Питання-відповіді щодо оподаткуванням акцизним податком, ПДВ, податком на прибуток:
1. Які операції підпадають під об’єкт оподаткування акцизним податком?
Відповідь: Відповідно до статті 213 розділу VI Податкового кодексу України об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з:
- реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);
- реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу;
- ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України;
- реалізації конфіскованих підакцизних товарів (продукції), підакцизних товарів (продукції), визнаних безхазяйними, підакцизних товарів (продукції), за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та підакцизних товарів (продукції), що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходять у власність держави;
- реалізації, або передачі у володіння, користування чи розпорядження підакцизних товарів (продукції), що були ввезені на митну територію України із звільненням від оподаткування до закінчення строку, визначеного законодавством, відповідно до пункту 213.3 ст. 213 Податкового кодексу України;
- обсяги та вартість витрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат з урахуванням п. 214.6 ст. 214 Податкового кодексу України;
- реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів;
- оптового постачання електричної енергії;
- переобладнання ввезеного на митну територію країни транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.
2. Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5% з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?
Відповідь: Відповідно до п.п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, зокрема нафтопродукти, насамперед бензин та дизельне пальне, паливо моторне альтернативне, біодизель, скріплений газ, тощо (зазначені у п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України)
Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України). Звертаємо увагу платників акцизного податку, які мають діючі (у т.ч. призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно законодавства, про необхідність подавати податкові декларації за кожний період незалежно від того, чи проводили такі платники діяльність у звітному періоді.
В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України).
3. За якими цінами здійснюється продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.
Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
При цьому, згідно з п.п.221.3 ст.221 Податкового кодексу України за наявності у місці торгівлі тютюнових виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.
Акцизний податок за ставкою 5% сплачується починаючи з 1 січня 2015 року незалежно від наявності прийнятих місцевими радами рішень, оскільки Податковим кодексом України передбачено єдину ставку – 5 відсотків.
Базою оподаткування є вартість (з урахуванням податку на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до п.п.213.1.9 ст.213 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п. 213.1.9 ст. 213 Податкового кодексу України об’єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Отже, продаж тютюнових виробів у роздрібній мережі з 01.01.2015 року здійснюється за цінами, не вище за максимальні роздрібні ціни, встановлені виробниками або імпортерами товарів, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Тобто, до максимальної роздрібної ціни (100 відс.) додається акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизними товарами – 5 відсотків. Вартість тютюнових виробів, вище за яку не дозволено їх реалізацію, можна отримати помноживши максимальну роздрібну ціну (вказану на пачці) на 1,05.
4. Які алкогольні напої вироблені в Україні та імпортовані підлягають маркуванню марками акцизного податку?
Відповідь: Відповідно до пункту 226.1 статті 226 Податкового кодексу України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов’язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Марки акцизного податку для вироблених в Україні алкогольних напоїв і тютюнових виробів відрізняються від марок для ввезених на митну територію України алкогольних напоїв і тютюнових виробів дизайном та кольором.
Маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об’ємних одиниць не здійснюється.
Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» не підлягають також маркуванню:
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які постачаються для реалізації магазинам безмитної торгівлі безпосередньо вітчизняними виробниками такої продукції за прямими договорами, укладеними між вітчизняними виробниками алкогольних напоїв і тютюнових виробів і власниками магазинів безмитної торгівлі. При цьому переміщення алкогольних напоїв і тютюнових виробів, що спрямовуються виробниками до магазинів безмитної торгівлі, здійснюється під митним контролем із застосуванням заходів гарантування доставки;
- алкогольні напої і тютюнові вироби, які ввозяться в Україну і розміщуються у митному режимі магазину безмитної торгівлі;
- еталонні (моніторингові) чи тестові зразки тютюнових виробів, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України акредитованими державними випробувальними лабораторіями та/або суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на право виробництва відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустації, вивчення фізико-хімічних показників тютюнових виробів, дизайну упаковки).
Необхідність маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, передбачена також нормами Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.
Враховуючи наведене, маркуванню підлягають усі алкогольні напої, які реалізуються в Україні, з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об’ємних одиниць.
5. Які алкогольні напої та тютюнові вироби вважаються немаркованими, та яка передбачена відповідальність до суб’єкта господарювання за зберігання, транспортування, продаж таких товарів?
Відповідь: Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:
- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;
- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;
- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Відповідальність за недодержання порядку маркування, продажу алкогольних напоїв і тютюнових виробів, несплату чи несвоєчасну сплату податку несуть виробники (замовники), імпортери, продавці таких товарів та їх посадові особи відповідно до закону (п. 228.9 ст. 228 Податкового кодексу України).
Також, відповідальність передбачена відповідно до статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення роздрібна або оптова, включаючи імпорт або експорт, торгівля спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібна торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів - тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.
Відповідно до статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.
6. Чи повинні застосовувати фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування РРО?
Відповідь: з 01.07.2015 р. при продажу товарів, наданні послуг (в тому числі в мережі Інтернет), для категорії платників, що сплачують єдиний податок та знаходяться на ІІІ групі застосування РРО є обов’язковим. Для платників єдиного податку ІІ групи такі зміни настають з 01.01.2016 року.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.
Слід також відмітити, що згідно п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ і ІІІ (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
7. Чи звільняються СГ до 01.07.2015 року від санкцій за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій?
Відповідь: Відповідно до п. 9 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» тимчасово до 1 липня 2015 року суб’єкти господарювання звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються у касах уповноважених банків з оформленням розрахункових документів відповідно до нормативних актів Національного банку України, та операцій комерційних агентів банків з приймання готівки для подальшого її переказу; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції).
8. Як проводяться розрахунки через РРО за товари, які отримує покупець за допомогою подарункового сертифіката?
Відповідь: Відповідно до п. 11 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Відповідно до Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Слід зауважити, що реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції видається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.
9. Який порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій?
Відповідь: Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій що застосовується для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затверджений наказом Міндоходів України від 28.08.13р. №417 згідно якого:
Першим кроком суб'єктів господарювання, які мають намір використовувати реєстратори розрахункових операцій, є вивчення документації щодо застосування певних видів реєстраторів, моделей та їх класифікацій у конкретних сферах діяльності, а потім вже їх придбання.
Другим кроком, обрання центра сервісного обслуговування та укладання із ними договір.
Третім кроком, звернутися до податкової місцезнаходженням (місцем проживання) суб'єкта господарювання та подати:
- заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО;
- копію документа, що підтверджує факт придбання або безоплатного отримання РРО;
- копію документа на право власності або права перебування (оренди) в приміщенні, де будуть використовувати касовий апарат;
- копію договору із ЦСО (центру сервісного обслуговування);
- отримати довідку про резервування фіскального номера РРО за формою №2-РРО.
Четвертим кроком, протягом 5 робочих днів із моменту видачі довідки про резервування фіскального номера РРО звернутися до ЦСО, аби касовий апарат опломбували та ввели в експлуатацію.
П’ятим кроком, копію згаданої довідки та акт до закінчення вищезазначеного п’ятиденного строку подати до податкової для завершення реєстрації РРО й отримання посвідчення.
10. Чи необхідно у фіскальному касовому чеку окремо відображати акцизний податок (5%), у зв’язку зі змінами до Податкового кодексу України з 01.01. 2015 року?
Відповідь: Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2002 року № 199, визначено формат та розрядність даних, що зберігається у фіскальній пам’яті реєстратора розрахункових операцій, у якому передбачено відображення не менше 6 груп з оподаткування товарів (послуг).
Враховуючи п.п. 3.5 п. 3 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 року № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 року за № 105/5296, рядок 9 розрахункового документа (назва податку, літерне позначення ставки податку, ставка податку у відсотках, сума податку) може повторюватися відповідно до кількості податкових груп, тобто не менше 6.
Таким чином, акцизний податок з роздрібного продажу підакцизних товарів повинен відображатись у фіскальному чеку як окрема податкова група.
11. У разі якщо фізична особа-підприємець працює на загальній системі оподаткування чи необхідно відповідно до прийнятих змін застосовувати РРО?
Відповідь: Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затверджено Постановою КМ України, від 23.08.2000 року № 1336.
12. Чи передбачено застосування РРО фізичними особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність?
Відповідь: Відповідно до ст.9,10 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної економічної, фінансової політики. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності.
Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій затверджено Постановою КМ України від 23.08.2000 року № 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" п.2 якого встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим: в сумі 200 тис. гривень на один суб'єкт господарської діяльності.
13. Який порядок сплати ПДВ до бюджету з 01.01.2015 року?
Відповідь: З урахуванням змін, внесених до Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», які набрали чинності 01.01.2015, система електронного адміністрування ПДВ запроваджується поетапно (п. 35 підр. 2 розд. ХХ ПКУ):
до 1 липня 2015року (або до дати, визначеної в окремому рішенні Верховної Ради України (далі – рішення ВРУ) про скорочення терміну перехідного періоду відповідно до п. 7 Прикінцевих положень Закону № 71) – у тестовому режимі;
з 1 липня 2015 року – на постійній основі.
Пунктом 200 прим.1.6 ст. 200 прим.1 ПКУ визначено, що за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 ПКУ.
Згідно із п. 200.2 ст. 200 ПКУ для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування ПДВ, не пізніше останнього дня строку, встановленого ПКУ для самостійної сплати податкових зобов’язань, перераховує суми податку до бюджету.
Таким чином, сплата ПДВ до бюджету за грудень 2014 року, січень 2015 року та ІV квартал 2014 року здійснюється з поточних рахунків платників податку безпосередньо на бюджетні рахунки.
За звітні податкові періоди, починаючи з лютого місяця 2015 року та І кварталу 2015 року перерахування сум податку до бюджету здійснюється у порядку, визначеному п. 200.2 ст. 200 ПКУ, з рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ.
14.В якому вигляді повинна бути оформлена митна декларація (паперова чи електронна) для формування податкового кредиту при ввезенні товарів на митну територію України з 01.01.2015 року?
Відповідь: Відповідно до п. 187.8 ст. 187 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ (п. 198.2 ст.1 98 ПКУ).
В свою чергу у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (п. 201.12 ст. 201 ПКУ).
При цьому ч. 3 ст. 257 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) встановлено, що митна декларація та інші документи, подання яких контролюючим органам передбачено МКУ, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Тобто документом, що посвідчує право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена на паперовому носії або у вигляді електронного документа, що підтверджує сплату цього податку.
15. Який порядок оподаткування ПДВ з 01.01.2015 операції з постачання та імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації?
Відповідь:З урахуванням змін, внесених до п. 23 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями пунктом 118 р. І Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» до 1 січня 2017 року продовжено режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД (п. 23 підр. 2 розд. ХХ ПКУ).
Разом з тим ПКУ встановлено, що переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів мають бути затверджені Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2014 року № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 15» діяла до 1 січня 2015 року. Таким чином, до затвердження Кабінетом Міністрів України нових переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів чи продовження дії попередніх оподаткування операцій з постачання таких відходів здійснюється за ставкою 20 відсотків.
16. У яких звітних податкових періодах формується податкових кредит на підставі податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2015 року?
Відповідь:Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015 року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
17. Який порядок формування від’ємного значення суми, розрахованої згідно із пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України (у т.ч. задекларованої до 01.02.2015)?
Відповідь: Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПКУ суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:
- ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;
- для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;
- для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно.
У січні 2015 року обов’язковій реєстрації в ЄРПН підлягали податкові накладні, у яких сума ПДВ перевищує 10 тис.грн., а також ті, що були складені при здійсненні операцій з постачання підакцизної та імпортованої продукції.
Податкові накладні, які складені постачальником товарів/послуг у січні 2015 року та які не підлягали обов’язковій реєстрації в ЄРПН (сума ПДВ не перевищує 10 тис.грн. та складені за операціями з постачання товарів, що не відносяться до підакцизної та імпортованої продукції), включаються до складу податкового кредиту покупця за січень 2015 року (за умови дотримання інших вимог ПКУ щодо формування податкового кредиту). До складу податкового кредиту наступних звітних періодів такі податкові накладні не можуть бути включені.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в ЄРПН, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.
Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року, зареєстровані в ЄРПН з порушенням терміну їх реєстрації, визначеного п. 201.10 ст. 201 ПКУ, але не більше ніж 180 календарних днів з дати їх складання, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому податкову накладну зареєстровано в ЄРПН.
Податкові накладні, не зареєстровані в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання, не можуть бути підставою для формування податкового кредиту.
Якщо платник податку формує податковий кредит за касовим методом, отримана ним податкова накладна включається ним до складу податкового кредиту того звітного періоду, в якому відбулася оплата товару, при постачанні якого була складена така податкова накладна. Таким платникам податку надано право на формування податкового кредиту протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з їх банківських рахунків.
Вказане правило стосується податкових накладних, які були складені до 1 січня 2015року (незалежно від того, складена така податкова накладна в електронному чи паперовому вигляді, зареєстрована в ЄРПН чи не зареєстрована у зв’язку з тим, що за правилами, діючими до цієї дати, не підлягала реєстрації в ЄРПН), а також податкових накладних, складених після 1 січня 2015 року.
При цьому якщо постачальник не зареєстрував податкову накладну, складену протягом січня 2015 року (за умови, що така податкова накладна підлягала обов’язковій реєстрації в ЄРПН), або податкову накладну, складену, починаючи з 1 лютого 2015 року, протягом 180 днів з дня її складання, покупець втрачає право на формування податкового кредиту, в тому числі і в тому випадку, якщо він застосовує касовий метод формування податкового кредиту.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві