Консультує ДПІ у Печерському районі. Питання-відповіді:
1. Чи повинні застосовувати фізичні особи-підприємці на спрощеній системі оподаткування РРО?
Відповідь: З 01.07.2015 р. при продажу товарів, наданні послуг (в тому числі в мережі Інтернет), для категорії платників, що сплачують єдиний податок та знаходяться на ІІІ групі застосування РРО є обов’язковим. Для платників єдиного податку ІІ групи такі зміни настають з 01.01.2016 року.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК.
Слід відмітити, що згідно п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України платники єдиного податку ІІ і ІІІ (фізичні особи-підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібно роздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
2. Чи необхідно ФОП на загальній системі оподаткування застосовувати РРО?
Відповідь: Відповідно до п.1 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Враховуючи викладене, суб`єкти господарювання – фізичні особи, що знаходяться на загальній системі оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) повинні застосовувати РРО з дотриманням норм Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 (далі - Постанова № 1336), розробленою на виконання ст.10 Закону, затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 Постанови № 1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО є обов’язковим, тобто, для окремих форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах Переліку, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій граничний розмір складає 200 тис. грн. на один суб’єкт господарської діяльності або 75 тис. грн. на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)), в залежності від форми та умов проведення діяльності.
3. Чи має право платник податку на податкову знижку у разі навчання в інтернатурі вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладів?
Відповідь: Згідно з п.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Статтею 28 Закону України від 01 липня 2014 року № 1556-VII ”Про вищу освіту” визначено типи вищих навчальних закладів.
Інтерн-особа, яка має ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування і навчається з метою отримання кваліфікації лікаря або провізора певної спеціальності відповідно до переліку лікарських або провізорських спеціальностей інтернатури (ст. 61 Закону № 1556).
Згідно із Положенням про спеціалізацію (інтернатуру) випускників вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України № 291 від 19.09.96 року, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.12.96 року за № 696/1721, спеціалізація (інтернатура) є обов’язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних і фармацевтичних вищих закладів освіти III - IV рівнів акредитації, медичних факультетів університетів незалежно від підпорядкування та форм власності, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря (провізора) - спеціаліста певного фаху.
Таким чином, інтернатура (спеціалізація) є невід’ємною ланкою безперервного процесу підготовки у вищому медичному і фармацевтичному закладах освіти фахівців за напрямом професійного спрямування.
Враховуючи наведене, суми коштів, сплачені платником податку на користь вищих медичних і фармацевтичних закладів освіти для компенсації вартості навчання такого платника податку, іншого члена його сім’ї першого ступеня споріднення, у інтернатурі, при додержанні всіх норм ст.166 Податкового кодексу України, можуть прийматися у розрахунок податкової знижки такого платника податку за звітний рік.
4. Яка передбачена відповідальність для фізичної особи за заниження податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб у річній декларації, якщо його виявить податкова інспекція?
Відповідь: Пунктом 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, зокрема, якщо платник не подає в установлені строки податкову декларацію, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов’язань або рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків, то це тягне за собою накладання на платника податків штрафу в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання; при повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку – накладання на платника штрафу у розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов’язання.
Крім того, відповідно до пп. 129.1.1 пю 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) з розрахунку 120 % річних облікової ставки Нацбанку України, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).
Отже, при виявленні контролюючим органом заниження податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в річній декларації про майновий стан і доходи до фізичної особи застосовується штраф у розмірі 25 % або 50 % суми донарахованого податкового зобов’язання, пеня та адміністративна відповідальність.
Разом з тим, у разі виправлення помилок платником податку шляхом подання нової звітної декларації про майновий стан і доходи до закінчення граничного терміну подання відповідальність за заниження податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб не застосовується.
5. Чи має право на податкову знижку громадянин, який навчається у ВУЗі за кордоном?
Відповідь: Податкова знижка для фізичних осіб - це документально підтверджена сума витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) також у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення загального річного оподатковуваного доходу, одержаного у вигляді заробітної плати.
Відповідно до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу України до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки відноситься, зокрема, сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Відповідно до Закону України «Про освіту» в Україні встановлюються, зокрема, такі освітні рівні, як середня професійна або вища освіти. Цим ж законом визначено поняття закладів середньої професійної або вищої освіти. Закордонні заклади освіти не входять до галузі освіти згідно з чинним законодавством України.
Отже, платники податків які навчаються за кордоном права на податкову знижку, в частині витрат у вигляді суми коштів, сплачених на користь закордонних закладів освіти не мають.
6. Які права громадянина при розгляді заяви чи скарги?
Відповідь: Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- ознайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
7. Яким чином має надаватися відповідь на усний запит?
Відповідь: Закон України «Про доступ до публічної інформації» не регулює питання форми відповіді на запит, крім випадків повної або часткової відмови в наданні інформації, продовження строку розгляду запиту, відстрочення його задоволення. Відмова (навіть часткова) у задоволенні запиту надається в письмовій формі, як і повідомлення про продовження строку розгляду запиту до 20 днів або про відстрочення його задоволення у зв'язку з обставинами непереборної сили.
Також письмова відповідь потрібна в разі необхідності оплати копіювання і друку документів при наданні інформації на запит. Адже технічно складно буде точно передати по телефону всі банківські реквізити рахунку для внесення такої плати. Можливо також надіслати повідомлення про необхідність оплати, із зазначенням відповідних реквізитів, електронною поштою.
Щодо інших випадків Закон не вимагає обов'язкової письмової відповіді на усний запит, тому тут необхідно керуватися позицією запитувача: усна відповідь на усний запит може бути надана, якщо запитувач погоджується з такою її формою і це практично можливо (наприклад, відповідь не містить великого обсягу інформації).
Отже, відповідь на усний запит надається в усній формі тільки за згоди запитувача. Письмова відповідь на усний запит надається у таких випадках: відповідь на запит передбачає повну або часткову відмову в його задоволенні; нею повідомляється про продовження строку розгляду запиту; нею повідомляється про відстрочення задоволення запиту; запитувач наполягає на такій формі відповіді.
8. Чи потрібно сплачувати військовий збір з орендної плати, отриманої фізичною особою?
Відповідь: Об’єктом та базою оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтями 163 та 164 Податкового кодексу України, до яких, зокрема, включаються суми виплат, нарахованих платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (одним із видів яких є договір оренди) та дохід від надання нерухомого майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування).
9. Чи має право на податкову знижку один із батьків студента, котрий фактично здійснював оплату за навчання, якщо студент працював і отримував заробітну плату?
Відповідь: Якщо студент протягом року одночасно навчався і працював, отримував заробітну плату, то право на податкову знижку має сам студент за умови документального підтвердження понесених витрат на навчання, а не його батьки, оскільки він уже не перебуває на їх утриманні.
Водночас, якщо студент влаштувався на роботу лише після закінчення навчання у звітному році і до моменту свого працевлаштування не отримував заробітної плати, то право на знижку має той з батьків, який фактично здійснював оплату на навчання.
10. В які терміни можна подати декларацію, щоб використати право на податкову знижку?
Відповідь: Таким правом громадяни можуть скористатись протягом всього календарного року, наступного за звітним. Якщо платник податку до кінця наступного за звітним року не скористався правом на нарахування податкової знижки, таке право на наступні роки не переноситься.
11. За навчання своєї дитини сплачує фізична особа — підприємець. Чи має вона право на податкову знижку?
Відповідь: Згідно з п. 166.3 ст. 166 розділу IV Податкового кодексу України платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати.
Разом з тим, відповідно до пп. 166.4.2 п. 166.4 статті 166 Податкового кодексу України, загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 статті 164 Податкового кодексу України.
Згідно з пп. 14.1.48 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України заробітна плата з метою розділу IV Податкового кодексу України — основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму відповідно до закону.
Таким чином, фізична особа — підприємець не має права на податкову знижку щодо доходів, одержаних від підприємницької діяльності.
12. Чи звільняється від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування працюючий на підприємстві пенсіонер за віком?
Відповідь: Сплата єдиного внеску на обов’язкове державне соціальне страхування регулюється Законом України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Згідно п. 2 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 працівники, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних особах, утворених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання є платниками єдиного соціального внеску.
Платники єдиного соціального внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п.1 частина 2 ст. 6 Закону № 2464).
Звільнення від сплати єдиного соціального внеску для працюючих на підприємстві пенсіонерів законодавством не передбачено.
13. Яким чином розраховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо база нарахування єдиного соціального внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?
Відповідь: Відповідно до частин п’ятої, шостої, одинадцятої ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника, за умови відпрацювання застрахованою особою повного календарного місяця.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставки єдиного внеску, встановлені цією частиною, застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру без застосування коефіцієнта бази нарахування.
14. Хто сплачує акцизний податок у розмірі 5% з реалізації у роздрібній мережі підакцизних товарів?
Відповідь: Відповідно до п.п. 212.1.11 ст. 212 Податкового кодексу України платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
При цьому платниками такого податку є суб’єкти роздрібної торгівлі, які реалізовують безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування, наступні підакцизні товари: пиво, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, товари, зазначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, зокрема нафтопродукти, скраплений газ тощо (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Водночас їх реєстрація як платників податку здійснюється контролюючими органами безпосередньо за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність, тобто шляхом подання декларації з акцизного податку (п.п. 212.3.1 прим. 1 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України).
В свою чергу акцизний податок така особа сплачує до бюджету за місцем здійснення реалізації таких товарів (п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України).
15. Як обчислюється акцизний податок з товарів на які встановлені ставки в іноземній валюті?
Відповідь: Відповідно до п.217.3 ст.217 Податкового кодексу України податок з товарів (продукції), на які встановлені ставки податку в іноземній валюті, сплачується у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.
16. Яка процедура отримання податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?
Відповідь: Відповідно до норм Податкового кодексу України громадяни, які зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за наслідками 2014 року, подають таку декларацію до 1 травня 2015 року. При цьому, при реалізації платниками податку права на податкову знижку строк подання декларації до 31 грудня 2015 року (при відсутності обов’язку подання такої декларації).
До податкової інспекції можуть завітати громадяни, які мають на меті повернути собі у вигляді податкової знижки частину коштів, пов’язаних із певними видами витрат.
Зокрема, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за 2014 рік та оплату вартості державних послуг, пов'язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита.
17.Податкова знижка за користування іпотечним житловим кредитуванням. Які громадяни мають право на одержання такої податкової знижки?
Відповідь: Відповідно до норм Податкового кодексу України громадяни, які зобов’язані подати декларацію про майновий стан і доходи за наслідками 2013 року, подають таку декларацію до 1 травня 2015 року. При цьому, при реалізації платниками податку права на податкову знижку строк подання декларації до 31 грудня 2015 року (при відсутності обов’язку подання такої декларації).
До податкової інспекції можуть завітати громадяни, які мають на меті повернути собі у вигляді податкової знижки частину коштів, пов’язаних із певними видами витрат.
Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику у національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом національного банку України, що діє на день сплати таких процентів.
Таке право виникає у разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою у паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла.
Право на включення до податкової знижки суми надається платнику податку за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років.
18. Чи має право на податкову знижку фізичній особі – підприємцю, яка є найманою особою та отримує заробітну плату ?
Відповідь: Відповідно до пп. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.
Заробітна плата – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Порядок застосування податкової знижки визначено ст. 166 Податкового кодексу України, пп. 166.4.2 п. 166.4 якої передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України.
Отже, право на податкову знижку має фізична особа – підприємець, яка є найманою особою, виключно до доходів, одержаних протягом року у вигляді заробітної плати.
19. Хто відноситься до членів сім’ї першого ступеня споріднення?
Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сім’ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
20. Яким чином відобразити в річній декларації про майновий стан та доходи податок з доходів фізичних осіб при отриманні інвестиційного прибутку лише в декількох місяцях звітного року?
Відповідь: Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлений пунктом 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.
Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.
Відповідно до підпункту 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року.
Згідно з підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпункту 170.2.4 - 170.2.6 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.
Запровадження обов’язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених у підпункті 170.2.8 пункту 170.2 статті 170 Податкового кодексу України.
Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами здійснюється у додатку 3 до податкової декларації про майновий стан і доходи. Форму та Інструкцію щодо її заповнення затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 року № 793 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12. 2013 року за № 2179/24711.
При цьому, незалежно від кількості місяців, у яких протягом року було отримано інвестиційний прибуток, до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.
21. Чи необхідно громадянину подати декларацію та заплатити податок з доходу отриманого за надані послуги по вивченню англійської мови школяру?
Відповідь:Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України).
При цьому, дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх на території України.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним.
Згідно з п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п.164.6 ст.164 Податкового кодексу України щодо доходів, зазначених в абз. першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.
Таким чином, Ви зобов’язані подати декларацію про отримані доходи у 2014 році і включити суму доходів отриману за надані послуги по вивченню англійської мови школяру, до загального річного оподатковуваного доходу, а також нарахувати і сплатити до бюджету податок з таких доходів за ставкою 15% та/або 17% в залежності від розміру бази оподаткування в календарному місяці.
22. Якщо громадянин у минулому році здавав власну квартиру в оренду, чи потрібно йому задекларувати отримані доходи?
Відповідь: Якщо громадянин здає свою квартиру, будинок, кімнату тощо в оренду чи суборенду, житловий найм чи піднайм іншому громадянину, то особою, відповідальною за нарахування та сплату податку на доходи фізичних осіб до бюджету, є орендодавець.
Такий платник податку - орендодавець зобов‘язаний самостійно нарахувати та сплатити податок на доходи фізичних осіб до бюджету за ставкою 15% та/або 17%. Податок сплачується щокварталу, протягом 40 календарних днів, наступних за останнім днем звітного кварталу.
Сума отриманого доходу та сплаченого протягом звітного року податку за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи.
Враховуючи те, що сума податку на доходи фізичних осіб, яка сплачується фізичною особою – орендодавцем щоквартально, не є узгодженою, (оскільки податкове зобов’язання буде вважатись узгодженим тільки на підставі річної податкової декларації), то відповідальності за порушення строків сплати не передбачено.
Таким чином, громадяни, які отримували доходи від надання нерухомості в оренду у 2014 році повинні задекларувати отримані доходи до 1 травня 2015 року у податковій інспекції за місцем реєстрації.
23. Яким чином здійснюється опломбування РРО та чи потрібно надавати копію довідки про опломбування до органу державної фіскальної служби?
Відповідь: Відповідно до пункту 7 розділу II Порядку опломбування реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417 після опломбування центр сервісного обслуговування видає (або доповнює) суб’єкту господарювання довідку про опломбування реєстратор розрахункових операцій за формою № 1-ЦСО (додаток 1).
Довідка про опломбування складається у двох примірниках, один з яких надається суб’єкту господарювання, другий зберігається у Центрі сервісного обслуговування, що здійснив опломбування.
У довідці про опломбування зазначаються дані щодо відповідності конструкції та програмного забезпечення РРО документації виробника, а також щодо переведення РРО у фіскальний режим роботи. Дані про суб’єкта господарювання заносяться з довідки про резервування фіскального номера РРО.
Копію кожної довідки про опломбування, виданої ЦСО, суб’єкт господарювання повинен подати до органу доходів і зборів за місцем реєстрації РРО.
ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві