Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

1. Хто є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь:  Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
     Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

     а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

     б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

     в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

2. Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості?

Відповідь:   Згідно з пп.14.1.129 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Об’єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи:
     а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості;
     б) житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;
     в) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

     г) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

     ґ) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

     д) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

     е) садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

     є) дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

    3.  Які пільги передбачені з податку на нерухоме майно. відмінне від земельної ділянки?

  Відповідь:  Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є житлова площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
     Пунктом 265.4 статті 265 Кодексу передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

     а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
     б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів;
     в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 370 кв. метрів.

     Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
     Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).

     Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (п.п. 265.4.2 п. 265.4 ст. 265 Кодексу).

     Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.

4. Який порядок обчислення сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?

Відповідь: Відповідно до пп.265.7.5. п.265.7 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку - ЮО самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт.
     Згідно пп.265.7 1 п.265.7 ст.265 ПКУ обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності ФО, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості у такому порядку:

     а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до пп.”а” або ”б” пп.265.4.1 п.265.4 ст.265, та відповідної ставки податку;
     б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного виду, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пп.”а” або ”б” пп.265.4.1 п.265.4 ст.265, та відповідної ставки податку;

     в) за наявності власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної житлової площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до пп.”в” пп.265.4.1 п.265.4 ст.265, та відповідної ставки податку;

     г) сума податку, обчислена з урахуванням пп. 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги житлової площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

     Підпунктом 265.7.2 п.265.7 ст.265 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп.265.7.1 п.265.7 ст.265, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

     Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується ФО-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення зазначеному власнику після отримання інформації про виникнення права власності на такий об’єкт.

     Пунктом 265.8 ст. 265 ПКУ визначено порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

     У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

     Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.