Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Питання-відповіді:
1.Хто є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до пп.265.1.1 п.265.1 ст.265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Підпунктом 265.1.2 п.265.1 ст.265 ПКУ визначено платників податку в разі перебування об’єктів житлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об’єкт житлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
2. Що є базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності ФО, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно (п.п. 265.3.2 п. 265.3 ст.265 ПКУ).
Згідно п.п. 265.3.3 п. 265.3 ст. 265 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності ЮО, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
У разі наявності у платника податку – ФО більше одного об’єкта оподаткування, в тому числі різних видів (квартир, житлових будинків або квартир і житлових будинків), база оподаткування обчислюється виходячи з сумарної загальної площі таких об’єктів з урахуванням норм п.п. 265.4.1 п. 265.4 ст. 265 (п.п. 265.3.4 п. 265.3 ст. 265 ПКУ).
3. Які передбачені пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь:Відповідно до п.п. 265.3.1 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його часток.
Пунктом 265.4 ст. 265 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 250 кв. метрів;
в) для різних видів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 370 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Пільги із сплати податку не надаються на об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, використовуються у підприємницькій діяльності).
Міські, селищні та сільські ради можуть встановлювати додаткові пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб або релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями) (абзац перший п.п. 265.4.2 п. 265.4 ст. 265 ПКУ).
Органи місцевого самоврядування до 1 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих ними відповідно до абзацу першого цього підпункту.
4.Який базовий податковий (звітний) період встановлений для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Згідно з пп. 265.6.1 п. 265.6 ст. 265 Податкова кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-IV із змінами та доповненнями базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
5. До якого контролюючого органу необхідно звертатись ФО, власнику декількох об’єктів житлової нерухомості, розміщених в різних населених пунктах, для проведення звірки даних?
Відповідь: Відповідно до п.п. 265.7.3 п. 265.7 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:
- об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення.
6. З якого періоду ЮО починає нараховувати податк на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на новостворений(нововведений) об’єкт житлової нерухомості?
Відповідь: Згідно з п.п. 265.3.3 п. 265.3 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) база оподаткування об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності ЮО, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.
Платники податку – ЮО самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості податок сплачується ФО – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (абзац другий п.п. 265.7.2 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Одним з принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство України, є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь – яких проявів податкової дискримінації – забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичних осіб, громадянства фізичних осіб, місця походження капіталу (п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 ПКУ).
Таким чином, ЮО починає нараховувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на новостворений (нововведений) об’єкт житлової нерухомості з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.
7. Які строки сплати податку на нерухоме маной, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.п. 265.10.1 п. 265.10 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:
а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;
б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
8.До якого контролюючого органу власники об’єкті нерухомості ЮО та ФО сплачують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.п. 265.1.1 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості.
Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості (п.п. 265.7 1 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Згідно п.п. 265.9.1 п. 265.9 ст. 265 ПКУ податок сплачується за місцем розташування об’єкта оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
9.Чи застосовуються штрафні санкції та пеня до фізичної особи за несвоєчасну сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки?
Відповідь: Відповідно до п.126.1 cт.126 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ).
Пеня, визначена пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п.129.4 ст.129 ПКУ).
10. Яким чином платник податку юридична особа здійснює перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі переведення протягом року об’єкта нерухомого майна із житлового у нежитловий?
Відповідь: Відповідно до п.п. 265.2.1 п. 265.2 ст. 265 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка.
Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової нерухомості (п.п. 265.1.2 п. 265.1 ст. 265 ПКУ).
Згідно п.п. 8 п. 1 ст. 18 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами та доповненнями, фізичним та юридичним особам на об’єкти нерухомого майна, які в установленому порядку переведені з житлових у нежитлові і навпаки, видається Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової нерухомості декларація подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт (п.п. 265.7.5 п. 265.7 ст. 265 ПКУ).
Згідно п.п. 265.8.1 п. 265.8 ст. 265 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.
Пунктом 1 форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затвердженої наказом Міндоходів від 05.12.2013 № 766 (далі – Декларація), передбачено зазначення типу Декларації: «Звітна», «Нова звітна» або «Уточнююча».
У колонці 3 додатка «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» до Декларації, обов’язково зазначаються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (Свідоцтво про право власності, договір купівлі-продажу тощо).
Тобто, платник податку – юридична особа нараховує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкт нерухомого майна, переведений з житлового в нежитловий, при наявності документів, що підтверджують право власності (Свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення тощо) за період з 01 січня звітного року до початку того місяця, в якому здійснено таке переведення.
Якщо перехід права власності на об’єкт нерухомого майна з житлового у нежитловий відбувся до 20 лютого, а звітну Декларацію вже подано, то до закінчення граничного терміну її подання платником податків – юридичною особою Декларація подається за типом «Нова звітна», а після його закінчення – за типом «Уточнююча».
При цьому, у колонці 3 додатка «Відомості про наявні об’єкти житлової нерухомості» до Декларації, який є невід’ємною частиною «Звітної», «Нової звітної» та «Уточнюючої» декларацій, обов’язково вказуються документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності на об’єкти житлової нерухомості (Свідоцтво про право власності тощо).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві