄВ на електронних носіях?
Відповідь: Відповідно до абз. 2 п. 4 Прикінцевих положень Закону України від 04.07.2013 № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з проведенням адміністративної реформи» (далі – Закон № 406) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Абзацом третім п. 3 Прикінцевих положень Закону № 406 визначено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у частині завершення процедур такого адміністрування.
Тобто, реєстри страхувальників формуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, а органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати реєстри застрахованих осіб.
Тому, для зручності звіти по єдиному внеску формуються платниками у файлі з розширенням «pfz», яке використовувалось для обробки відомостей про нарахування заробітної плати (доходу) застрахованим особам в Пенсійному фонді України.
11.В який термін та за якою формою подають звіт щодо сум нарахованого ЄВ страхувальники, в тому числі, які протягом звітного періоду доходи на користь працівників не нараховували?
Відповідь: Відповідно до частини 3 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), визначені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, є роботодавцями – страхувальниками для платників ЄВ, зазначених у п. 2, 3, 6 – 14 частини 1 ст. 4 Закону № 2464.
Частиною 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками ЄВ визначено підприємства, установи та організації, інших юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, фізичних осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та інших фізичних осіб за умови, якщо вони:
використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством;
мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Форми та строки подання звітності щодо сум нарахованого ЄВ передбачено наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 454 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2013 року за № 1628/24160 (далі – Порядок № 454).
Так, пунктом 3.1 розділу ІІІ Порядку № 454 визначено, що страхувальники, крім зазначених у п. 3.5, 3.6 розділу ІІІ Порядку № 454, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у ЄДР), у частині подання звіту за таких осіб зобов’язані формувати та подавати звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.
Звітним періодом є календарний місяць.
Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до Порядку № 454.
При цьому, звітність формується та подається незалежно від того, чи нараховувався дохід найманим працівникам (застрахованим особам).
12. Яким чином заповнюється графа 2 таблиці 1 додатка 5 звіту щодо сум нарахованого ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 09 вересня 2013 року № 454 (далі – Порядок № 454), фізичні особи підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе формують та подають до органів доходів і зборів звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до Порядку № 454.
Згідно із п. 177.5 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями фізичні особи – підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду.
Податкова декларація про майновий стан і доходи формується платником на підставі даних Книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Книга), форма та порядок заповнення якої затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 16 вересня 2013 року № 481.
Так, форма Книги передбачає заповнення платником, зокрема, графи 1 «Період обліку (день, місяць, квартал, рік)» та графи 9 «Сума чистого оподатковуваного доходу».
Значення рядка «Усього» графи 2 таблиці 1 додатка 5 до Порядку № 454 відповідає сумі значень рядків у розрізі календарних місяців, тобто сумі річного чистого доходу(прибутку), заявленого платником у податковій декларації фізичної особи підприємця.
В рядках календарних місяців зазначається середньомісячний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом ділення річного чистого доходу (прибутку) на кількість місяців, протягом яких він отриманий. При цьому, в місяцях, коли дохід не отримувався (на підставі даних Книги) у графі 2 ставиться прочерк.
13.Який траф передбачений за неналежне ведення бухгалтерської документації , на підставі якої нараховується ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 5 частини 11 ст. 25 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями за неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, накладається штраф у розмірі від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
14. Яка відповідальність передбачена до роботодавця за несплату (несвоєчасну) сплату ЄВ?
Відповідь: Відповідно до ч. 12 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі ЄВ до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку ЄВ, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (ч.11 ст. 9 Закону № 2464).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 суми ЄВ, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.
Штраф у розмірі 10 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум ЄВ накладається:
- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ (п.2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464);
- за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів) (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсоток суми недоплати за кожний день прострочення (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).
Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати ЄВ, посадові особи платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність (абзац другий
частини 1 ст. 26 Закону № 2464).
Згідно ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями:
1. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
2. Несплата або несвоєчасна сплата ЄВ, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За повторне за рік вчинення таких дій - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
15. Яка відповідальність передбачена до роботодавця за неподання або несвоєчасне подання звіту по ЄВ?
Відповідь: Відповідно до частини 1 ст.26 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) посадові особи
платників ЄВ несуть адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 165 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року № 8073-Х зі змінами та доповненнями неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо ЄВ – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне за рік вчинення таких дій особою, яку протягом року було піддано
адміністративному стягненню – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
16.Яка процедура застосування штрафної санкції за несвоєчасну сплату ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 7.1 розділу VІI наказу Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за № 1622/24154 (далі – Інструкція № 455) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) до платників, на яких згідно із Законом покладено обов’язок нараховувати, обчислювати та сплачувати ЄВ, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) до платників ЄВ, визначених підпунктами 1 - 4 пункту 2.1 розділу II Інструкції № 455 накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 9 до Інструкції № 455.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення після сплати (погашення) у повному обсязі недоїмки окремо за кожний період, за який сплачується ЄВ, незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період.
За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п.п. 5 п. 7.2 розділу VІІ Інструкції № 455).
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 455.
Розрахунок зазначеної штрафної санкції здійснюється за даними акта перевірки.
На суму недоїмки платнику ЄВ нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу(п. 7.5 розділу VІІ Інструкції № 455).
Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених, зокрема, пунктами 7.2 та 7.5 розділу VІІ Інструкції № 455, за наслідками розгляду акта та інших матеріалів про порушення приймає начальник відповідного органу доходів і зборів або його заступник. Рішення приймається за встановленою формою у двох примірниках (п. 7.7 розділу VІІ Інструкції № 455).
Перший примірник рішення протягом трьох робочих днів із дня його винесення надсилається платнику у порядку, встановленому для надсилання вимог, або вручається під підпис керівнику або головному бухгалтеру платника, банку чи фізичній особі – платнику ЄВ.
Другий примірник залишається в структурному підрозділі, на який покладено обов’язки з організації контролю за надходженням сум єдиного внеску та інших платежів до органів доходів і зборів. Надіслані (вручені) рішення про застосування фінансових санкцій реєструються в журналі обліку рішень за формою згідно з додатком 15 Порядку № 455. Нумерація рішень провадиться в журналі, починаючи з першого номера, у межах календарного року.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі такого платника ЄВ під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місце перебування з повідомленням про вручення.
Якщо платник на день надсилання йому органом доходів і зборів рішення про нарахування пені та застосування штрафів не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), рішення вважається належним чином врученим навіть у разі його повернення як такого, що не знайшло адресата.
У разі коли неможливо вручити платнику ЄВ рішення про нарахування пені та застосування штрафів поштою у зв’язку з його відсутністю за місцезнаходженням (службових осіб платника ЄВ за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника ЄВ прийняти рішення, рішення про нарахування пені та застосування штрафів вважається врученим платнику ЄВ у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів є виконавчим документом (п. 7.10 Інструкції № 455).
У разі якщо платник ЄВ отримав рішення про нарахування пені та/або застосування штрафів і не сплатив зазначені в них суми протягом десяти робочих днів, а також не оскаржив це рішення чи не повідомив у цей строк відповідний орган доходів і зборів про його оскарження, таке рішення передається для виконання органу державної виконавчої служби або до органів Державної казначейської служби України (п. 7.11 Інструкції № 455).
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати ЄВ, стягуються в тому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати ЄВ (п. 7.12 Інструкції № 455).
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов’язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (п. 7.13 Інструкції № 455).
17. Чи передбачена відповідальність до фізичних осіб підприємців на загальній системі оподаткування за несвоєчасне перерахування авансових платежів по єдиному внеску?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи - підприємці визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ).
Згідно п. 2 частини 1 ст. 7 та частини 11 ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для зазначених платників (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) нараховується у розмірі 34,7 відс. суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Відповідно до абзацу першого п.п. 2 п. 4.5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (далі – Інструкція № 455), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19 вересня 2013 року за № 1622/24154, фізичні особи - підприємці, які застосовують загальну систему оподаткування, сплачують єдиний внесок протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів в розмірі 25 відсотків річної суми ЄВ, обчисленої від суми, визначеної органами доходів і зборів для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.
Суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний рік до 10 лютого наступного року, на підставі даних річної податкової декларації (абзац другий п.п. 2 п. 4.5 розділу IV Інструкції № 455).
Отже, Інструкцією № 455 передбачено сплату фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування авансових платежів по ЄВ. При цьому, штрафні санкції за несплату авансових платежів до зазначених платників органами доходів і зборів не застосовуються.
Відповідальність у вигляді штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату ЄВ може застосовуватися лише до річного періоду, тобто у разі несплати підприємцем на загальній системі оподаткування ЄВ до 10 лютого року, наступного за звітним.
18.Чи передбачена відповідальність до фізичних осіб –підприємців які застосовують спрощену систему оподаткування за несвоєчасне перерахування ЄВ?
Відповідь: Відповідно до п. 4 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) фізичні особи – підприємці, у т.ч. ті які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, визначені платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) .
Згідно п. 3 частини 1 ст. 7 та частини 11 ст. 8 Закону № 2464 ЄВ для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, нараховується у розмірі 34,7 відс. від суми, що визначається такими платниками самостійно для себе та членів сім’ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.
Фізичні особи – підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).
Відповідно до абзацу другого п.п. 2 п. 4.6 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09 вересня 2013 року № 455 (далі – Інструкція № 455), зареєстрованим в Міністерстві юстиції 19 вересня 2013 року за № 1622/24154, фізичні особи - підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування, можуть сплачувати ЄВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми ЄВ, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ орган доходів і зборів застосовує до платників ЄВ штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).
Згідно з частинами 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.
Враховуючи зазначене, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄВ після 20-го числа місяця, наступного за кварталом, до фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, застосовуються штрафні санкції у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві