Оподаткування доходів, отриманих нерезидентами

• ·  За якою ставкою оподатковується дохід нерезидента у разі продажу (обміну) ним об’єкта нерухомості, який перебуває у його власності?

Відповідь: Відповідно до п. 172.1 ст. 172 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Згідно із п. 172.2 ст. 172 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 172.9 ст. 172 ПКУ передбачено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно із цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).

Відповідно до п. 172.5 ст. 172 ПКУ сума податку визначається та самостійно сплачується через банківські установи:

а) особою, що продає або обмінює з іншою фізичною особою нерухомість, - до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, міни;

б) особою, у власності якої перебував об’єкт нерухомості, відчужений за рішенням суду про зміну власника та перехід права власності на таке майно.

При цьому, фізична особа зобов’язана відобразити дохід від такого відчуження у річній податковій декларації.

Тобто, дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, які перебувають у його власності менше трьох років, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (15% та/або 17%).

Якщо дохід, отриманий нерезидентом від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 ст.172 ПКУ, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1ст.172 ПКУ, то такий дохід оподатковується за ставками 15% та/або 17% в залежності від доходу, отриманого в звітному місяці.

Якщо об’єкт нерухомості, зазначений у п.172.1 ст.172 Податкового кодексу, перебуває у його власності більше трьох років, то дохід від продажу такої нерухомості не оподатковується.

•  ·  Яким чином сплачується ПДФО при наданні нерухомості в оренду на території України, що належить ФО-нерезиденту ?

Відповідь: Відповідно до пп.170.1.3 п.170.1 ст.170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VІ (далі – ПКУ) нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Доходи, зазначені у пп.170.1.3 п.170.3 ст.170, оподатковуються податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

•  ·  Чи має право ФО – нерезидент здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо ЮО, що виконує функції податкового агента відносно доходів такої ФО?

Відповідь: Відповідно до пп.170.1.3 п.170.3 ст.170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів. Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку.

Тобто, фізичним особам - нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду. Така передача можлива лише через фізичну особу – підприємця або юридичну особу – резидента України, які виконують представницькі функції. Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке відповідно до ст.237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Слід звернути увагу на обов’язковість дотримання письмової форми договору про представництво.

При цьому, згідно з ст. 238 ЦКУ встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ст.243 ЦКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо юридичній особі, що виконує функції податкового агента відносно доходів такої фізичної особи.

•  ·  За якою ставкою підлягають оподаткуванню ПДФО доходи ФО – нерезидента у вигляді роялті з урахуванням норм міжнародної угоди про уникнення подвійного оподаткування з Російською федерацією?

 Відповідь: Відповідно до п. 170.10 ст.170 ПКУ розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Згідно із пп. 170.3.1 п. 170.3 ст. 170 ПКУ роялті оподатковуються за правилами, встановленими для оподаткування дивідендів, за ставками, визначеними п. 167.1. ст. 167 ПКУ (15% та 17%).

Відповідно до п. 3.2 ст. 3 розділу І ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

3 серпня 1999 року набрала чинності Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків, яка була підписана 08.02.95 та ратифікована Верховною Радою України 06.10.95 р. (далі – Угода).

Пунктом 1 ст. 12 Угоди встановлено: «Доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі».

При цьому, відповідно до п. 2 ст. 12 Угоди: «Однак, ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10% загальної суми доходів».

Положення п. 1 та п. 2 ст. 12 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох Договірних Держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу у вигляді роялті. Відповідно до положень цих пунктів обидві країни, і країна, що є джерелом доходу (у даному випадку – Україна), і країна, резидентом якої є особа, що одержує роялті (у даному випадку – Росія), мають право оподатковувати такий вид доходу.

Положення п.1 ст. 12 Угоди підтверджують право країни-резиденції оподатковувати свого резидента стосовно доходів у вигляді роялті, що виникають в іншій Договірній Державі, і сплачуються на користь такого резидента.

Відповідно до положень п.2 статті 12 Угоди країна, в якій виникають роялті, також має право на оподаткування цього доходу відповідно до свого законодавства, але це право обмежується ставкою 10% загальної суми роялті.

Порядок застосування міжнародних договорів передбачений ст. 103 розділу ІІ ПКУ.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 ПКУ особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно із п. 103.4 ст. 103 ПКУ є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 103.5 і п. 103.6 ст. 103, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Враховуючи вищевикладене, при виплаті роялті на користь резидента Росії резидент України зобов’язаний утримувати податок у розмірі 10% від загальної суми роялті, за умови виконання пунктів 103.1 - п. 103.5 ст. 103 ПКУ.

•  ·  Чи необхідно утримувати ПДФО при розрахунках між ЮО (ФОП) та ФО, яка зареєстрована як ФОП на території Росії, з урахуванням Угоди про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Росією?

Відповідь: Відповідно до п. 162.1 ст. 162 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження в Україні.

Згідно із пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).

При цьому, п. 3.2 ст. 3 розділу І ПКУ передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, які передбачені ПКУ, то застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі ст. 20 угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків від 08.02.95 та ратифікована Верховною Радою України 06.10.95 (далі – Угода) види доходів, які виникають з джерел у Договірній Державі і про які не йдеться у попередніх статтях Угоди, можуть оподатковуватись у цій Державі.

Вираз «можуть оподатковуватись» означає, що Україна оподатковує види доходів резидентів Російської Федерації, які виникають з джерел в Україні, оскільки це передбачено вищевикладеними нормами ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, доходи нерезидента – фізичної особи, який зареєстрований як фізична особа – підприємець в Росії, згідно зі ст. 20 Угоди оподатковуються у загальному порядку за ставками, визначеними п. 167.1 ст. 167 ПКУ (15% та/або 17%).

•  ·  Який порядок подання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір та протягом якого терміну дійсна така довідка?

Відповідь: Відповідно до п. 103.1 ст. 103 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.103.4 ст.103 ПКУ).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.103.5 ст.103 ПКУ).

Тобто зазначена довідка користується доказовою силою офіційних документів на території України за умови:

- її легалізації, тобто процедури, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ;

або - засвідчення штампом апостиль, якщо вони складені на території держав-учасниць Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, 1961 р.;

або - наявності міжнародних договорів про правову допомогу, згідно з положеннями яких офіційні документи іноземних держав-партнерів, зокрема, сертифікати резиденції компетентних податкових органів, приймаються без будь-якого підтвердження (без консульської легалізації та відповідно без апостиля).

У разі потреби така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплачених грошових зобов’язань на іншу дату, що передує даті виплати доходів.

У разі потреби особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення центральним контролюючим органом запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір України, про підтвердження зазначеної у довідці інформації (п.103.6 ст.103 ПКУ).

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема, щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п.103.8 ст.103 ПКУ). 

Отже, довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана.

У разі неподання нерезидентом довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п.103.10 ст.103 ПКУ).

•  ·  Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума страхового відшкодування, яка виплачується ФО-нерезиденту за пошкоджене застраховане рухоме майно?

Відповідь:Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів (пп. 170.10.1 п. 170.10. ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ)).

Згідно пп. «б» пп.165.1.27 п.165.1 ст. 165 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума страхової виплати, страхового відшкодування або викупна сума, отримана платником податку за договором страхування від страховика - резидента, іншого ніж довгострокове страхування життя (у тому числі страхування довічних пенсій) та недержавне пенсійне забезпечення, у разі виконання таких умов:

під час страхування майна сума страхового відшкодування не може перевищувати вартість застрахованого майна, визначену за звичайними цінами на дату укладення страхового договору, збільшену на суму сплачених страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).

Таким чином, сума страхового відшкодування, яка виплачується фізичній особі - нерезиденту за пошкоджене застраховане рухоме майно згідно з договором страхування від страховика – резидента, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у разі виконання умов, визначених пп.165.1.27 п.165.1 ст.165 ПКУ.

•  ·  Який документ повинна надати контролюючому органу ФО - резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податок сплачувався за межами України?

Відповідь: Відповідно до пп. 170.11.1 та пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно із п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

•  ·  Чи підлягає оподаткуванню ПДФО на території України дохід, отриманий ФО-іноземцем із-за кордону,якщо він перебував на території України понад 183 календарних днів?

Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
Згідно із пп. 162.1.1 п.162.1 ст. 162 ПКУ платником податку, зокрема, є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пп. 163.1.3 ст. 163 ПКУ).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставками, визначеними в п. 167.1 ст. 167 ПКУ (пп.170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

При цьому пп.170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ встановлено, що якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації

У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.
     Отже, фізична особа-нерезидент, вважається резидентом якщо перебуває в Україні не менше 183 днів. Іноземний дохід (прибуток), отриманий такою фізичною особою з джерел за межами України, є об’єктом оподаткування і сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача.

•  ·  Як оподатковується ПДФО дохід ФО – нерезидента, одержаний у вигляді винагороди за договором цивільно-правового характеру?

Відповідь: Відповідно до пп.164.2.2 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами р.IV ПКУ для нерезидентів) (п.170.10.1 п.170.10 ст.170 ПКУ).

Згідно із п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 р.IV ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п.164.6 ст.164 ПКУ).

Таким чином, оподаткування доходів, одержаних нерезидентами у вигляді винагород та інших виплат, які виплачуються (надаються) за цивільно-правовими договорами, здійснюється за ставками 15% та/або 17%. При цьому, базою оподаткування вважається нарахована сума такої винагороди, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

•  ·  За якою ставкою ПДФО оподатковуються доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) ФО - нерезиденту?

Відповідь: Відповідно до пп.170.10.1 п.170.10 ст.170 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ) доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами р.IV ПКУ для нерезидентів).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Підпунктом 170.10.2 п.170.10 ст.170 ПКУ передбачено, що у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту іншим нерезидентом, то вони мають зараховуватися на рахунок, відкритий таким нерезидентом у банку-резиденті, режим якого встановлюється Національним банком України. При цьому такий банк-резидент вважається податковим агентом під час проведення будь-яких видаткових операцій з такого рахунка.

У разі виплати нерезидентом таких доходів іншому нерезиденту готівкою або в негрошовій формі нерезидент - отримувач такого доходу зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити (перерахувати) податок до бюджету протягом 20 календарних днів після отримання таких доходів, але не пізніше закінчення строку його перебування в Україні.

У разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп.170.10.3 п.170.10 ст.170).

За результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (пп.170.10.4 п.170.10 ст.170).

Враховуючи вищевикладене, доходи у вигляді заробітної плати нараховані (виплачені) фізичній особі - нерезиденту оподатковуються за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

•  ·  Яким чином оподатковується вартість спадщини (подарунку), отриманого ФО - нерезидентом від ФО - резидента?

Відповідь: Відповідно до ст.174 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 -VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються згідно з правилами, встановленими р.IV ПКУ для оподаткування спадщини.

Об’єкти спадщини оподатковуються за ставками, визначеними в п.167.1 ст.167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента (пп.174.2.3 п.174.2 ст.174 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Підпунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.

Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню і зазначається в річній податковій декларації, крім спадкоємців - нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.

•  ·  Хто виконує функції податкового агента при виплаті доходу нерезиденту від здійснення в Україні гастрольних заходів та за якою ставкою ПДФО оподатковується такий дохід?

Відповідь: Відповідно до пп.170.10.5 п.170.10 ст.170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для цілей р.IV ПКУ гастрольними заходами визначаються видовищні заходи (концерти, вистави, циркові, лекційно-концертні, розважальні програми, творчі вечори, виступи пересувних циркових колективів, пересувні механізовані атракціони типу «Луна-парк» тощо) за участю закладів культури (підприємств, установ чи організацій), у тому числі самостійних професійних колективів та виконавців сольних концертів.

Дія цього підпункту не поширюється на благодійні гастрольні заходи, що проводяться відповідно до законодавства України.

Оподаткування доходів нерезидентів від участі в гастрольних заходах здійснюється податковими агентами на загальних підставах, визначених цим розділом.

До податкових агентів учасників гастрольних заходів прирівнюються суб’єкти господарювання - концертні майданчики, з якими безпосередньо укладаються договори оренди на провадження гастрольного заходу. Суб’єкти господарювання - концертні майданчики виконують функції податкових агентів в частині перевірки повноти та своєчасності сплати податку іноземними учасниками гастрольних заходів (їх представником) або самостійно сплачують податок за відповідним договором з таким учасником (його представником) до бюджету за місцем розташування таких концертних майданчиків.

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами р.IV ПКУ для нерезидентів) (пп.170.10.1 п.170.10 ст.170 ПКУ).

Згідно з п.167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п.167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

•  ·  На підставі якого документу ФО – нерезидент, з метою визначення резидентського статусу, може підтвердити факт перебування на території України понад 183 календарних днів?

Відповідь: Відповідно до пп.14.1.213 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з метою оподаткування нерезидентом вважається фізична особа, яка не є резидентом. Фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Згідно зі ст.29 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV, із змінами і доповненнями місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, абз. п’ятим ст.3 Закону України «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV (далі – Закон №1382) визначено, що місцем проживання є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (абз. перший ст.6 Закону №1382).

Реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції (абз. сьомий ст.3 Закону №1382).

Законними підставами перебування на території України для іноземців та осіб без громадянства - є підстави, встановлені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (ст.5 Закону №1382).

Відповідно до ст.5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі – Закон №3773) іноземці та особи без громадянства, зазначені у ч. четвертій - чотирнадцятій та сімнадцятій ст.4 Закону №3773, отримують посвідку на тимчасове проживання.

Реєстрація іноземців та осіб без громадянства, які в’їжджають в Україну, здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон України органами охорони державного кордону (п.1 ст.16 Закону №3773).

Відмітка про реєстрацію іноземця або особи без громадянства в паспортному документі та/або імміграційній картці або інших передбачених законодавством України документах дійсна на всій території України незалежно від місця перебування чи проживання іноземця або особи без громадянства на території України (п.2 ст.16 Закону №3773).

Іноземці та особи без громадянства, яких визнано біженцями в Україні або яким надано притулок в Україні, вважаються такими, які постійно проживають на території України з моменту визнання біженцем в Україні або надання притулку в Україні. Постійне проживання на території України біженців підтверджується посвідченням біженця (ст.4 Закону №3773).

Враховуючи вищевикладене, документами, які підтверджують перебування фізичної особи – нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, а також документи, на підставі яких він тимчасово проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового проживання в Україні.

•  ·  Який порядок видачі довідки про сплачений податок нерезидентом в Україні?

Відповідь: Згідно з п.1 Порядку видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи), затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 №1264, зареєстрованим в Мін`юсті України 24.12.2012 за № 2155/22467 (далі - Порядок), зазначений Порядок визначає процедуру видачі довідки за затвердженою формою особі (юридичній або фізичній), яка не є резидентом та отримує доходи з джерелом їх походження з України (далі – довідка).

Довідка видається органом ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України (п.2 Порядку).

Довідка або обґрунтована відмова у її видачі видається на бланку органу ДПС за підписом керівника органу ДПС протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення нерезидента або уповноваженої ним особи (п.3 Порядку).

Письмове звернення нерезидента про надання довідки надсилається до відповідного податкового органу безпосередньо або через особу, яка здійснює на користь нерезидента виплату доходів з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження (п.4 Порядку).