Питання-відповіді щодо податку на прибуток та ПДВ:
1.У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?
Відповідь: Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у разі:
якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статті 183 Податкового кодексу України, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи;
проведення нею операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, 1000000 грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1000000 грн..
2. Які товари з 1 січня 2015 року належать до підакцизних товарів?
Відповідь: До підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.
Платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, такі підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України: вина виноградні натуральні, вина натуральні з доданням спирту та міцні (кріплені), вина ігристі, вина газовані, вермути та інші вина виноградні натуральні з доданням рослинних або ароматизувальних екстрактів, інші зброджені напої (наприклад, сидр, перрі (грушевий напій), напій медовий); суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, в іншому місці не зазначені (з доданням спирту), сидр і перрі (без додання спирту), спирт етиловий, неденатурований, з концентрацією спирту 80 об. % або більше; спирт етиловий та інші спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, денатуровані, будь-якої концентрації, спирт етиловий, неденатурований з концентрацією спирту менш як 80 об. %; спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки, лікери та інші напої, що містять спирт, тільки продукти з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше.
3. Яким чином з 1 січня цього року здійснюється реєстрація суб’єктів господарювання як платників акцизного податку?
Відповідь: Реєстрація у контролюючих органах як платників акцизного податку суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції) та/або імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей, наданих органами ліцензування, щодо видачі таким суб’єктам відповідних ліцензії.
Реєстрація інших суб’єктів господарювання як платників податку здійснюється на підставі поданих за встановленою формою декларацій, які подаються:
суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів – за місцезнаходженням пункту продажу товарів;
всіма іншими суб’єктами господарювання – за місцезнаходженням юридичних осіб або місцем проживання фізичних осіб – підприємців.
Надання окремих документів для реєстрації суб’єктів господарювання як платників акцизного податку Податковим кодексом України не передбачено.
4. За якими цінами потрібно здійснювати продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року?
Відповідь: Продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до максимально роздрібної ціни додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 %. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши максимально роздрібну ціну (вказану на пачці) на 1,05.
5. Хто повинен подавати декларацію акцизного податку: головне підприємство чи філія?
Відповідь: До платників акцизного податку не належать філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, у зв’язку з тим, що вони не мають статусу юридичної особи.
Платниками акцизного податку є підприємства (установи, організації), до складу яких входять філії, відділення та інші відокремлені підрозділи.
6. Які особливості уточнення податкових зобов’язань з податку на додану вартість під час застосування процедури податкового компромісу?
Відповідь: З метою застосування податкового компромісу платник подає окремий уточнюючий розрахунок з ПДВ за кожний окремий звітний період. До затвердження окремої форми уточнюючого розрахунку платникам ПДВ, які бажають скористатись податковим компромісом, слід використовувати форму уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Процедура податкового компромісу застосовується за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року, подання уточнюючих розрахунків з ПДВ обмежується звітними періодами (місяць, квартал), які припадають на період з квітня 2011 року по березень 2014 року включно.
7. Які нові строки звітування з податку на прибуток?
Відповідь: Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», податкова декларація, у тому числі розрахунок щомісячних авансових внесків, за базовий звітний рік подається до 1 червня року, наступного за звітним роком.
Разом з тим, п. 22 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що норма п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у частині граничного терміну подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств застосовуються починаючи із подання декларації за звітний рік, в якому набирає чинності редакція розділу ІІІ Податкового кодексу України, викладена в Законі № 71-VІІІ.
Враховуючи наведені положення Закону № 71-VІІІ та вимоги ст. 49 Податкового кодексу України, подання податкових декларацій з податку на прибуток за 2014 рік здійснюється за діючими формами таким чином:
для базового звітного періоду – календарного року – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, - до 2 березня 2015 року;
для базового звітного періоду – календарного кварталу – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду, - до 09 лютого 2015 року.
Слід звернути увагу, що платники податків, які станом на 31.12.2014 р. Перебували на консолідованій сплаті податку на прибуток, подання консолідованої податкової декларації з податку на прибуток та розрахунку податкових зобов’язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за звітний період – 2014 рік здійснюють, як і у минулому році, відповідно за місцем реєстрації юридичної особи та відокремлених підрозділів.
8. Хто має право застосовувати пільги з оподаткування податком на прибуток підприємств?
Відповідь: Змінами, внесеними Законом № 71-VІІІ до розділу ІІІ Податкового кодексу України, скасовано практично всі пільги з оподаткування податком на прибуток підприємств, які було передбачено до 01.01.2015 р., але водночас збережено пільги в оподаткуванні податком на прибуток для підприємств і організацій, заснованих громадськими організаціями інвалідів.
Зазначені підприємства та організації мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону № 875, та у разі дотримання такими організаціями умов, визначених у ст. 142 Податкового кодексу України.
Крім того, на період до 01.01.2016 р. Залишено застосування ставки 0 % для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн. грн. Та нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із критеріїв, визначених у п. 16 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України.
9. Які особливості нарахування та сплати щомісячних авансових внесків з 01 січня 2015 року?
Відповідь: Сплата авансових внесків протягом 2015-2016 років буде здійснюватись з урахуванням таких особливостей: у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень – травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний рік (п. 9 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
Тобто сплата щомісячних авансових внесків у січні – лютому 2015 року провадиться у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток за 2013 рік, у березні 2015 року – травні 2016 року у розмірі 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 рік.
Звертаємо увагу, що сплата щомісячних авансових внесків у січні – грудні 2015 року та січні – травні 2016 року здійснюється платниками податків з річним доходом, який враховується при визначенні об'єкта оподаткування, що перевищує десять мільйонів гривень.
Відповідно до змін, внесених Законом № 71-VIII, пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась незарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку.
Таким чином, сума неврахованого у зменшення нарахованої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток залишку авансових внесків при виплаті дивідендів, що відображається у рядку 13.5.2 додатка ЗП до Податкової декларації з податку на прибуток за 2014 рік, буде врахована у зменшення нарахованої суми податку на прибуток у декларації з податку на прибуток за 2015 рік при визначенні щомісячних авансових внесків, що підлягатимуть сплаті в наступний дванадцятимісячний період.
10. Які особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів визначені Законом № 71-VIII?
Відповідь: Законом № 71-VIII особливості справляння авансових внесків при виплаті дивідендів викладено в п. 57.1¹ ст.57 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України авансовий внесок при виплаті дивідендів розраховується не з усієї суми дивідендів, а із суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний звітний рік, за результатами якого виплачуються дивіденди. Зазначене правило застосовується лише у випадку, якщо грошові зобов'язання за відповідний рік погашені.
Звертаємо увагу, що ця норма застосовується починаючи з виплат дивідендів у 2015 році за підсумками попередніх років.
Якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкта оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди (пп. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України).
У разі якщо у звітному році, за рішенням власників, розподіляється нерозподілений прибуток одразу за декілька попередніх років, то, з метою визначення суми дивідендів на яку нараховується авансовий внесок, нерозподілений прибуток, який припадає на кожен з цих років за даними фінансової звітності, порівнюється з об'єктом оподаткування податком на прибуток за відповідний рік.
Згідно з підпунктом 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України у разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті.
Грошовим зобов'язанням в даному випадку є сума податкових зобов'язань з податку на прибуток, що самостійно нараховані платником у податковій декларації за звітний рік за підсумками якого виплачуються дивіденди.
Слід враховувати, що з метою розрахунку суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний звітний рік, необхідне одночасне дотримання двох умов: подана декларація з податку на прибуток за такий рік та повністю погашені податкові зобов'язання, самостійно нараховані платником у такій декларації. В іншому випадку авансовий внесок з податку на прибуток нараховується на всю суму дивідендів.
Законом України від 21.09.2006 року № 185-V «Про управління об'єктами державної власності» (стаття 11¹) визначено обов'язок державних унітарних підприємств та їх об'єднань спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що таке спрямування за своїм економічним змістом відповідає визначеному пп. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поняттю дивідендів, то при спрямуванні до Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) державні унітарні підприємства та їх об'єднання нараховують на таку частину та вносять до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України.
11. Які реквізити має містити звернення? Яким чином подається звернення?
Відповідь: У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.
Звернення може бути подано як окремою особою (індивідуальне), так і групою осіб (колективне).
Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
12. Якою мовою громадяни мають звертатись до органів державної влади із зверненням?
Відповідь: Громадяни мають право звертатися до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб українською чи іншою мовою, прийнятною для сторін.
Рішення щодо звернень громадян та відповіді на них оформляються відповідно до вимог законодавства про мови. Такі рішення та відповіді можуть бути викладені в перекладі мовою спілкування заявника.
13. Які звернення не підлягають розгляду та вирішенню?
Відповідь: Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону України від 02.10.96 року №393/96-ВР «Про звернення громадян», та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
14. Яким чином система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно?
З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України Законом № 71, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджується поетапно (пункт 35 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України):
з 1 січня до 1 липня 2015 року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до пункту 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку:
- сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), та розрахунках коригування до них;
- сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України;
- сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.
15. Які критерії для автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ у 2015 році ?
З 01.01.2015 року платники ПДВ, що мають підстави для автоматичного відшкодування ПДВ повинні відповідати наступним критеріям:
- не перебувають у судових процедурах банкрутства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;
- юридичні особи та фізичні особи – підприємці, включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців і до цього реєстру стосовно них не внесено записів про:
а) відсутність підтвердження відомостей;
б) відсутність за місцезнаходженням (місцем проживання);
в) прийняття рішень про виділ, припинення юридичної особи, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
г) визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до установчих документів юридичної особи;
ґ) припинення державної реєстрації юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця та стосовно таких осіб відсутні рішення або відомості, на підставі яких проводиться державна реєстрація припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця;
- мають необоротні активи, залишкова балансова вартість яких на звітну дату за даними податкового обліку перевищує у три рази суму податку, заявлену до відшкодування або отримали терміном на один рік від банківської установи, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, фінансову гарантію, що діє з дня подачі відповідної заявки про повернення суми бюджетного відшкодування (у разі, якщо за результатами перевірки встановлено порушення норм податкового законодавства в частині зайво заявлених сум податку до бюджетного відшкодування, така фінансова гарантія має бути продовжена додатково на термін до двох років), а також:
а) здійснюють операції, до яких застосовується нульова ставка (питома вага яких протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів (місяців) сукупно становить не менше 40 відсотків загального обсягу поставок (для платників податку з квартальним звітним періодом – протягом попередніх чотирьох послідовних звітних періодів) або
б) здійснили інвестиції в необоротні активи у розмірах не менше ніж 3 мільйони гривень протягом останніх 12 календарних місяців. Платникам податку, які отримали право на автоматичне бюджетне відшкодування виходячи із цього критерію, сума такого відшкодування сукупно не може перевищувати суму податку, сплачену у складі вартості придбаних (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) споруджених необоротних активів незалежно від того чи були вони введенні в експлуатацію;
- не мають податкового боргу;
Зазначені зміни передбачені Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».
16. Який порядок оподаткування ПДВ з 01.01.2015 операції з постачання імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації?
Відповідь: З урахуванням змін, внесених до п. 23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пунктом 118 р. І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до 1 січня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Разом з тим ПКУ встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» діяла до 1 січня 2015
року. Таким чином, до затвердження Кабінетом Міністрів України нових переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів чи продовження дії попередніх оподаткування операцій з постачання таких відходів здійснюється за ставкою 20 відсотків.
17.У яких звітних періодах формується податковий кредит на підставі податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2015?
Відповідь: Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого2015року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
18. Як починаючи з 01.01.2015 заповнюються графи 5.1,5.2 та 6 податкової накладної у разі часткового постачання послуг або оплати частини вартості послуги?
Відповідь: Починаючи з 01.01.2015, при постачанні товарів/послуг на митній території України податкова накладна складається за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 № 957 (далі – Порядок № 957), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 за № 1235/26012.
Порядком № 957 передбачено, що з 01.01. 2015 податкова накладна та додатки до неї складатимуться і надаватимуться виключно в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Для розпізнавання електронною системою ідентичності зазначених платниками податків показників, вказаних у графі 5 податкової накладної, додатка до податкової накладної та розрахунку коригування, передбачено зазначення коду одиниці виміру об’єкта операції відповідно до Класифікатора системи позначень одиниць вимірювання та обліку, затвердженого наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 09.01.1997 № 8, (далі – КСПОВО).
Згідно із п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, у разі якщо вартість послуги визначається із застосуванням одиниць обліку, які відображаються у первинних документах, регістрах бухгалтерського обліку, то у графах 5.1 та 5.2 податкової накладної зазначаються одиниці виміру (умовне позначення і код) згідно з КСПОВО.
У разі якщо послуга, що надається, не має одиниці обліку, у графі 5.1 зазначається «послуга», а графа 5.2 не заповнюється.
У разі складення податкової накладної на повне постачання послуги або на суму коштів, що надійшла на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) у повному обсязі, у графі 6 податкової накладної зазначається «1».
У разі складення податкової накладної на часткове постачання послуги або на суму попередньої оплати частини вартості послуги у графі 6 зазначається відповідна частка наданої (оплаченої) послуги у вигляді десяткового дробу. Наприклад, у разі постачання частини послуги, яка відповідає половині обсягу, вказаного у договорі, або у разі отримання суми попередньої оплати у розмірі половини договірної вартості послуги у графі 6 вказується число «0,5».
У графі 7 податкової накладної зазначається ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
19. Хто, починаючи з 01.01.2015, повинен реєструвати розрахунок коригування до податкової накладної, що виписана покупцю – неплатнику ПДВ?
Відповідь: Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженного Постановою Кабінету Міністрів Украини від 29.12.2010 № 1246 із змінами та доповненнями реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг) та залишаються у їх постачальника (продавця); складені під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України; складені в межах виконання угод про розподіл продукції; складені за операціями з постачання товарів (послуг), які звільнені від оподаткування) незалежно від суми податку на додану вартість, зазначеної в одній податковій накладній та/або розрахунку коригування.
Розрахунок коригування, складений платником податку до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) товарів (послуг), а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації таким платником податку.
20. Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур, а також операцій з вивезення таких культур за межі митної території України, в митному режимы експорту, з 01.01.2015?
Відповідь: Починаючи з 01.01.2015 припинив дію п. 15 прим.1 підр. 2 розд. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ), яким визначався порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання зернових та технічних культур, а також операцій з вивезення таких культур за межі митної території України в митному режимі експорту, у 2014 році.
Водночас пунктом 118 Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності 01.01. 2015, до підр. 2 розд. ХХ ПКУ внесено п. 15 прим.2, відповідно до якого тимчасово до 31.12.2017 включно від оподаткування ПДВ звільняються операції з постачання на митній території України зернових культур товарних позицій 1001 – 1008 згідно з УКТ ЗЕД та технічних культур товарних позицій 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД, крім першого постачання таких зернових та технічних культур сільськогосподарськими підприємствами – виробниками та підприємствами, які безпосередньо придбали такі зернові та технічні культури у сільськогосподарських підприємств – виробників.
Операції з вивезення в митному режимі експорту зернових та технічних культур, зазначених в абзаці першому цього пункту, звільняються від оподаткування ПДВ.
При формуванні податкового кредиту по придбаних та/або виготовлених необоротних активах, які одночасно використовуються в оподатковуваних і не оподатковуваних ПДВ операціях, зазначених в абзацах першому та другому цього пункту, норми ст. 199 ПКУ не застосовуються, сплачені (нараховані) суми ПДВ по таких необоротних активах включаються до податкового кредиту.
Норми цього пункту не застосовуються до операцій з постачання зернових культур товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00 згідно з УКТ ЗЕД і такі операції оподатковуються ПДВ у порядку, встановленому ПКУ.
До 31.12.2017 включно призупинено дію п. 197.21 ст. 197 ПКУ.
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві