Податок на доходи фізичних осіб. Питання-відповіді:
1.Яким чином відображається у податковому розрахунку форми № 1ДФ результати проведеного остаточного розрахунку з найманим працівником, який припиняє трудові відносини, якщо з метою уникнення від’ємного значення розрахунків (недоплати з податку) працівник вносить до каси підприємства суму надміру виплаченого оподатковуваного доходу?
Відповідь: Порядок проведення перерахунку сум доходів та наданих податкових соціальних пільг встановлений пунктом 169.4 статті 169 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 169.4.2 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.
Згідно із підпунктом 169.4.4 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов’язання платника податку за наслідками звітного податкового року та сплачується самим платником.
При цьому, результати проведеного остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з роботодавцем, відображаються податковим агентом у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49.
Враховуючи викладене вище, якщо у зв’язку із припинення трудових відносин з роботодавцем найманим працівником повертається сума надміру виплаченого оподатковуваного доходу, яка була відображена податковим агентом у податковому розрахунку за формою 1ДФ за попередній квартал, то податковий агент зазначає суму такого повернення з від’ємним значенням у складі податкового розрахунку за будь-який наступний податковий період, протягом якого відбулося таке повернення коштів.
2. Чи потрібно оподатковувати виграш у лотерею, якщо за умовами розіграшу я маю право придбати виграшний цінний приз за 1 грн.?
Відповідь: Відповідно до норм Податкового кодексу України дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, виграшів та призів.
До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді виграшів та призів, за винятком виграшів та призів у державну грошову лотерею в розмірах, передбачених у підпункті 165.1.46 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.
Умови оподаткування виграшів та призів зазначено в пункті 170.6 статті 170 Податкового кодексу.
Податковим агентом платника податку під час нарахування (надання) на його користь доходу у вигляді призів (виграшів) у лотерею чи в розіграші, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату). Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу. Дана норма зазначена у пункті 170.6 статті 170 Податкового кодексу.
Разом з тим, доходи, зазначені у пункті пунктом 170.6 статті 170 Податкового кодексу остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.
Отже, якщо приз отримується платником податку безкоштовно, то вартість такого призу, яка визначається за звичайною ціною, включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується податковим агентом за ставкою тридцять відсотків, що визначено пунктом 167.3 статті 167 Податкового кодексу , якщо виграшем є право придбати річ за 1 грн., то це вважається додатковим благом платника податку у вигляді персоніфікованої (індивідуальної) знижки з ціни та вартість (сума) знижки (вартість призу 1 грн.) та оподатковується за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 чинного кодексу України, тобто 15% або 17%.
3. Чи зберігається право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року на наступні податкові роки?
Відповідь: Відповідно до пп.166.4.3 п.166.4 ст.166 Податкового кодексу України якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
4. Чи має право платник податку на податкову знижку за навчання, якщо освіта отримується в декількох навчальних закладах (у т.ч. за кордоном)?
Відповідь. Платник податків, який навчається в декількох навчальних закладах України, за умови виконання всіх умов передбачених Податковим кодексом України, має право скористатися податковою знижкою на навчання. Платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.
5. Яким чином оподатковується ПДФО дохід від надання в оренду (суборенду), житловий найм нерухомого майна ФО ЮО чи ФОП згідно з нормами Податкового кодексу України?
Відповідь: Згідно з п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду.
Відповідно до п.п.170.1.1 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки, майнового паю є орендар.
При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.
Згідно з п.п.170.1.2 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
Згідно з пп.170.1.4 п.170.1 ст.170 Податкового кодексу доходи, від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.
Відповідно до ст. 168 Податкового кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Податкового кодексу (15%, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення). Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Таким чином, доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна фізичною особою юридичній особі чи фізичній особі – підприємцю оподатковується орендарем як податковим агентом під час їх виплати за його рахунок за ставкою 15%, а у разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення.
6. Яка штрафна санкція передбачена за порушення норм щодо застосування податкової соціальної пільги з ПДФО?
Відповідь: Відповідно до пп. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.
Платник податку може відновити право на застосування податкової соціальної пільги, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100 відсотків суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку.
При цьому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.
7. В які терміни податковий агент повинен перерахувати ПДФО до бюджету з виплачених доходів?
Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ , податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.
Згідно із пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування податку до бюджету.
Відповідно до пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 Кодексу якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
Враховуючи вищевикладене, податок на доходи фізичних осіб сплачуються податковими агентами під час виплати оподатковуваного доходу платнику податку або у разі виплати доходу готівкою з каси чи у негрошовій формі, протягом банківського дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання).
8. В який термін податковий агент повинен перерахувати до бюджету ПДФО у разі нарахування оподатковуваного доходу, але не виплаченого платнику податку?
Відповідь: Відповідно до пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Кодексудля місячного податкового періоду, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.
9. Яким чином ФОП може повернути надміру сплачений ПДФО при виплаті на її користь доходу ЮО, якщо на момент такої виплати ФОП не надала відповідних документів для уникнення подвійного оподаткування?
Відповідь: Згідно із п.177.8 ст.177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
Отже, якщо юридична особа укладала договір з фізичною особою - громадянином, при цьому не отримала відповідні документи що підтверджують її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності, то при виплаті доходу така юридична особа зобов’язана утримати податок на доходи фізичних осіб та подати розрахунок за ф. 1ДФ. Фізична особа - підприємець, в свою чергу, подає податкову декларацію про майновий стан та доходи за звітний календарний рік, в якій відображає суму доходу отриманого від податкового агента та суму утриманого податку на доходи фізичних осіб.
10. Яким чином оподатковується податком на доходи фізичних осіб подарунок у вигляді нерухомого майна отримано фізичною особою від юридичної особи?
Відповідь: Дохід із джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Відповідно до пп. "е" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу встановлено, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку.
Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу.
Згідно з п. 164.5 ст. 164 Податкового кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлено Податковим кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою:
К = 100 : (100 - Сп),
де К - коефіцієнт;
Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Отже, вартість подарунка у вигляді нерухомого майна, отриманого платником податку - фізичною особою від юридичної особи, включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо та оподатковується за ставкою 15 (17) % у джерела виплати.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві