Податковий компроміс. Питання-відповіді:
1. До яких періодів застосовується процедура податкового компромісу?
Відповідь: Відповідно до п. 11 підр. 9 прим. 2 розд. ХХ Податкового Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Під строками давності згідно із ст. 102 ПКУ розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
2. Випадки коли платник податку може застосувати процедуру податкового компромісу
Процедура податкового компромісу (згідно з пунктом 2.2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 № 13) поширюється на:
1. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань з податку на додану вартість (далі – ПДВ) та податку на прибуток у відповідних податкових звітних періодах до 1 квітня 2014 року (п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
2. випадки добровільного декларування платником податків занижених податкових зобов’язань у разі, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
3. випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ не узгоджені відповідно до норм ПКУ (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
4. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура адміністративного оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ);
5. неузгоджені суми податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового оскарження (п. 7 підрозд. 9 прим. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Слід зазначити, що податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 ПКУ застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди (п. 11 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Нагадуємо, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 01.04.2014 з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).
3. Податки, до яких може бути застосовано процедуру податкового компромісу
Згідно із п. 1 підр. 9 прим.2 р. ХХ Податкового кодексу України від
02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 ПКУ.
Податковий компроміс розповсюджується виключно на факти заниження податкових зобов’язань з податку на додану вартість (у зв’язку із завищенням податкового кредиту) та податку на прибуток (у зв’язку із завищенням витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування).
З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (дане роз’яснення у категорії 110.02).
4. Щодо процедури податкового компромісу
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомляє, що відповідно до п. 11 підр. 9 2 розд. ХХ Податкового кодексу України податковий компроміс з урахуванням строків давності відповідно до ст. 102 Податкового кодексу України застосовується до правовідносин, що виникли до 1 квітня 2014 року, та поширюється виключно на податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість незалежно від того, проводилися перевірки контролюючих органів чи ні за такі періоди.
Підпунктом 2.1 п. 2 Методичних рекомендацій щодо особливостей уточнення податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі застосування податкового компромісу, затверджених наказом ДФС України від 17.01.2015 року № 13 визначено, що податковий компроміс – це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених ст. 102 Податкового кодексу України.
Під строками давності згідно із ст. 102 Податкового кодексу України розуміється визначення грошових зобов’язань протягом 1095 днів з дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така декларація була подана пізніше, – за днем її фактичного подання.
5. Чи може платник податків скористатись правом на податковий компроміс при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання під час перевірки?
Відповідь: Відповідно до пункту 7 підрозділу 9-2 розділу ХХ Податкового кодексу України процедура податкового компромісу щодо розміру та строків сплати заниженого податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, встановлена цим підрозділом, поширюється також на випадки, коли у платника податків незалежно від процедури податкового компромісу за рішенням контролюючого органу розпочата документальна перевірка або складено акт за наслідками такої перевірки.
У таких випадках платник податків має право подати до контролюючого органу, який призначив документальну перевірку або склав акт за результатами такої перевірки, відповідні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань до податкових декларацій за звітні податкові періоди в порядку, визначеному пунктом 1 підрозділу 9 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.
6. Чи можливо скористатись податковим компромісом та подати заяву по неузгоджених сумах податкових зобов’язань?
Відповідь: Платник податків, який вирішив скористатися процедурою податкового компромісу, під час дії податкового компромісу за такі податкові періоди має право подати заяву про намір досягнення податкового компромісу щодо неузгоджених сум податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ, визначених у податкових-повідомленнях рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження.
При складанні Заяви про компроміс по ППР необхідно вказувати:
1. Дату, номер податкового повідомлення-рішення;
2. Стан узгодження;
3. Відповідний фіскальний або судовий орган, де перебуває на оскарженні податкове повідомлення-рішення;
4. Суму податку на прибуток та/або ПДВ, щодо якої платник податків бажає досягнути податкового компромісу (із зазначенням податкових (звітних) періодів, по яких були здійснені донарахування в акті перевірки, контрагентів тощо).
7. В які терміни розглядається заява про компроміс та чи правда, що платник податків сплачує лише 5% від суми ?
Відповідь: Загальна тривалість процедури досягнення податкового компромісу – до 70 календарних днів з наступного дня після подання уточнюючого розрахунку. При цьому, загальний термін, протягом якого платник може прийняти рішення про застосування процедури податкового компромісу (подання уточнюючого розрахунку або заяви), складає 90 календарних днів з дня набрання чинності Закону України від 25.12.2014 року № 63-VIII.
У визначений термін платники за бажанням можуть подати до органів Державної фіскальної служби України уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств та/або ПДВ за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України, в яких визначити суму завищення витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств та/або суму завищення податкового кредиту з ПДВ та/або заяву відповідно до Закону.
Орган ДФС протягом 10 робочих днів приймає рішення про можливість проведення перевірки або відсутність такої необхідності для підтвердження визначеної суми.
При отриманні позитивної відповіді по процедурі застосування податкового компромісу платник має сплатити 5% від суми задекларованих або визначених у податковому повідомленні-рішенні податкових зобов'язань. При цьому інші 95% такої суми вважаються погашеними, а штрафні санкції та пеня не нараховуватимуться.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві