Платники запитують – ДПІ відповідає
Днями відбувся сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” за участі начальника управління податкового аудиту ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Інни Якушко. Платників цікавили питання щодо РРО, та касових книг РРО.
До Вашої уваги питання-відповіді, що найбільш цікавили платнків:
1.Яким чином визначається строк служби РРО у разі якщо виробник РРО визначив термін його експлуатації більше ніж 9 років і така модель апарату включена до Держреєстру?
Відповідь: Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 12.05.2004р. №601 «Про затвердження Порядку технічного обслуговування та ремонту реєстратора розрахункових операцій» (із змінами та доповненнями) строк служби - строк, протягом якого виробник (постачальник) гарантує працездатність реєстратора розрахункових операцій, у тому числі комплектувальних виробів та його складових частин, збереження інформації у фіскальній пам’яті за умови дотримання користувачем вимог. Строк служби реєстраторів розрахункових операцій встановлює виробник цієї продукції.
Тактично після закінчення строку служби апарата виробник не гаранту подальшого функціонування складових частин, а отже, РРО в цілому і не гаранту збереження інформації у фіскальній пам’яті такого апарата.
При визначенні строку служби РРО, слід керуватися нормою щодо семирічного з моменту введення в експлуатацію, але не більше дев’яти років від дати випуску, строк служби апарата, встановленою Порядком доопрацювання електронних контрольно-касових апаратів, затвердженим рішенням Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом при Кабінеті Міністрів України від 30.11.99 №11.
2. Який порядок розрахунку ліміту каси?
Відповідь: Відповідно до абзацу третього п.5.2 глави 5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (далі Положення), установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.
Підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов’язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками.
Установлений з урахуванням прогнозних розрахунків ліміт каси у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
Згідно з п.5.3 глави 5 Положення ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
3. Чи необхідно встановлювати ліміт каси та строки здавання готівки релігійним організаціям?
Відповідь: Відповідно до п.5.6 гл.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 релігійним організаціям (релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади), які не здійснюють виробничої або іншого виду підприємницької діяльності, ліміт каси та строки здавання готівки не встановлюються.
4. В яких випадках та на яких підставах здійснюється скасування реєстрації РРО?
Відповідь: Відповідно до п. 1 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 реєстрація реєстратора розрахункових операцій діє до дати скасування реєстрації РРО, яке відбувається у випадках, якщо:
1) суб’єктом господарювання подано заяву про скасування реєстрації РРО за формою N 4-РРО (додаток 4) (далі - заява про скасування реєстрації);
2) вичерпано строк служби РРО, визначений у паспорті (формулярі) РРО;
3) закінчилися визначені законодавством строки експлуатації РРО;
4) РРО застосовується не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром РРО;
5) виявлено невідповідність модифікації, конструкції та/або версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, включених до Державного реєстру РРО;
6) установчі документи суб’єкта господарювання згідно із судовим рішенням визнано недійсними;
7) наявне судове рішення про ліквідацію суб’єкта господарювання - банкрута;
8) наявне судове рішення щодо припинення суб’єкта господарювання, що не пов’язане з банкрутством;
9) суб’єкт господарювання - фізична особа - підприємець померла, а також у разі оголошення такої особи померлою, визнання недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності;
10) в органах доходів і зборів наявні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо державної реєстрації припинення суб’єкта господарювання;
11) викрадено РРО;
12) змінено власника РРО.
Згідно з п. 2 глави 4 розділу II Порядок скасування реєстрації РРО на підставах, визначених у підпунктах 1, 11 та 12 пункту 1 цієї глави, здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, на підставах, визначених у підпунктах 2 - 10 пункту 1 цієї глави, може здійснюватися за заявою суб’єкта господарювання або примусово за рішенням органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
Рішення про скасування реєстрації РРО оформляється за формою N 5-РРО (додаток 5).
5. Чи відноситься звітність, пов’язана із застосуванням РРО та розрахункових книжок, до податкової звітності згідно з нормами ПКУ?
Відповідь: Визначення та умови подання податкової звітності визначені у главі 2 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 –VI
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПКУ податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з п.46.6 ст.46 ПКУ вимоги статей 46 - 50 цього Кодексу не поширюються на декларування товарів (продукції), ввезених на митну територію України або вивезених з неї відповідно до митного законодавства України (крім випадків, визначених у цих статтях), а також на декларування відрахувань до соціальних фондів та інше інформаційне декларування, яке містить економічні відомості про суб’єктів оподаткування, що не стосуються обчислення податків.
Пунктом 7 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР ”Про застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із змінами та доповненнями, визначено зобов’язання подавати до органів доходів і зборів звітність, пов’язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі неподання звітності по дротових або бездротових каналах зв’язку.
Отже, оскільки звітність, пов’язана із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не стосується податків (зборів), то така звітність не відноситься до податкової звітності.
6. Яким чином відображається у звіті про використання РРО та КОРО сума викрадених коштів з касового ящика РРО?
Відповідь:Відповідно до Порядку подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, зареєстрованого у Мін’юсті України 05.02.01 за № 108/5299, звітність, пов’язана із застосуванням РРО, подається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою № ЗВР-1. Графи Звіту заповнюються згідно з Інструкцією із заповнення «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)».
Згідно з п. 4 Інструкції у графі 4 записується загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги).
Таким чином, у Звіті відображається повна сума проведених за звітній місяць розрахункових операцій, незалежно від того, що певна сума коштів була викрадена з касового ящика реєстратора розрахункових операцій, тобто окремого відображення у Звіті суми викрадених коштів не передбачено.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві