Питання-відповіді з якими звертаються платники:
1. Як надається відповідь на усний запит?
Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова (навіть часткова) у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду запиту до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв'язку з обставинами непереборної сили.
Також письмова відповідь потрібна в разі необхідності оплати копіювання і друку документів при наданні інформації на запит. Адже технічно складно буде точно передати по телефону всі банківські реквізити рахунку для внесення такої плати. Можливо також надіслати повідомлення про необхідність оплати, із зазначенням відповідних реквізитів, електронною поштою.
Щодо інших випадків Закон не вимагає обов'язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації).
Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках: відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні; нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту; нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту; запитувач наполягає на такій формі відповіді.
2. Які права має громадянин при розгляді заяви чи скарги?
Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- ознайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
3. Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону України «Про звернення громадян», та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
4. Куди звернутися, чи де можна залишити повідомлення про порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» тощо?
Якщо Вам відомі факти порушення трудового та податкового законодавства при виплаті доходів у вигляді заробітної плати або при укладанні трудових договорів між роботодавцем та найманою особою, повідомляйте про це органи ДФС.
Спеціально для цього в Центрах обслуговування платників при ДПІ встановлені скриньки «Мої трудові права порушуються». Тут Ви можете залишити своє повідомлення про порушення трудових прав, отримання заробітної плати «в конверті» тощо.
5. Як оформити трудові відносини з найманими працівниками, на підставі якого документу здійснюється їх облік?
Відповідно до статей 24 і 24 прим.1 Кодексу законів про працю України наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 08.06.01 року № 260 було затверджено форму трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою.
Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою поширюється на фізичних осіб, які використовують найману працю: фізичних осіб - підприємців та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов’язану з наданням послуг (кухарі, няньки, водії тощо).
Укладений у письмовій формі трудовий договір між працівником і фізичною особою у трьох примірниках фізична особа повинна подати на реєстрацію до державної служби зайнятості за місцем свого проживання у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи.
Записи про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору дають право фізичній особі внести записи до трудової книжки працівника про прийняття та звільнення його з роботи (пункту 14 Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою).
Пунктом 297.3 статті 297 Податкового кодексу України платник єдиного податку виконує передбачені Податкового кодексу України функції податкового агента у разі нарахування (виплати, надання) оподатковуваних податком на доходи фізичних осіб доходів на користь фізичної особи, яка перебуває з ним у трудових або цивільно-правових відносинах.
При цьому, облік найманих працівників фізична особа – підприємець повинна вести самостійно з додержанням умови перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності щодо граничної кількості найманих працівників у відповідній групі платників єдиного податку.
6. Як отримати ідентифікаційний номер громадянину України, який тимчасово проживає в одному районі, але зареєстрований у іншій області?
Реєстраційний номер облікової картки платника податків (раніше ідентифікаційний номер облікової картки платника податків) можна отримати у будь-якій районній податковій інспекції міста Києва. При собі потрібно мати паспорт громадянина України та копію реєстраційного номера облікової картки платника податків.
При наявності копії довідки про присвоєння реєстраційного номеру (ідентифікаційного коду), отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків можна буде через п’ять робочих днів, якщо ж ідентифікаційний код - реєстраційний номер відсутній, то отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків може зайняти до десяти робочих днів.
7. В який термін розглядаються повідомлення, що надходять на антикорупційний сервіс «Пульс»?
Сервіс «Пульс» - гаряча телефонна лінія, за якою телефоном: (044)284-00-07 громадяни та суб’єкти господарювання мають можливість повідомити про неправомірні дії або бездіяльність працівників податкової та митниць, про можливі корупційні дії з їхнього боку, а також проблеми, які виникають під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Інформація приймається цілодобово.
Про результати розгляду інформації клієнти повідомляються в режимі Call-back (працівник сервісу повідомляє про результати розгляду) невідкладно або протягом 1-3 робочих днів. Якщо інформація потребує додаткового розгляду, то загальний термін її опрацювання не перевищує 15 днів. Важливим є той факт, що результати розгляду анонімної інформації не повідомляються.
8. Які строки надання податкових консультацій контролюючими органами?
Відповідно до п.52.1 ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації, які підлягають оприлюдненню, у тому числі за допомогою Інтернет - ресурсів (п.52.6 ст. 52 ПКУ).
9. На яку адресу надсилати звітність в електронному вигляді?
При укладанні договору про забезпечення електронного документо обігу з ДПІ засобами телекомунікаційного зв'язку в пункті 2.4 Інструкції № 233 (додаток 1 до договору) зазначається електронна адреса, на яку надсилається звітність в електронному вигляді.
У зв'язку із поетапним упровадженням централізованої системи електронної звітності на сайті ДФС України в рубриці «Платникам податків про електронну звітність» - «Повідомлення» оприлюднено електронну адресу надсилання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді.
10. Який термін реєстрації та правила визначення дати реєстрації платником ПДВ?
Відповідно до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодексу України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
з бажаного (запланованого) дня реєстрації, зазначеного у реєстраційній заяві, що відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на виписку податкових накладних, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку;
з першого числа місяця, наступного за днем спливу 20 календарних днів після подання реєстраційної заяви до контролюючого органу, у разі добровільної реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено;
з бажаного (запланованого) дня, що відповідає першому числу календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість, у разі переходу осіб на спрощену систему оподаткування або зміни ставки єдиного податку;
з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в пунктом 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Датою реєстрації особи платником ПДВ, яка вноситься до реєстру платників ПДВ, є зазначена вище дата.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві