Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності
1.Чи включається до складу доходу ФОП сума кредиту, що отримана на розрахунковий рахунок ФОП?
Відповідь: Згідно з п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
2. Чи включається до складу доходу ФОП вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?
Відповідь: Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця. Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ. Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.
3. Які дії ФОП у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати?
Відповідь: Згідно з п.177.4 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Склад витрат та порядок їх визначення встановлено розділом ІІІ ПКУ. Згідно з п.138.2 ст.138 розділу ІІІ ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня.2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об’єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Отже, у разі втрати, документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи для поновлення таких документів.
4. Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування може виправити помилку в книзі обліку доходів і витрат?
Відповідь: Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок). Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).
Внесення виправлень до Книги фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, яка веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом. У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 4 Порядку).
Книга зберігається у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис (п. 8 Порядку).
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку).
5. Чи може ФОП прпереході на сплату ЄП зменшити (зняти) суми авансових платежів з ПДФО, зазначені в податковій декларації про майновий стан та доходи, шлхом внесення змін до такої декларації?
Відповідь: Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, здійснюється відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ).
Зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. При здійсненні фізичною особою – підприємцем виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи (далі –декларація), як шляхом відображення відповідних виправлень у складі декларації, за будь-який наступний податковий період, так і шляхом подання уточнюючої декларації, у розділі IV «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» зазначаються відповідні уточнення суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) за звітний податковий період. Тобто, фізична особа – підприємець не може зменшити (зняти) зазначені в декларації суми авансових платежів з податку шляхом внесення змін до такої декларації.
Для зменшення (зняття) суми авансових платежів з податку фізичній особі – підприємцю доцільно до настання строку сплати авансового платежу подати до органу державної податкової служби заяву у довільній формі, в якій як підставу для зменшення (зняття) суми авансових платежів зазначити перехід на спрощену систему оподаткування.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві
Податок на доходи суб’єктів підприємницької діяльності
1.Чи включається до складу доходу ФОП сума кредиту, що отримана на розрахунковий рахунок ФОП?
Відповідь: Згідно з п.п.14.1.258 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансовий кредит - кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами - нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент.
Згідно із п. 177.1 ст. 177 розділу IV ПКУ оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, які отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності.
Враховуючи те, що отримання фізичною особою – підприємцем кредиту відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначені строки, то протягом дії договору кредиту сума кредиту не включається до складу доходу суб’єкта господарювання.
При цьому слід зазначити, якщо сума кредиту не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи – підприємця та оподатковується на загальних підставах.
2. Чи включається до складу доходу ФОП вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг)?
Відповідь: Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі - підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі, а саме:
- виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
- виручка в натуральній (негрошовій формі);
- суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги - це:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайна ціна - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Звичайні ціни визначаються у порядку, визначеному ст. 39 ПКУ. Враховуючи викладене вище, фізична особа – підприємець включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни.
При цьому, вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця за ціною не нижче звичайної по даті їх отримання.
3. Які дії ФОП у разі втрати документів, що підтверджують доходи або витрати?
Відповідь: Згідно з п.177.4 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.
Склад витрат та порядок їх визначення встановлено розділом ІІІ ПКУ.
Згідно з п.138.2 ст.138 розділу ІІІ ПКУ витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 розділу ІІІ Податкового кодексу України від 2 грудня.2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов’язань за звітний податковий період. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, не підтверджені відповідними документами витрати не включаються до витрат за податковий звітний період та розрахунку об’єкта оподаткування, і на суму недосплаченого податку нараховується пеня в розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.
Отже, у разі втрати, документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи для поновлення таких документів.
4. Яким чином ФОП на загальній системі оподаткування може виправити помилку в книзі обліку доходів і витрат?
Відповідь: Відповідно до п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (далі – ПКУ) фізичні особи - підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга) та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Порядок ведення Книги фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування встановлений наказом Міндоходів від 16.09.2013 № 481 (далі – Порядок).
Книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді (п. 2 Порядку).
Внесення виправлень до Книги фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування, яка веде облік доходів у паперовому вигляді, здійснюється шляхом закреслення помилкового запису та внесення нового, який засвідчується підписом.
У Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування шляхом доповнення рядка, в якому відображається від’ємне або позитивне значення (п. 4 Порядку).
Книга зберігається у фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування протягом трьох років після закінчення звітного періоду, в якому здійснено останній запис (п. 8 Порядку).
Дані Книги заповнюються у гривнях з копійками та використовуються фізичною особою – підприємцем на загальній системі оподаткування для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (п. 9 Порядку).
5. Чи може ФОП прпереході на сплату ЄП зменшити (зняти) суми авансових платежів з ПДФО, зазначені в податковій декларації про майновий стан та доходи, шлхом внесення змін до такої декларації?
Відповідь: Внесення змін до податкової звітності у разі самостійного виявлення платником податку помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, здійснюється відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПКУ).
Зокрема, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
При здійсненні фізичною особою – підприємцем виправлення помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи (далі –декларація), як шляхом відображення відповідних виправлень у складі декларації, за будь-який наступний податковий період, так і шляхом подання уточнюючої декларації, у розділі IV «Розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» зазначаються відповідні уточнення суми податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) за звітний податковий період. Тобто, фізична особа – підприємець не може зменшити (зняти) зазначені в декларації суми авансових платежів з податку шляхом внесення змін до такої декларації.
Для зменшення (зняття) суми авансових платежів з податку фізичній особі – підприємцю доцільно до настання строку сплати авансового платежу подати до органу державної податкової служби заяву у довільній формі, в якій як підставу для зменшення (зняття) суми авансових платежів зазначити перехід на спрощену систему оподаткування.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві