Податок на прибуток підприємств
1. Чи застосовуються штрафні фінансові санкції відповідно до пункту 127.1 ст.127 Податкового кодексу України, якщо в податковій декларації з податку на прибуток не зазначено суму авансового внеску, своєчасно сплаченого при виплаті дивідендів?
Відповідь: Згідно з пп.153.3.2 п.153.3 ст.153 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку в розмірі ставки, встановленої п.151.1 ст.151 ПКУ, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.
Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку за визначеною п.151.1 ст.151 ПКУ ставкою покладається на будь-якого емітента корпоративних прав, що є резидентом, незалежно від того, є такий емітент або отримувач дивідендів платником податку чи має пільги зі сплати податку, надані ПКУ, чи у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена в п.151.1 ст.151 ПКУ (крім платників цього податку, які підпадають під дію ст.156 ПКУ). Обов’язок із нарахування та сплати авансового внеску з цього податку не поширюється на суб’єктів господарювання, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку згідно з р.XIV ПКУ.
Відповідно до пп.153.3.3 п.153.3 ст.153 ПКУ платник податку - емітент корпоративних прав, державне некорпоратизоване, казенне чи комунальне підприємство зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв’язку з нарахуванням дивідендів згідно з пп.153.3.2 п.153.3 ст.153 ПКУ.
При прийнятті рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) підприємство до/або одночасно з виплатою дивідендів нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок.
При цьому, авансовий внесок відображається в Декларації, яка подається до податкового органу в терміни, визначені п.49.18 ст.49 ПКУ.
Згідно з пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПКУ податкове зобов’язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 ПКУ).
Пунктом 57.1 ст.57 ПКУ визначено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.
Згідно з п.127.1 ст.127 ПКУ ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
Дії, передбачені абз. першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.
З урахуванням викладеного, нарахування та сплата авансового внеску здійснюється до подання Податкової декларації з податку на прибуток підприємства та є складовою частиною податкового зобов’язання з податку на прибуток.
2. Який порядок повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку на доходи нерезидента?
Відповідь: Відповідно до п. 103.11 ст. 103 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.
Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.
Згідно з п. 103.12 ст. 103 ПКУ контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.
У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.
У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.
Орган Державного казначейства України на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (п. 103.13 ст. 103 ПКУ).
Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу Державного казначейства України.
Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу Державного казначейства України не надсилається (п. 103.14 ст. 103 ПКУ).
3. Яким наказом затверджено форму декларації з податку на прибуток підприємста?
Відповідь: Наказ|Декларація, Міністерство доходів і зборів України, від 30.12.2013 р. №872 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства"
4. Яким наказом затверджено оподаткування податком на прибуток операцій з відступлення права вимоги (факторингу)?
Відповідь: Наказом, Міністерства доходів і зборів України, від 22.11.2013, № 697 "Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування податком на прибуток операцій з відступлення права вимоги (факторингу)".
5. В які терміни необхідно подати декларацію з податку на прибуток підприємств?
Відповідь: Квартальна або річна звітність подається разом з відповідною декларацією з податку на прибуток.
Тобто платники податку на прибуток. Для яких звітним базовим періодом є:
- календарний квартал, подають фінансову звітність протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) квартала. За 2013 рік – не пізніше 10 лютого 2014 року.;
- календарний рік, а також малі підприємства протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. За 2013 рік не пізніше 3 березня..