Питання-відповіді: Декларування 2014
1. Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася в 2013 році умовами молодіжного житлового кредиту?
Відповідь: Згідно з підпунктом 166.3.1 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Податкового кодексу.
Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року. Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.
Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може тільки в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.
2. Чи має право на податкову знижку батько (матір) студента, який фактично здійснював оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?
Відповідь: Відповідно до підпункту 166.1.1 пункту 166.1 статті 166 Податкового кодексу України платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).
У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).
Відповідно до статей 180 та 199 Сімейного кодексу України від 10.01.2002 року № 2947-ІІІ, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років), а якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, то батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років.
Згідно з підпунктом 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу, суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати.
Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпунк0ту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Працюючий студент вже не перебуває на утриманні батьків, так як має свої джерела доходу у вигляді заробітної плати.
Отже студент, який працює, сам є платником податку на доходи фізичних осіб, база оподаткування його доходів, включаючи заробітну плату, визначається згідно вимог статті 164 Податкового кодексу, зокрема, за пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу на суму податкової знижки.
Таким чином, якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, так як він вже не перебуває на її утриманні.
Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітну плату, то право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року має той з батьків, який фактично здійснював оплату за навчання.
3. Яким чином оподатковується ПДФО вартість майна. Отриманого ФО –набувачем згідно договору довічного утримання?
Відповідь: Статтею 744 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.
Згідно з ст.748 ЦКУ набувач стає власником майна, переданого йому за договором довічного утримання (догляду), відповідно до ст.334 ЦКУ.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.четверта ст.334 ЦКУ).
Отже, за своєю правовою природою договір довічного утримання є відчуженням нерухомого майна або рухомого майна, що передається у власність другій стороні.
Крім того, у договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (ч.перша ст.749 ЦКУ).
Порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна регулюється ст.172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), п.172.8 ст.172 ПКУ якої встановлено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об’єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
Відчуження майна за договором довічного утримання з метою одержання за нього грошової компенсації у вигляді матеріального забезпечення для цілей оподаткування податком на доходи фізичних осіб розглядається як продаж такого майна.
Згідно з п.172.1 ст.172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п.172.1 ст.172 ПКУ, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ, тобто 5 відсотків (п.172.2 ст.172 ПКУ).
Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу (довічного утримання), але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону (абз. перший п.172.3 ст.172 ПКУ).
Сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи особою, що продає (передає) нерухомість до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу (довічного утримання) (пп.«а» п.172.5 ст.172 ПКУ).
Порядок оподаткування операцій з продажу рухомого майна встановлено ст.173 ПКУ. Дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ (5 відсотків) (п.173.1 ст.173 ПКУ).
Згідно з п.173.2 ст.173 ПКУ як виняток із положень п.173.1 ст.173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню.
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п.167.2 ст.167 ПКУ.
Пунктом 179.2 ст.179 ПКУ встановлено, що відповідно до р.IV ПКУ обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до цього розділу.
Крім того, якщо за договором довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі, то відчужувач зобов’язаний включити такий дохід до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити з таких доходів податок на доходи фізичних осіб за ставкою, встановленою п.167.1 ст.167 ПКУ (15 та/або 17 відсотків).
4.Чи буде оподатковуватись ПДФО дохід ФО у вигляді знижки з вартості придбаних корпоративних прав?
Відповідь: Відповідно до п.п. 14.1.90 Податковий кодекс України (далі – ПКУ) корпоративні права - права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Згідно із ст. 113 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) господарські товариства є юридичними особами, статутний (складений) капітал яких поділений на частки між учасниками. При цьому, вони можуть бути створені у відповідній формі, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів (ч. 1 ст. 144 ЦКУ).
Ст. 115 ЦКУ вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства (у т.ч. товариства з обмеженою відповідальністю) можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом. Грошова оцінка вкладу учасника ТОВ здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Згідно зі статтею 147 ЦКУ та ст. 53 Закону України від 19.09.1991 № 1576-XII ”Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ доходом з джерелом його походження з України – є будь-який дохід, отриманий резидентом або нерезидентом, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ (п.п.164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).
Разом з тим, юридична особа повинна виконати всі функції податкового агента.
Враховуючи викладене вище, дохід фізичної особи у вигляді знижки з вартості придбаних корпоративних прав включається до загального місячного оподатковуваного доходу такого платника як інші доходи та оподатковується за ставкою 15 (17) % у джерела виплати.
Водночас, не можливо надати конкретну відповідь по суті, оскільки кожний випадок, який виник у платника податку, слід розглядати з урахуванням документів, що стосуються окремої справи, тому пропонуємо платнику звернутись до територіального органу Міндоходів з детальним описом справи та наданням усіх наявних копій документів.
5. Чи буде об’єктом оподаткування ПДФО сума допомоги по вагітності та пологах?
Відповідь: Відповідно до пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума державної та соціальної матеріальної допомоги, державної допомоги у вигляді адресних виплат та надання соціальних і реабілітаційних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи грошові компенсації інвалідам, на дітей-інвалідів при реалізації індивідуальних програм реабілітації інвалідів, суми допомоги по вагітності та пологах).
6. Яким чином оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок спільної сумісної власності подружжя?
Відповідь: Відповідно до пп.165.1.13 п.165.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України.
7. Чпідлягає оподаткуванню дохід, який одержаний ФО, як відшкодування матеріальної та моральної шкоди?
Відповідь: Відповідно до пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, крім:
а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю;
б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов’язання;
в) пені, що сплачується на користь платника податку за рахунок бюджету (цільового страхового фонду) внаслідок несвоєчасного повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або інших сум бюджетного відшкодування;
г) суми втрат, заподіяних платнику податку актами, визнаними неконституційними, або незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, що відшкодовуються державою в порядку, встановленому законом;
ґ) виплати з державного бюджету, пов’язані з виконанням рішень закордонних юрисдикційних органів, у тому числі Європейського суду з прав людини, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України.
Дія цього підпункту не поширюється на оподаткування сум страхових виплат, страхових відшкодувань і викупних сум за договорами страхування.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку в рахунок компенсації (відшкодування) вартості майна (нематеріальних активів), примусово відчуженого державою у випадках, передбачених законом, або вартість такої компенсації, отриманої у негрошовій формі (пп.165.1.16 п.165.1 ст.165 ПКУ).
8. Чи необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи у разі якщо фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна?
Відповідь: Відповідно до ст.172 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.
Статтею 179 ПКУ визначено порядок подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації).
Відповідно до цього розділу обов’язок платника податку щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи, зокрема:
від податкових агентів, які згідно з р.IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
виключно від одного податкового агента незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених р.IV ПКУ;
від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до р.IV ПКУ;
У разі якщо у звітному календарному році фізична особа отримала дохід від продажу не частіше одного разу нерухомого майна, визначеного п. 172.1 ст. 172 ПКУ, яке перебувало у власності платника податку понад три роки, така особа зобов’язана подати річну податкову декларацію.
9. Який термін повернення ПДФО платнику податку внаслідок застосування права на податкову знижку?
Відповідь: Відповідно до п. 179.8 ст.179 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI сума, що має бути повернена платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
10. Чи має право скористатися правом на податкову знижку один із батьків, у разі укладання договору про навчання між дитиною та навчальним закладом?
Відповідь: Відповідно до ст. 180 та ст. 199 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями (далі – Сімейний кодекс) батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років).
Згідно із ст. 199 Сімейного кодексу якщо повнолітні діти продовжують навчатися у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов’язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Статтею 317 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – Цивільний кодекс) передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, у тому числі грошовими коштами.
При цьому, ст. 32 Цивільного кодексу встановлено, що неповнолітня особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років має право вчиняти правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
Таким чином, один із батьків має право доручити своїй дитині здійснити правочин у вигляді проведення розрахунку (сплати коштів) за навчання за рахунок належних йому коштів. При цьому фактичні витрати на оплату вартості навчання несуть батьки дитини, яка навчається.
Законом України від 23 травня 1991 року № 1060- ХІІ «Про освіту» встановлено, що за неповнолітніх дітей (до 18 років) договір на навчання повинен укладатися їх батьками, але в договорі при цьому обов’язково зазначається прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
Враховуючи вищевикладене, скористатися правом на податкову знижку за навчання дитини може один з батьків, за умови надання ним відповідних підтверджуючих документів, зокрема, договору про навчання дитини, який укладений між навчальним закладом та дитиною, квитанції про оплату за навчання, довідки про доходи.
При цьому, у договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м.Києві