Митне законодавство
1.Який статус уповноваженого економічного оператора?
Відповідь: Згідно із ч. 1 ст. 12 Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495 - VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) уповноважений економічний оператор - це підприємство, створене відповідно до законодавства України, яке відповідає умовам, встановленим ст. 14 МКУ, та має право користуватися спеціальними спрощеннями відповідно до ст. 15 МКУ.
Статус уповноваженого економічного оператора надається підприємству митницею шляхом видачі сертифіката уповноваженого економічного оператора та включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів (ч. 2 ст. 12 МКУ).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 МКУ підприємству може бути видано сертифікати уповноваженого економічного оператора таких видів:
- на спрощення митних процедур;
- щодо надійності і безпеки;
- на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки.
При цьому статус уповноваженого економічного оператора визнається на всій митній території України (ч. 4 ст 12 МКУ).
Згідно із ч. 5 ст. 12 МКУ взаємовідносини уповноваженого економічного оператора з органом доходів і зборів визначаються погодженою керівником органу доходів і зборів та уповноваженим економічним оператором процедурою, що встановлює:
- регламент інформаційного обміну між органом доходів і зборів та уповноваженим економічним оператором;
- порядок обліку, зберігання та перевірки митного забезпечення, знятого з товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- особливості виконання митних формальностей під час застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору відповідно до МКУ.
2. Яка структура Єдиного Реєстру уповноваженого економічного оператора?
Відповідь: Згідно із ч. 1 ст. 18 Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495 – VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) Єдиний реєстр уповноважених економічних операторів складається з трьох розділів відповідно до видів отриманих підприємствами сертифікатів уповноваженого економічного оператора.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде Єдиний реєстр уповноважених економічних операторів та забезпечує його оприлюднення на своєму офіційному сайті (ч. 2 ст. 18 МКУ).
3. У яких випадках та на який строк зупиняється дія сертифіката уповноваженого економічного оператора?
Відповідь: Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) дія сертифіката уповноваженого економічного оператора зупиняється митницею за наявності таких підстав і на такий строк:
1) у разі виявлення органом доходів і зборів достовірних фактів та відомостей, що спростовують відомості, надані за результатами самооцінки, - на строк до 3 місяців;
2) у випадку подання підприємством заяви про зупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора - згідно із заявою підприємства, але не більше трьох місяців;
3) при наявності заборгованості із сплати митних платежів та пені - до погашення заборгованості;
4) притягнення керівників заявника, його засновників, акціонерів - фізичних осіб, які володіють контрольним пакетом акцій, до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
5) порушення справи про порушення заявником митних правил за ст. ст. 472, 482 - 485МКУ.
При цьому, у випадках, передбачених п. п. 4 і 5 ч. 1 ст. 16 МКУ дія сертифікату зупиняється до набрання законної сили вироком у кримінальному провадженні, постановою про притягнення до адміністративної відповідальності у справі про порушення митних правил або постановою (ухвалою) про закриття справи.
6) у разі невиконання вимог ч. 12 ст. 13 МКУ, згідно із якою підприємство зобов’язане протягом п’яти робочих днів інформувати відповідний орган доходів і зборів про зміну відомостей, заявлених ним для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора - до 1 місяця;
7) при наявності непогашеного грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки, - до погашення грошового зобов’язання.
4. Який порядок виконання митних формальностей уповноваженим економічним оператором щодо прибуття (відправлення товарів)?
Відповідь: Порядок застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 447 (далі – Порядок 447).
Згідно із п. 5 Порядку 447 митні формальності щодо прибуття (відправлення) товарів оператора виконуються в такому порядку:
1) оператор, який очікує прибуття чи планує відправлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на об’єкти оператора, повідомляє про це органу доходів і зборів шляхом надіслання електронного повідомлення з електронним цифровим підписом про:
- реквізити митної декларації, відповідно до якої здійснюється переміщення товарів;
- опис та вагу товарів, що прибувають (відправляються);
- номери транспортних засобів, які здійснюють переміщення товарів;
- дату та час очікуваного прибуття (відправлення) товарів, транспортних засобів комерційного призначення на об’єкти (з об’єктів) оператора;
- код місця прибуття (відправлення) товарів, транспортних засобів комерційного призначення;
- наміри щодо подальшого використання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що прибувають (розміщення на тимчасове зберігання, розміщення в митний режим, відбір зразків, відправка товарів внутрішнім транзитом тощо);
2) орган доходів і зборів протягом чотирьох робочих годин після отримання електронного повідомлення від оператора проводить аналіз інформації, зокрема тієї, що міститься у митній декларації, відповідно до якої здійснюється переміщення товарів, та в повідомленні оператора, та інформує оператора шляхом надіслання електронного повідомлення з електронним цифровим підписом про заходи митного контролю, які будуть здійснені щодо відповідної партії товарів, або про відсутність необхідності здійснення таких заходів;
3) відсутність інформації від органу доходів і зборів протягом чотирьох робочих годин після надсилання оператором електронного повідомлення, передбаченого п. п. 2 п. 5 Порядку 447, надає право оператору, який отримав сертифікат щодо надійності і безпеки, на застосування спеціальних спрощень, передбачених п. п. 2 - 4 ч. 1 ст. 15 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями.
У разі надіслання органом доходів і зборів оператору повідомлення про намір оглянути товари (здійснити інші заходи митного контролю) такі заходи проводяться на об’єктах оператора невідкладно, але не пізніше чотирьох робочих годин з моменту надіслання відповідного повідомлення оператору;
4) митні формальності, передбачені спеціальним спрощенням, передбаченим у п. п. 4 п. 2 Порядку 447, можуть виконуватися також щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення оператора, який отримав сертифікат на спрощення митних процедур.
5.У яких випадках анулюється сертифікат уповноваженого економічного оператора?
Відповідь: Відповідно до ст. 17 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) сертифікат уповноваженого економічного оператора анулюється у разі:
1) подання підприємством заяви про виключення його з Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів;
2) припинення юридичної особи - уповноваженого економічного оператора згідно із законодавством України;
3) набрання стосовно керівників уповноваженого економічного оператора, його засновників, акціонерів, які володіють контрольним пакетом акцій, законної сили обвинувальним вироком суду за злочини проти власності, у сфері господарської діяльності та/або у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг;
4) притягнення більше двох разів протягом року посадових осіб уповноваженого економічного оператора до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. ст. 472, 482 - 485 МКУ;
5) неподання підприємством відомостей, передбачених ч. 12 ст. 13 МКУ, протягом строку призупинення дії сертифіката уповноваженого економічного оператора.
При цьому, рішення про анулювання сертифіката уповноваженого економічного оператора оформлюється наказом митниці і набирає чинності з дня видання зазначеного наказу. Належним чином завірена копія цього наказу не пізніше першого робочого дня, наступного за днем його видання, вручається під розписку керівникові відповідного підприємства або надсилається цьому підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
6. Які умови отримання сертифікати уповноваженого економічного оператора?
Відповідь: Згідно ч. 1 ст. 14 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) для отримання сертифіката уповноваженого економічного оператора підприємство повинно відповідати таким умовам:
1) здійснення зовнішньоекономічної діяльності протягом не менше трьох років до дня звернення до митниці з заявою про надання статусу уповноваженого оператора економічної діяльності;
2) відсутність на день звернення до митниці невиконаного зобов’язання із сплати митних платежів та пені;
3) відсутність на день звернення до митниці заборгованості відповідно до податкового законодавства;
4) відсутність протягом трьох років до дня звернення до митниці фактів притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. ст. 472, 482 - 485 МКУ;
5) наявність такої системи обліку товарів, яка дає змогу порівнювати документи і відомості, що надаються органам доходів і зборів при здійсненні митного контролю та митного оформлення, з документами і відомостями про провадження господарської діяльності;
6) відсутність на день звернення до митниці суми непогашеного грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Разом з тим, якщо підприємство на день подання ним заяви про видачу сертифіката уповноваженого економічного оператора протягом трьох років не перебувало на обліку в органах доходів і зборів, воно додає до заяви письмову згоду про проведення щодо нього органами доходів і зборів протягом шести місяців з дня отримання ним сертифіката уповноваженого економічного оператора позапланових перевірок обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем, безпосереднім отримувачем, відправником або перевізником яких є зазначене підприємство (ч. 2 ст. 14 МКУ).
7. Як визначається країна походження товару?
Відповідь:Згідно із ч.1. ст.36 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених МКУ (ч.2 ст.36 МКУ).
Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару (ч.3 ст.36 МКУ).
Для цілей визначення країни походження товару не враховується походження енергії, машин та інструментів, що використовуються для його виробництва або переробки (ч.4 ст.36 МКУ).
Приладдя, запасні частини та інструменти, використовувані в машинах, пристроях, агрегатах або транспортних засобах, вважаються такими, що походять з тієї самої країни, що і ці машини, пристрої, агрегати або транспортні засоби, за умови їх ввезення та продажу разом із зазначеними машинами, пристроями, агрегатами або транспортними засобами і відповідності їх комплектації та кількості звичайно використовуваним приладдю, запасним частинам та інструментам (ч.5 ст.36 МКУ).
Положення МКУ застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (ч.6 ст.36 МКУ).
Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (ч.7 ст.36 МКУ).
При існуванні встановлених правил прямого транспортування товарів із країни їхнього походження дозволяється відступати від них у випадках, коли таке транспортування неможливе в силу географічного положення та/або якщо товари знаходяться під митним контролем у третіх країнах (ч.8 ст.36 МКУ).
Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом (ч.9 ст.36 МКУ).
8. Який порядок підтвердження країни походження товару?
Відповідь: Згідно із ч.1. ст. 44 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару.
У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов’язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров’я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органі доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України (ч.2 ст.44 МКУ).
Частиною 3 ст.44 МКУ визначено, що у разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов’язково:
1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України;
2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України ”Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту”, ”Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту”, ”Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну”, ”Про зовнішньоекономічну діяльність”;
3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
9. Які товари вважаються повністю виробленими у даній країні?
Відповідь: Згідно з ч.1 ст.38 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі – МКУ) товарами, повністю виробленими у даній країні, вважаються:
1) корисні копалини, добуті з надр цієї країни, в її територіальних водах або на її морському дні;
2) продукція рослинного походження, вирощена або зібрана в цій країні;
3) живі тварини, що народилися та вирощені в цій країні;
4) продукція, одержана від живих тварин у цій країні;
5) продукція, одержана в результаті мисливського або рибальського промислу в цій країні;
6) продукція морського рибальського промислу та інша продукція морського промислу, одержана судном цієї країни або судном, що орендоване (зафрахтоване) цією країною;
7) продукція, одержана на борту переробного судна цієї країни виключно з продукції, зазначеної у п.6 ст.38 МКУ;
8) продукція, одержана з морського дна або з морських надр за межами територіальних вод цієї країни, за умови, що ця країна має виключне право на розробку цього морського дна або цих морських надр;
9) брухт та відходи, одержані в результаті виробничих або інших операцій з переробки в цій країні, а також вироби, що були у вжитку, зібрані в цій країні та придатні лише для переробки на сировину (утилізації);
10) електроенергія, вироблена в цій країні;
11) товари, вироблені в цій країні виключно з продукції, зазначеної у п. 1-10 ст.38 МКУ.
10. В яких випадках видається сертифікат країни походження товару?
Відповідь: Згідно із ч.1. ст.46 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI зі змінами та доповненнями (далі - МКУ) у разі вивезення товарів з митної території України сертифікат про походження товару з України в тих випадках, коли він необхідний і це відображено у національних правилах країни ввезення чи передбачено міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку, видається органом або організацією, уповноваженими на це відповідно до закону.
Органи, які видали сертифікат про походження товару з України, зобов’язані зберігати його копію та інші документи, на підставі яких засвідчено походження цього товару з України, не менше 1095 днів від дня його видачі (ч.2 ст.46 МКУ).
ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві