Податок на додану вартість. Питання – відповіді:
1. Який порядок оподаткування транспортно-експедиторських послуг наданих нерезиденту?
Відповідь: Відповідно до пп.„б” п.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;
Підпунктом „ж” п.186.3 ст.183 р.V ПКУ визначено, що місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Оскільки, транспортно-експедиторські послуги надаються резиденту, то незалежно від того чи такі послуги надаються на митній території України чи за її межами, вони підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за основною ставкою.
2. Який порядок оподаткування операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту?
Відповідь: Відповідно до пп. б) п. 185.1 ст. 185 р. V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Згідно з пп. ж) п. 186.3 ст. 186 р. V ПКУ місцем надання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Тобто, оскільки місцем надання транспортно-експедиторських послуг нерезиденту, є місце їх надання за межами митної території України, то операція з постачання таких послуг не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ.
3. Який порядок оподаткування ПДВ операції з надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику-резиденту
Відповідь: Відповідно до ст.185 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України та визначається відповідно до ст.186 ПКУ.
Місцем постачання транспортно-експедиторських послуг згідно з пп.«ж» п.186.3 ст.186 ПКУ вважається місце в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.
Згідно із Законом України від 1 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» із змінами та доповненнями платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування. У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.
Враховуючи зазначене, надання нерезидентом транспортно-експедиторських послуг замовнику - резиденту є об’єктом оподаткування, незалежно від того резидентом чи нерезидентом виступає перевізник.
Правила оподаткування послуг, наданих нерезидентами на митній території України, зареєстрованими платниками ПДВ встановлені ст.208 ПКУ.
Статтею 208 ПКУ визначено, що при отриманні послуг на митній території України від нерезидента, їх отримувач повинен нарахувати ПДВ за основною ставкою на базу оподаткування, визначену згідно з п.190.2 ст.190 ПКУ.
Сума нарахованого ПДВ включається до складу податкових зобов’язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період. При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному ст.201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в встановленому порядку.
Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не виписується. Форма розрахунку податкових зобов’язань такого отримувача послуг затверджена у вигляді додатку до податкової декларації з ПДВ.
4. Чи може бути визначено від’ємне значення суми пільги з ПДВ при заповненні Звіту про суми податкових пільг?
Відповідь: Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг та форму звіту про суми податкових пільг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233.
Суми податків та зборів, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються таким суб’єктом згідно з порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затвердженим наказом ДПА України від 29.03.11 №167 (далі – Порядок №167).
Пунктом 4 р.І Порядку №167 визначено, що суми податку на додану вартість, не сплачені платником до державного бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, розраховуються залежно від особливостей оподаткування.
Загальне правило розрахунку не внесених до бюджету сум ПДВ приведене у пунктах 1.2, 2.2 та 3.2 р.ІІ Порядку №167, а саме:
сума податку на додану вартість, не внесена платниками до державного бюджету за операціями з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, розраховується шляхом визначення суми податку на додану вартість за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з постачання товарів (послуг), що звільнені від оподаткування, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість;
не внесені платниками до державного бюджету суми податку на додану вартість через застосування нульової ставки розраховуються шляхом визначення суми податку на додану вартість за встановленою основною ставкою податку від обсягів операцій з експорту товарів (супутніх послуг) та/або операцій з постачання товарів (послуг) на митній території України, оподатковуваних за нульовою ставкою, зменшених на обсяги операцій з придбання товарів (послуг), які використані в операціях з експорту товарів (супутніх послуг) та/або в операціях з постачання товарів (послуг) на митній території України, які оподатковуються за нульовою ставкою;
сума податку на додану вартість, не внесена до державного бюджету сільськогосподарським підприємством, яке відповідає критеріям, визначеним статтею 209 розділу V Кодексу, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів (послуг) визначається з відповідного рядка податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої або спеціальної) як сума податку на додану вартість, яка залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства або спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства.
Враховуючи те, що не внесені платниками до державного бюджету суми податку на додану вартість через застосування податкових пільг розраховуються шляхом визначення обсягів операцій з постачання товарів (послуг), оподаткування яких відбулося з урахуванням пільгових режимів, зменшених на обсяг операцій з придбання товарів (послуг), які використані в цих пільгових операціях, незалежно від звітного податкового періоду їх придбання, то в результаті правильного застосування алгоритму розрахунку суми ПДВ, не сплаченої платником до державного бюджету, від’ємне значення виникати не повинно.
5. Чи повинен платник ПДВ поавати звіт про суми податкових пільг, якщо у попередньому податковому періоді такий платник користувався пільгами в оподаткуванні, а у наступних звітних періодах ні?
Відповідь: Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі – Порядок №1233).
Відповідно до п.1 Порядку №1233 цей Порядок є обов’язковим для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податки та збори до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Згідно з п.2 Порядку №1233, суб’єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.
Пунктом 3 Порядку №1233 визначено, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.
Форма Звіту про суми податкових пільг визначена додатком до Порядку №1233.
Враховуючи те, що звіт про суми податкових пільг подається суб’єктом господарювання за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців наростаючим підсумком з початку року, то платник податків за місцем своєї реєстрації повинен подавати такий звіт до кінця звітного року. У разі якщо з початку звітного року платник податків не користувався пільгами, то звіт про суми податкових пільг ним не подається.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві