Податок на прибуток підприємств. Питання-відповіді:
1.За якою датою визнаються доходи від реалізації товарів (робіт, послуг)?
Відповідь: Згідно зі п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
2. Чи включаються до складу доходів суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку на прибуток як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності?
Відповідь: Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до ст. 137 Податкового кодексу, на підставі документів, зазначених у п. 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, інших доходів, які визначаються відповідно до п. 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п. 135.3 цієї статті та у ст. 136 Податкового кодексу.
Інші доходи включать, зокрема, суми коштів (інших видів компенсації), отримані платником податку як оплата товарів (виконаних робіт, наданих послуг), відвантажених у період перебування такого платника на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, з яких не був сплачений єдиний податок, включаються до доходу (без урахування сум податку на додану вартість, що надійшли у вартості таких товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у звітному податковому періоді отримання таких коштів (інших видів компенсації).
3. Яка дата є датою визнання доходу у разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів?
Відповідь: Порядок визнання доходів встановлено ст. 137 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу датою отримання доходів, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 Податкового кодексу.
Зокрема, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу визначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
Оскільки норми ст. 137 Податкового кодексу не передбачають окремого правила визнання доходів за операціями з реалізації товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, то дохід за такими операціями визнається на дату, визначену за п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу
4. Яка передбачена відповідальність за неподання звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій?
Відповідь: Відповідно до р. ІІІ Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом ДПА Україні від 31.01.2011 №56, подання Звіту та сплата податку на прибуток здійснюються у строки, встановлені Податковим кодексом України.
Документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку є податковою декларацію, розрахунком (п.46.1 ст.46 ПКУ).
Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків) передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ.
Зокрема, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори, податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПКУ).
Враховуючи викладене, неприбуткова організація (установа) за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів податкової декларації - Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, сплачує штраф у розмірі в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
5. Чи враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі доходу отримані штрафи, неустойки, пені та на яку дату?
Відповідь: Згідно чинних положень Податкового кодексу України суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду відносяться до інших доходів. Зокрема пунктом 137.13 статті 137 Податкового кодексу визначено, що суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження.
Отже, суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування у складі інших доходів за датою їх фактичного надходження.
6.Чи включається до витрат платника податку фактична вартість забракованої продукції?
Відповідь: Податковим кодексом передбачено, що фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції.
Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення таких норм центральними органами виконавчої влади у відповідній сфері.
Таким чином, до складу витрат може бути віднесена вартість остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), та витрати на виправлення такого браку, в разі реалізації такої продукції, у межах допустимих норм технічно неминучого браку, розмір яких встановлено в наказі по підприємству за умови їх обґрунтування. Фактична вартість остаточно забракованої продукції, що перевищує допустимі норми технічно неминучого браку, не включається до витрат платника податку
7. Чи може представництво нерезидента, яке не веде господарську діяльність в Україні, бути зареєстроване як неприбуткова установа?
Відповідь: З метою оподаткування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, веде реєстр всіх неприбуткових організацій та їх відокремлених підрозділів, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цього пункту.
Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється в порядку, передбаченому відповідним законодавством.
Так, наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37 затверджено Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій.
Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до контролюючого органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Положення, а також копії установчих документів.
Відповідно до встановленої форми реєстраційної заяви за формою 1-РН така заява може бути подана неприбутковою установою та відокремленим підрозділом неприбуткової установи.
З урахуванням викладеного, до Реєстру неприбуткових установ або організацій можуть бути віднесені неприбуткові установи та організації, утворені відповідно до законів України, що регулюють діяльність відповідної неприбуткової установи та організації, а також відокремлені підрозділи зазначених установ.
Представництва нерезидентів, у тому числі і представництва, які провадять господарську діяльність в Україні, не можуть бути зареєстровані як неприбуткові установи та організації і відповідно не вносяться до Реєстру неприбуткових установ або організацій.
Разом з цим, слід зазначити, що представництва нерезидентів, що не провадять господарську діяльність в Україні, і при цьому не підпадають під визначення «постійне представництво», наведеного у Податковому кодексі України, не є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.
8. Чи можна включити до складу витрат платника податку на прибуток вартість двомісного готельного номеру, якщо у відрядження направлено одного працівника?
Відповідь: Чинними положеннями Податкового кодексу України встановлено, що витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку або є членами керівних органів платника податку, враховуються при визначенні об’єкта оподаткування в межах фактичних витрат особи, яка відряджена. До таких витрат, зокрема, відноситься оплата вартості проживання відрядженого у готелях (мотелях) або інших жилих приміщеннях.
Зазначені витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи.
Нормами Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, підприємство за наявності підтвердних документів (в оригіналі) відшкодовує в межах граничних сум витрат на найм житлового приміщення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №98, витрати відрядженим працівникам на найм житлового приміщення з розрахунку вартості одного місця у готелі (мотелі), іншому житловому приміщенні за кожну добу такого проживання з урахуванням включених до рахунків на оплату вартості проживання витрат на користування телефоном (крім витрат на службові телефонні розмови), холодильником, телевізором та інших витрат.
Отже, витрати працівника на проживання у відрядженні можуть бути враховані у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування у розмірі вартості одного місця у готельному номері за кожну добу такого проживання.
9. Який порядок сплати консолідованого податку на прибуток платниками, що мають у своєму складі відокремлені підрозділи?
Відповідь. Відповідно до п.152.4 ст.152 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів.
Сума податку на прибуток відокремлених підрозділів за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів такого платника податку в загальній сумі витрат цього платника податку.
Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів).Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому відокремлені підрозділи подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень цього пункту. Рішення про сплату консолідованого податку поширюється також на відокремлені підрозділи, створені таким платником податку протягом будь-якого часу після такого повідомлення.
У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє контролюючіі органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження.Відповідальність за своєчасне та повне внесення сум податку до бюджету за місцезнаходженням відокремлених підрозділів несе платник податку, у складі якого знаходяться такі відокремлені підрозділи.
У разі якщо платник податку, який прийняв рішення про сплату консолідованого податку, сплачує авансовий внесок з податку згідно з пп. 153.3.2 п. 153.3 ст. 153 ПКУ, такий авансовий внесок сплачується за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів пропорційно питомій вазі суми витрат відокремлених підрозділів, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування відповідно до положень цього розділу, в загальній сумі таких витрат цього платника податку, визначених у останній податковій звітності, поданій таким платником податку.
10. Які доходи релігійних організацій звільняються від оподаткування?
Відповідь. Відповідно до абз. «д» п.157.1 ст.157 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) до неприбуткових установ та організацій віднесено релігійні організації, які зареєстровані згідно з вимогами законодавства та внесені контролюючими органами в установленому порядку до Реєстру неприбуткових організацій.Згідно з п.157.7 ст.157 ПКУ від оподаткування звільняються доходи зазначених неприбуткових організацій, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань;
будь-яких інших доходів від надання культових послуг, а також пасивних доходів.Від оподаткування звільняються також доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді коштів як третейський збір (п.157.16 ст.157 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті (пп.14.1.268 п.14.1 ст.14 ПКУ).
У разі якщо неприбуткова організація отримує дохід із джерел, інших, ніж визначені пунктом 157.7 ст.157 ПКУ, така неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих із таких інших джерел, що зменшена на суму витрат, пов’язаних з отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При визначенні сум оподатковуваного прибутку сума амортизаційних відрахувань не враховується (п.157.11 ст.157 ПКУ). У разі ліквідації неприбуткової організації її активи повинні бути передані одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховані до доходу бюджету, якщо інше не передбачено законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації (п.157.13 ст.157 ПКУ).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві